Як залучити приватний капітал у соціальні проєкти: Голова НКЦПФР назвав три бар’єри та кроки для їх подолання
Соціальне інвестування може стати важливим механізмом залучення приватного капіталу до відновлення України: розвитку громад, підтримки ветеранів, створення робочих місць і соціальної інфраструктури. Для цього потрібні доступні інструменти, зрозумілі правила та стимули для інвесторів. Про це заявив Голова НКЦПФР Олексій Семенюк, відкриваючи 20 жовтня онлайн-захід «Соціальне інвестування: що стримує ринок і як розкрити його потенціал в Україні».
Захід організувало Українське об’єднання ринків капіталу (UCMA) за участі партнерів: KISAR, Національної платформи МСБ та Української асоціації інвестиційного бізнесу. На ньому представили дослідження UCMA щодо функціонування Європейських фондів соціального підприємництва (EuSEF), запроваджених Регламентом ЄС № 346/2013, і рекомендації щодо їх впровадження в Україні. Учасники обговорили готовність нормативної бази, поточний стан ринку соціального інвестування та перспективи імплементації європейських правил. Дослідження підготовлено в межах проєкту «Імплементація acquis ЄС у сфері ринків капіталу», який реалізується за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «Вступаємо в ЄС разом».
«У країні, яка воює і водночас відбудовується, соціальне інвестування — це не доповнення до ринку капіталу. Це перевірка, чи взагалі наш ринок здатен фінансувати те, що країні потрібно найбільше», — зазначив Олексій Семенюк.
За його словами, українці вже довели готовність інвестувати в країну: обсяг державних облігацій у власності громадян сягнув 167,5 млрд грн. Завдання — перетворити цю готовність на системне інвестування, яке поєднує фінансовий результат із вимірюваною суспільною користю.
За словами голови Комісії ринок стримує три ключові виклики:
1.Відсутність диних стандартів. Бракує критеріїв, за якими інвестицію можна вважати соціальною, і підходів до оцінювання її впливу.
2.Обмежений вибір інструментів. Ринок зосереджений на державних облігаціях, а потенціал муніципальних і корпоративних облігацій та інвестиційних фондів використовується слабо.
3.Недостатні стимули. Соціальні інвестиції мають бути не лише корисними, а й зрозумілими та економічно вигідними для інвестора.
«Якщо ми хочемо, щоб гроші йшли не лише в бюджет, а й у громади, у підприємства, у людей — умови мають стати співмірними», — підкреслив Олексій Семенюк.
Що вже робить Комісія
Фонди соціального підприємництва. Законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди», підготовлений за участі Комісії, передбачає запровадження в Україні фондів соціального підприємництва за стандартами ЄС. Тому висновки дослідження UCMA можуть бути враховані під час його доопрацювання.
Спрощення випуску цінних паперів. Разом з учасниками ринку Комісія переглядає процедури, щоб зменшити бар’єри й витрати емітентів, зокрема для громад, які випускають муніципальні облігації на проєкти енергетичної стійкості.
Нові стимули та інструменти. З 1 липня 2027 року набирає чинності закон про сек’юритизацію. На розгляді парламенту — законопроєкти про особові інвестиційні рахунки та добровільні пенсійні фонди.
Наступні кроки
Серед першочергових завдань Голова Комісії назвав спільні стандарти соціального інвестування, практичні механізми оцінювання суспільного впливу та пілотні проєкти, наприклад випуск соціальних муніципальних або корпоративних облігацій, доступних широкому колу інвесторів. Комісія відкрита до пропозицій ринку щодо стимулів для соціальних інвестицій у межах законопроєктів, які зараз розглядає парламент.
«Ринок капіталу в Україні є. Його не треба створювати з нуля — його треба відкрити для тих, кому він потрібен: для громад, для підприємців, для людей, які хочуть, щоб їхні гроші працювали на країну і поверталися до них», — підсумував Олексій Семенюк.
