ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

 
 
Понад 7,9 млрд грн єдиного внеску спрямували платники Дніпропетровщини до державних цільових фондів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом першого кварталу 2024 року до державних цільових фондів від платників Дніпропетрвщини надійшло понад 7,9 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетрвській області Наталя Федаш, у порівнянні з першим кварталом минулого року надходження збільшились майже на 856,0 млн грн, або на 12,1 відсотків.
Керівниця податкової служби Дніпропетрвщини звернула увагу, що у разі перебування працівників у трудових відносинах з роботодавцем, вартість подарунків, безоплатно переданих таким працівникам роботодавцем (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі), є базою нарахування єдиного внеску.
Висловлюємо вдячність платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків!
 
 
Акцизний податок з ввезених товарів: платники Дніпропетровщини поповнили загальний фонд держбюджету на понад 50,4 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
У січні – березні 2024 року від платників Дніпропетровської області до загального фонду держбюджету з ввезених товарів надійшло понад 50,4 млн грн акцизного податку. Надходження виросли порівняно з відповідним періодом 2023 року на понад 43,2 млн грн, темп росту склав 698,0 відсотків.
Нагадуємо, з урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 29 червня 2023 року № 3173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» впроваджено  новий порядок випуску, обігу та погашення податкових векселів.
Так, зокрема для ввезення на митну територію України алкогольних напоїв виробником в ємностях, які не є споживчою тарою, для їх розливу у споживчу тару такий виробник до ввезення подає контролюючому органу за своїм місцезнаходженням оформлений податковий вексель у трьох примірниках, який є забезпеченням виконання зобов'язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.
 
 
Чи можна подавати звіт про КІК без річної декларації про майновий стан і доходи, якщо така декларація не обов’язкова до подання?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Пунктом 39 прим.2.5 статті 39 прим.2 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено вимоги щодо складання і подання Звіту про КІК. Зокрема, підпунктом 39 прим.2.5.2 пункту 39 прим.2.5 статті 39 прим.2 розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Форма Пподатковї декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (з урахуванням змін та доповнень, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2023 № 467). Відповідно до пункту 2 розділу II «Порядок оформлення декларації» Інструкції додатки є складовою частиною декларації і без декларації не є дійсними. Для фізичних осіб – контролерів контрольованих іноземних компаній формою декларації передбачено заповнення окремого додатка КІК «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії».
Додаток КІК заповнюється окремо за кожною контрольованою іноземною компанією. Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що підлягають сплаті з прибутку контрольованої іноземної компанії, розраховуються відповідно до положень статті 39-2 розділу I Кодексу і пунктів 170.13, 170.131 статті 170 розділу IV Кодексу (пункт 9 розділу IV «Порядок заповнення додатків до декларації» Інструкції). Рядок 10.14 Декларації і рядки додатку КІК є обов’язковими для заповнення, містять числове поле або літери, тому за відсутності об’єкта оподаткування або податку у кожному з них зазначається нуль. Тож звіт про КІК необхідно подавати разом із податковою декларацією, навіть за відсутності зобов’язань за декларацією.
Більше щодо окремих питань запроваджених правил про контрольовані іноземні компанії в Інформаційном улисті ДПС № 3/2024 – за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
 
 
До уваги сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб, які планують обрати четверту групу платників єдиного податку!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).
Згідно з п.п. 298.8.2 п. 298.8 ст. 298 ПКУ сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення, подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем його утворення, до контролюючих органів за своїм місцезнаходженням та за місцем розташування земельних ділянок декларацію з податку за період від дати утворення до кінця поточного року для набуття статусу платника податку, а також усіх прав і обов’язків щодо погашення податкових зобов’язань або боргів, які передані йому як правонаступнику.
Склад доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, визначено у п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.
Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ (п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).
При цьому, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац перший п. 49.20 ст. 49 ПКУ).
 
 
За якими кодами бюджетної класифікації сплачується акцизний податок?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету щодо акцизного податку:
14020000 – акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
14020100 – спирт;
14020200 – лікеро-горілчана продукція;
14020300 – виноробна продукція, для виробництва якої не використовується спирт етиловий;
14020400 – пиво;
14020600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
14020800 – транспортні засоби;
14021000 – кузови для моторних транспортних засобів;
14021300 – електрична енергія;
14021900 – пальне;
14022000 – інші підакцизні товари вітчизняного виробництва;
14022100 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
14022300 – виноробна продукція, для виробництва якої використовується спирт етиловий;
14030000 – акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції);
14030100 – спирт;
14030200 – лікеро-горілчана продукція;
14030300 – виноробна продукція;
     14030400 – пиво;
14030600 – тютюн та тютюнові вироби, рідини, що використовуються в електронних сигаретах;
14030800 – транспортні засоби;
14031000 – кузови для моторних транспортних засобів;
14031400 - електрична енергія;
14031900 – пальне;
14032000 – інші підакцизні товари іноземного виробництва;
14040000 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
14040100 – акцизний податок з реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що оподатковується згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України;
14040200 – акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тих, що оподатковуються згідно з підпунктом 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України).
У 2023 році сплата акцизного податку з сигарил виробниками та імпортерами здійснюється за кодами класифікації доходів бюджету: «14020601» – сигарили, «14030601» – сигарили, відповідно.
 
 
Яка відповідальність передбачена за несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи фізичною особою?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254  к/96–ВР із змінами та доповненнями кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.
Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п. 15.1 ст. 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб (податок), зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Одночасно п. 179.1 ст. 179 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 110.1 ст. 110 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.
Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ст. 110 ПКУ).
Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ст. 110 ПКУ).
Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ст. 179 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.
Водночас, несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.
Крім того, відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073–X із змінами та доповненнями, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
 
Хто сплачує МПЗ у разі, якщо у звітному році орендар – ФОП, який користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди, з середини року передав її у суборенду іншій ФОП – суборендарю?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.
Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПКУ визначено, що у разі державної реєстрації платника податку фізичною особою – підприємцем загальне МПЗ за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються таким підприємцем для провадження господарського діяльності, розраховується таким платником у порядку, визначеному п. 177.14 ст. 177 ПКУ та ст. 297 прим. 1 ПКУ, з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація фізичної особи – підприємця.
Згідно з абзацом першим п. 177.14 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі податкової декларації про майновий стан і доходи додаток «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь».
Пунктом 297 прим. 1. 1 ст. 297 прим. 1 встановлено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У разі передачі таких земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, їх розмір враховується при визначенні загального МПЗ орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) таких земельних ділянок у порядку, встановленому ПКУ (п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року та за умови державної реєстрації такого права відповідно до законодавства, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) за період з 1 січня такого календарного року до початку місяця, в якому припинилося право власності на таку земельну ділянку, або в якому така земельна ділянка передана в користування (оренду, суборенду, емфітевзис), а для нового власника, орендаря або користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) – починаючи з місяця, в якому він набув право власності або право користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди на таку земельну ділянку, та враховується у складі загального МПЗ кожного з таких власників або користувачів (абзац перший п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі відсутності державної реєстрації переходу права власності або права користування, у тому числі оренди, емфітевзису, суборенди, на земельну ділянку, віднесену до сільськогосподарських угідь, від одного власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) до іншого власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) протягом календарного року МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається для попереднього власника, орендаря, користувача на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) на загальних підставах за податковий (звітний) рік (абзац другий п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Тобто, якщо договір суборенди укладений і зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то фізична особа – підприємець – орендар cплачує МПЗ за період з 1 січня календарного року до початку місяця, в якому така земельна ділянка передана в суборенду, а суборендар – починаючи з місяця, в якому він набув право суборенди на таку земельну ділянку.
Якщо договір суборенди не зареєстрований, то орендар – фізична особа – підприємець cплачує МПЗ на загальних підставах за податковий (звітний) рік.
 
 
Чи може юридична особа – платник єдиного податку 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування при наданні фінансової допомоги?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.
Зокрема, поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності, за умови здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
Так, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-ІХ «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ (п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).
Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, надання фінансової допомоги належить до коду 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення». Тому, платник податку, який має код 64 «Надання фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення» не може застосовувати спрощену систему оподаткування.
Враховуючи зазначене, надання фінансової допомоги (поворотної або безповоротної) фізичній особі не є діяльністю у сфері фінансового посередництва, а отже не суперечить вимогам п.п. 6 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Водночас, діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з надання безповоротної та поворотної фінансової допомоги на постійній основі може розглядатися як надання фінансових послуг.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області