Україна (знову) на межі фінансової катастрофи. Чи закінчаться гроші в бюджеті?

27 березня агентство Bloomberg шокувало новиною про те, що у червні в України можуть закінчитися гроші для оплати цивільних видатків бюджету, а також на фінансування війни.
Усе через затримку з виділенням міжнародної допомоги, зокрема великого кредиту від Євросоюзу на 90 млрд євро.
Рішення про надання цих коштів блокує Угорщина. Фінансова катастрофа не вперше нависає над українською владою, яка вже п"ятий рік великої війни ледь не по крихтах збирає кошти у міжнародних фінансових організацій та інших партнерів, аби профінансувати цивільні та оборонні видатки. Однак цього разу до зовнішнього ризику неотримання міжнародного фінансування додався ще й внутрішній – неспроможність парламенту ухвалювати необхідні для продовження співпраці з партнерами рішення. Чи дійсно через два місяці Україна залишиться без грошей та чи можливо уникнути бюджетного колапсу? Кредит на паузі 2026 рік не обіцяв Україні великих проблем з фінансуванням.
На відміну від попередніх років великої війни, влада могла похизуватися тим, що майже напевно знає, де брати гроші, аби профінансувати дефіцит державного бюджету та майже 3 трлн грн видатків сектору безпеки та оборони. Впевненість дарувало рішення Євросоюзу про надання кредиту на 90 млрд євро на 2026-2027 роки.
Ба більше, чи не вперше партнери прямо заявили, що значна частина цих коштів піде на фінансування оборонних видатків: в попередні роки війни використання грошей від міжнародних організацій на військові цілі Україні заборонялось. Кредит ЄС – це своєрідний план "Б", щодо фінансування потреб України.
План "А" передбачав використання заморожених активів російського Центробанку.
І він мав очевидну політичну перевагу: використовувати на потреби жертви агресії не кошти платників податків країн Євросоюзу, а агресора. Однак низка країн блоку виступали проти використання кремлівських грошей.
Зокрема, Бельгія, на території якої заморожено більшість активів.
Саме тому у підсумку ухвалили компромісне рішення – зробити спільне запозичення від імені ЄС та передати кошти Україні у вигляді кредиту.
Повертати його слід буде лише за умови, якщо московія погодиться виплачувати репарації. Очікувалося, що перші транші кредиту ЄС надійдуть до українського бюджету вже у квітні.
До того часу покривати його дефіцит уряд міг завдяки накопиченій за 2025 рік фінансовій допомозі партнерів, зокрема частині коштів в межах механізму ERA Loans (кредит на 50 млрд дол., наданий під заставу заморожених російських активів).
За даними Мінфіну, по початок березня в межах цього інструменту надійшло 42,7 млрд дол. Читайте також Українці заплатять більше податків: про що влада домовилася з МВФ? Рішення про виплату коштів в межах кредиту на 90 млрд євро мають одноголосно схвалити всі лідери ЄС.
Але з цим виникли труднощі: Угорщина, яка наприкінці грудня підтримала принципове рішення про створення нового кредитного механізму для України, вирішила заблокувати надання цього фінансування. Напередодні виборів прем"єр-міністр Віктор Орбан перетворив Україну на чи не головного антагоніста, від якого він вирішив "захищати" простих угорців.
Апогеєм протистояння з Києвом стало рішення Будапешту фактично викрасти в Ощадбанку 40 млн дол., 35 млн євро, 9 кг золота, які прямували до України інкасаторським рейсом через територію Угорщини. Крім цього, Орбан вимагає, аби Київ відновив постачання російської нафти до Угорщини трубопроводом "Дружба", інфраструктура якого, за даними української влади, постраждала внаслідок російських обстрілів. Парламентські вибори в Угорщині пройдуть 12 квітня.
До того часу наївно очікувати на зняття угорського вето з питання про виділення коштів Україні.
А запасного плану, як обійти це вето, немає. Напередодні голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС "так чи інакше" надасть гроші Україні.
"Кредит залишається заблокованим, оскільки один лідер не дотримується свого слова.
Але повторю те, що я вже сказала в Києві: ми виконаємо свою обіцянку так чи інакше", – сказала вона. "Це потрібно сприймати лише як політичну заяву.
Насправді плану "Б" не існує.
Та й на його розробку, наприклад, на рішення окремих країн ЄС чи G7 надати двосторонні позики Україні, знадобиться принаймні декілька місяців", – пояснює ЕП високопоставлений співрозмовник в уряді Юлії Свириденко. За його словами, навіть у разі зняття угорського вето, перші кошти в межах кредиту ЄС на 90 млрд євро надійдуть до українського бюджету у кращому разі у червні.
Чи зможе Україна вистояти до того часу багато в чому залежатиме від здатності розв"язати ще одну кризу – внутрішньополітичну. Хороший уряд, погана Рада Наразі уникнути проблем з фінансуванням вдалося завдяки тому, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) пішов на поступки.
Зокрема, там погодилися відтермінувати свої ж вимоги щодо змін до українського законодавства: запровадження оподаткування доходів від цифрових платформ, скасування пільги на безмитне ввезення посилок, запровадження ПДВ для ФОПів та закріплення ставки військового збору на рівні 5% і після завершення війни. Раніше ухвалення цих змін було передумовою для надання нового кредиту МВФ Україні, але згодом фонд погодився відтермінувати їх: тепер дедлайном ухвалення змін є кінець березня. Україна отримала перший транш кредиту МВФ на суму 1,5 млрд дол.
3 березня.
Проте для того, аби й надалі отримувати кошти від фонду та, що найголовніше – від інших міжнародних партнерів, владі необхідно все ж ухвалити обіцяні податкові зміни, на які погодились під час переговорів. Читайте також "єБак" від Зеленського: "кешбек" на пальне профінансують всі українці Проблема в тому, що Верховна Рада відмовляється голосувати за податкові зміни.
Особливо на тлі все нових і нових креативних програм "роздачі грошей", які ухвалює уряд Свириденко.
"Деяких депутатів дратує те, що Рада має ухвалювати непопулярні рішення в той час, як уряд роздає гроші.
А деякі кажуть, що ми теж хочемо роздавати гроші", – каже співрозмовник ЕП у монобільшості. 19 березня Мінфін опублікував законопроєкт, який містить усі податкові вимоги МВФ.
Документ вже прозвали "великим податковим законом".
Для того, аби отримати наступний транш Рада, хоч із запізненням, проте все ще може проголосувати за цей документ до червня. 28 березня заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що уряд вирішив розділити "великий податковий закон" та вносити до Верховної Ради декілька документів під кожну з податкових змін.
При цьому, за словами депутата, законопроєкт із запровадженням ПДВ для ФОПів уряд вирішив взагалі не виносити на розгляд парламенту. Міністр фінансів Сергій Марченко відмовився коментувати ЕП це питання, зазначивши, що "дискусія триває". Читайте також Ставки зроблено: уряд пропонує підняти податки з 2027 року У рішення розділити "великий податковий закон" є свої "плюси" та "мінуси".
Зокрема, це дозволить Раді ухвалити хоча б якісь із податкових змін (наприклад, оподаткування доходів з цифрових платформ, яке вважається менш "токсичним"). Недолік цього підходу у тому, що деякі зміни можуть не отримати необхідної підтримки депутатів.
Зокрема, серед них навряд чи знайдеться достатньо охочих запроваджувати ПДВ для суб"єктів спрощеної системи оподаткування. Ймовірно, ухвалення лише частини податкових вимог не задовольнить МВФ.
"Під час останнього візиту вони дали чітко зрозуміти, що ніякі подальші компроміси неможливі.
У цих вимогах вони стоятимуть до кінця", – повідомив ЕП один з учасників зустрічі з місією МВФ у Києві. Хай там як, а ухвалення змін до податкової системи необхідне Україні для отримання фінансування з червня 2026 року і ніяк не допоможе державі протриматися до того часу. Хоча план того, як влада збирається фінансувати видатки у квітні-травні цього року також впирається у спроможність Ради ухвалювати законопроєкти. Криза в українській владі почалася не з розподілу відповідальності за ухвалення "популярних" рішень урядом та "поганих" – Радою.
Вона триває ще з літа 2025 року, коли, руками депутатів, влада намагалася знищити незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
А восени вся країна стала свідком "Міндічгейту" та масштабів корупції в енергетиці, яка відбувалася в умовах постійних російських обстрілів. Читайте також Від міністра до "смотрящих": як працювала схема розкрадання "Енергоатома" та хто за нею стоїть Як наслідок, недовіра між депутатами та урядом сягнула точки, коли народні обранці відмовляються голосувати за будь-які ініціативи Кабміну.
Проте саме підтримка останніх і є тим самим планом "дожити до червня". За час політичної кризи, Рада накопичила "борг" за виконанням "плану України" – програми Ukraine Facility.
Це 4-річна програма ЄС на 50 млрд євро, в межах якої блок надає фінансування за принципом "гроші в обмін на реформи".
Кожна реформа, кожен законопроєкт в межах плану, має свою "ціну" – як правило, кілька сотень мільйонів євро. За останній рік Україна "прострочила" виконання плану реформ на майже 5,9 млрд євро, підрахували для ЕП представники уряду та парламенту, ознайомлені з виконанням умов програми. У разі успішного голосування усіх прострочених законопроєктів могло б розблокувати це фінансування, що допомогло б протриматися до того часу, як надійдуть перші транші 90-мільярдного кредиту від ЄС. Фінансової катастрофи не буде? Попри цілком реальну перспективу залишитися без грошей вже найближчим часом, урядовці, з якими спілкувалася ЕП, висловлюють обережну впевненість у тому, що із кризи – як внутрішньої, так і зовнішньої – вдасться знайти вихід.
Зокрема зібрати необхідну кількість голосів за законопроєкти, від яких залежить фінансове виживання країни. Ба більше, навіть в умовах блокування кредиту від ЄС Угорщиною, українська влада продовжує роботу з європейськими партнерами щодо параметрів майбутньої позики та напрямків використання коштів.
Адже тут залишаються певні неузгодженості. Очікується, що кредит ЄС складатиметься із двох умовних частин: 30 млрд євро на невійськові потреби (з яких у 2026 році Україна хоче отримати 17 млрд євро) та 60 млрд євро на підтримку обороноздатності (цьогоріч 28 млрд євро). Водночас у ЄС виступають проти того, аби "військова" частина позики, використовувалася на оплату грошового забезпечення військовослужбовців.
Там очікують, що Україна використає фінансування на придбання та ремонт військової техніки, купівлю боєприпасів та виробництво дронів. Згідно з цьогорічним розписом видатків державного бюджету, на програми купівлі військової техніки та боєприпасів у Міноборони передбачено витратити майже 680 млрд грн (близько 13,4 млрд євро).
Найбільша частина оборонного бюджету йде саме на виплати військовослужбовцям – понад 1,14 трлн грн.
Очікується, що ці видатки уряду все ще потрібно буде фінансувати виключно власними зусиллями. Читайте також Без світла, але з теплом.
Як влада готуватиме міста до зими Крім цього, українська сторона на переговорах з ЄС намагається переконати блок у тому, аби той дозволив фактично переспрямувати оборонну частину кредиту на реалізацію "планів стійкості" для підготовки до наступної зими.
Сумарна вартість реалізації цих планів – 278 млрд грн або близько 5,5 млрд євро, повідомляла напередодні Свириденко.
Хоча міжнародні партнери наразі виступають проти такої ідеї. Чи знайдеться компроміс у цьому питанні поки що невідомо.
Зрештою, аби ділити майбутню позику ЄС, Україні ще треба до неї дожити.
А без працюючого парламенту зробити це буде вкрай складно.