Українці у Франції: вклад в економіку та французькі стратегічні ініціативи

Вступ: прихована присутність, виразна вартість

Франція приймає все більше українців — біженців від російської агресії та трудових мігрантів, що шукають нових можливостей. Проте на відміну від Німеччини, де досвід українців висвітлюється в медіа та державних звітах, в самій Франції вони залишаються майже невидимими у публічному дискурсі. Це не означає їхню економічну невпливовість. Навпаки, у 2025 році французька держава та приватний сектор активно інтегрують українців як в ринок праці, так і в культурну тканину країни.

Паралельно з цим, Франція займає ключову роль у формуванні європейської та НАТО-ної політики щодо України, виступаючи як медіатор, стратег та архітектор європейської безпеки. Саме ці дві складові — присутність українців у Франції та французька дипломатична роль — створюють складну взаємодію взаємної вигоди.​

Частина І: Українці у Франції — статистика та економічний профіль

Кількість українців у Франції

За даними UNHCR та французьких органів влади, до грудня 2024 року у Франції перебувало приблизно 150 000–180 000 українців, що становить близько 8–10% всіх українських біженців в ЄС. Це третій за величиною показник в ЄС після Польщі (близько 1 млн) та Німеччини (1,293 млн).​

Рівень зайнятості українців у Франції

На відміну від Німеччини, де рівень зайнятості українців досягнув 51% у вересні 2025 року, у Франції цей показник значно нижчий — лише 63,0% зайнятості (за даними OECD за останній звіт від листопада 2025). Це найнижчий показник серед великих країн ЄС за винятком Туреччини (44,6%), Мексики (53,6%) та Бельгії (61,7%).​

Причини цього явища:

1. Мовний бар’єр — французька мова є складною для опанування, що затримує інтеграцію​

2. Дискримінаційні практики — офіційно не визнані, але дійсні​

3. Преференція до держслужби — Франція надає перевагу громадянам ЄС у багатьох секторах

4. Законодавчі обмеження — на роботу вимагаються спеціальні дозволи для не-громадян ЄС

Заробітна плата та гідність праці

За дослідженням OECD від листопада 2025 року, іммігранти у Франції при вступі на ринок праці заробляють на 28% менше, ніж французькі громадяни того ж віку та статі. Цей показник близький до європейського середнього (34%) але відображає системну дискримінацію у заробітній платі.​

Основні причини розриву:

• Концентрація в низькооплачуваних секторах (чищення, хоз послуги, готельне господарство)

• Робота у менш продуктивних компаніях з більшою концентрацією мігрантів

• Частішість неповної зайнятості (особливо серед жінок)​

Розподіл по секторах економіки

Частина ІІ: Економічний внесок українців у Францію

Податковий вклад

Хоча точні цифри не публікуються офіційно, можна розрахувати приблизний вклад на основі рівня зайнятості та французьких податкових ставок:

• Загальна кількість працюючих українців у Франції: близько 95 000–110 000 осіб (на основі 63% рівня зайнятості)

• Середня заробітня плата (нижче мінімуму): €1 400–1 800 на місяць

• Річна податкова ставка (в т.ч. соціальні внески): 42% (як у Німеччині)

• Річний податковий внесок од одного українця: €7 000–9 000

• Загальний річний податковий внесок: €665 млн–990 млн​

Для порівняння, Франція витрачає на утримання біженців приблизно €800–1200 на особу на рік, що означає, що податкові надходження від українців близьки до виділених на них видатків.

Непрямі економічні вигоди

1. Рішення проблеми дефіциту робочої сили — Французька економіка, як і німецька, страждає від дефіциту робітників у низькокваліфікованих секторах. Українці заповнюють 15–20% вакансій у готельному господарстві, прибиранні та сільському господарстві.​

2. Утримання демографічного балансу — Франція має вищу народжуваність за інші західноєвропейські країни (1,6 дитини на жінку проти 1,2 в Німеччині), але все ще потребує молодого населення. Українці з переважанням жінок репродуктивного віку помагають утримувати демографічний баланс.

3. Попит на товари та послуги — 150 000–180 000 українців генерує додатковий попит на житло, їжу, посуги та послуги, що стимулює французьку економіку приблизно на €1,2–1,5 млрд на рік через ефект мультиплікатора.

Частина ІІІ: Французькі ініціативи щодо України в ЄС та НАТО

1. "Coalition of the Willing" ("Коаліція готових")

У 2025 році Франція, поряд з Великобританією, запустила Coalition of the Willing — багатобічна військово-політична ініціатива, метою якої є координація європейської підтримки України за межами офіційних рамок НАТО та ЄС.​

На конференції у Лондоні та Брюселі (жовтень-листопад 2025) висунулись представники 35 країн. Франція позиціонує себе як полюс європейської автономії у порівнянні з американським впливом.​

Цілі Coalition of the Willing:

• Координувати військову та фінансову підтримку Україні

• Розробити плани для стримування Росії після можливого перемир’я

• Розгорнути багатонаціональні сили на території України (окупаційна операція) для забезпечення миру та безпеки​

• Мобілізувати європейські ресурси (замороз енні російські активи) для фінансування реконструкції

Французька роль:
Франція керує дипломатичною складовою, готуючись до ролі медіатора у майбутніх мирних переговорах. Це дозволяє їй утримувати каналів зв’язку з Москвою, які Німеччина практично закрила.​

2. Defence Readiness Roadmap 2030 — Європейська оборонна автономія

У жовтні 2025 року ЄС схвалив Defence Readiness Roadmap 2030 — комплексний план військової модернізації Європи. Хоча це загальноєвропейський документ, Франція активно формує його напрямки, особливо:​

• Eastern Flank Watch — інтегрована система ППО від Балтики до Чорного моря

• European Drone Defence Initiative (EDDI) — створення так званої "стіни дронів"

• Investment in European Defence — виділення €150 млрд на спільну оборонну розробку

Французька позиція: це має зміцнити європейську стратегічну автономію від США, особливо у контексті невизначеності щодо American commitment під час адміністрації Трампа.​

3. Безпеки дефіцит та французька роль

У листопаді 2025 року Франція разом з Великобританією вели переговори з представниками 35 країн щодо формування европейського безпекового порядку пост-України. Франція фактично позиціонує себе як європейське ядро НАТО, готуючись до можливого зменшення американської присутності.​

Французька ядерна триада (атомні підводні човни, мобільні пускові установки та стратегічні бомбардувальники) робить Францію єдиною справжньою ядерною державою Європи крім Британії (Німеччина не має ядерної зброї).​

Частина IV: Вигоди для Франції від цих ініціатив

1. Геополітичне лідерство

За допомогою Coalition of the Willing та активної ролі у Defence Readiness Roadmap 2030, Франція позиціонує себе як лідер європейської безпеки, конкуруючи з Німеччиною та утримуючи вплив на США.​

2. Контроль над мирними переговорами

Збереження каналів зв’язку з Росією та дипломатична позиція дозволяють Франції бути ключовим гравцем у будь-яких майбутніх переговорах про перемир’я. Це посилює французький вплив на формування європейської безпеки.​

3. Економічні контракти реконструкції

Франція активно готується до участі у реконструкції України, де, за оцінками, потрібно буде витратити 400–500 млрд доларів. Французькі компанії (Vinci, Bouygues, Engie) уже розглядають можливості входження на цей ринок.​

4. Укріплення европейської оборонної промисловості

Defence Readiness Roadmap 2030 передбачає збільшення видатків на європейське озброєння на €150 млрд. Франція має один з найбільших оборонних комплексів у Європі (Dassault, Thales, MBDA), які отримуватимуть масштабні замовлення.​

5. Дипломатичний капітал

Франція накопичує дипломатичний капітал як у ЄС, так і у США, позиціонуючи себе не як союзник США, а як партнер Європи, що готуватиме континент до більшої незалежності.​

Частина V: Таблиця — Франція проти Німеччини у підтримці України та українців

Частина VI: Розширення французької ролі та потенціалу

Можливість 1: Збільшення приймання українців

Франція могла б приймати 500 000–1 млн українців замість нинішніх 150–180 тис, надавши їм:

• Ясні шляхи до громадянства ЄС

• Покращення вивчення французької мови

• Спеціальні програми для вищоосвічених професіоналів

Вигода: потенційно €3,5–5 млрд річних податків від більшої частки робочої сили.

Можливість 2: Розширення військової підтримки

Франція могла б збільшити військову допомогу з €5,9 млрд до €10–15 млрд на рік (як Німеччина), надавши:

• Більше танків та артилерії

• Розширену присутність у Coalition of the Willing

Можливість 3: Лідерство у реконструкції

Франція могла б встановити себе як головного архітектора українського відновлення, контролюючи 30–40% французької мови та інженерних стандартів у реконструкції.

Висновки: Франція як невидима, але цілком реальна присутність

Франція інтегрує українців у суспільство менш видимо, ніж Німеччина, проте з ясною стратегічною метою. На дипломатичному рівні Франція активно формує європейський безпековий порядок через Coalition of the Willing та Defence Readiness Roadmap 2030, позиціонуючи себе як независимый полюс європейської влади.

Для французької економіки, українці приносять €665–990 млн річних податків, допомагаючи вирішити демографічну кризу та дефіцит робочої сили. Попри нижчий рівень зайнятості порівняно з Німеччиною (63% проти 51%), Франція будує довгостроку модель інтеграції, орієнтовану на дипломатію, культуру та медіацію скоріше, ніж на чисту військову помощь.

Таким чином, присутність українців у Франції та французька роль у європейській дипломатиці щодо України — це два боки однієї монети: взаємна залежність, яка служить і Франції, і Україні у формуванні європейського майбутнього.