Нобелівські уроки для України

Чи достатньо знизити облікову ставку, щоб економіка почала швидше зростати? Чому кредитування може збільшуватися високими темпами, але залишатися недостатнім для розвитку країни? І чому довіра до гривні важить не менше, ніж вартість кредитів? Дослідження Роберта Голла та Майкла Вудфорда, відзначені Нобелівською премією з економічних наук 2026 року, допомагають краще зрозуміти ці питання.
Їхній головний урок: економічна політика працює не лише через процентні ставки, податки чи бюджетні видатки, а й через очікування та рішення мільйонів людей і компаній. Для України, яка одночасно протистоїть російській агресії та шукає можливості для економічного зростання, це має пряме практичне значення. Чому очікування важливіші, ніж здається Роберт Голл досліджував, як очікування майбутніх доходів впливають на споживання домогосподарств.
Майкл Вудфорд розвинув теоретичні основи сучасної монетарної політики: він пояснив, як очікування щодо майбутніх процентних ставок та інфляції впливають на поведінку споживачів і бізнесу. Звідси випливають три важливі висновки. По-перше, доступні гроші не гарантують інвестицій.
Підприємець може відмовитися від кредиту навіть за привабливою ставкою, якщо не впевнений у безпеці виробництва, майбутньому попиті чи правилах ведення бізнесу. Читайте також Як стабілізувати економіку після криз? Пояснили лауреати Нобелівської премії По-друге, довіра підвищує ефективність економічної політики.
Якщо громадяни та бізнес вірять, що центральний банк здатен стримувати інфляцію, це впливає на їхні рішення щодо заощаджень, цін і витрат. По-третє, однакові рішення можуть мати різні наслідки залежно від економічних умов.
Зниження ставки здатне підтримати інвестиції, але за високих інфляційних очікувань і обмеженої пропозиції товарів додатковий попит може посилити ціновий тиск. Це не означає, що процентні ставки не мають значення.
Це означає, що їх потрібно оцінювати в контексті всієї економіки. Чи справді висока облікова ставка гальмує економіку Національний банк в Україні часто критикують за високі процентні ставки: мовляв, вони стримують кредитування та економічний розвиток.
У цій критиці є раціональне зерно: висока вартість фінансування справді може обмежувати інвестиції та збільшувати витрати підприємств. Проте є й інший бік питання. У вересні 2026 року НБУ підвищив облікову ставку до 16% річних на тлі інфляційних ризиків.
Інфляція у вересні становила близько 10% у річному вимірі, а інфляційні очікування домогосподарств — близько 14%.
Ці показники потребують уважного аналізу, адже стійкі інфляційні очікування можуть ускладнити повернення інфляції до цілі. Якщо інфляція залишається високою, заощадження в гривні втрачають привабливість, зростає попит на іноземну валюту, а бізнесу стає складніше планувати витрати та інвестиції. Тому завдання центрального банку — знайти баланс між стримуванням інфляції та підтримкою економічної активності.
Занадто жорсткі монетарні умови можуть обмежувати попит, але передчасне пом"якшення політики за стійкого інфляційного тиску створює інші ризики.
В Україні будь-які монетарні рішення ускладнюють ще й війна та висока невизначеність. Нобелівські дослідження не доводять, що висока ставка завжди правильна.
Вони пояснюють, чому рішення про її зміну потрібно оцінювати з огляду на інфляцію, очікування, довіру та прогноз розвитку економіки. Кредитування зростає.
Чому цього недостатньо Кредитування в українському банківському секторі зростає: останні три роки воно збільшувалося більш ніж на 20% щороку, а минулого року — понад на 30%.
Добра динаміка зберігається і цього року. Водночас співвідношення кредитів до ВВП залишається нижчим за 10%.
Це свідчить про обмежену глибину фінансового посередництва і великий потенціал для розвитку кредитування. Читайте також Чому одні країни бідні, а другі – багаті? Пояснили лауреати премії "Нобеля" з економіки Але проблема не лише у вартості грошей.
Потрібно розуміти, чому банки мають капітал і ресурси, а на довгострокові інвестиції все одно спрямовується замало фінансування. Під час війни банки враховують ризик руйнування активів, втрати ринків, перебоїв у виробництві та неповернення кредитів.
Підприємства теж не завжди готові позичати, якщо не бачать перспектив стабільного попиту або не впевнені в безпеці інвестицій. Тому саме лише зниження облікової ставки проблему не розв"яже. Україні потрібні дієві механізми страхування воєнних ризиків, кредитні гарантії, програми розподілу ризиків із міжнародними фінансовими установами, захист прав кредиторів і передбачувані умови ведення бізнесу.
Банки мають активніше фінансувати життєздатні проєкти, а підприємства — інвестувати у виробництво, технології та продуктивність. Роль НБУ — підтримувати макрофінансову стабільність і забезпечувати дієвість монетарного трансмісійного механізму.
Роль уряду — зменшувати ризики для інвесторів і створювати умови для розвитку виробництва. Доступний кредит — це не просто низька процентна ставка.
Це поєднання прийнятної вартості грошей, довіри, захищених інвестицій і перспектив економічного зростання. П"ять уроків для економічної політики України Передбачуваність має економічну цінність.
Послідовна монетарна політика, зрозумілі податкові правила і стабільне регуляторне середовище зменшують невизначеність і допомагають бізнесу планувати інвестиції. Стимулювання попиту має супроводжуватися розвитком виробництва.
Зростання доходів і споживання підтримує економіку, але без збільшення пропозиції товарів і послуг може посилювати інфляцію.
Україні потрібні інвестиції, продуктивність, експорт і конкурентоспроможне виробництво. Бюджетна політика має враховувати свій вплив на макрофінансову стабільність.
Високі оборонні потреби вимагають своєчасного зовнішнього фінансування, ефективного використання державних ресурсів і реалістичного бюджетного планування. Розвиток кредитування потребує комплексних рішень.
Дешевші гроші важливі, але без гарантій, страхування воєнних ризиків, захисту прав власності та якісних інвестиційних проєктів потенціал банківського фінансування залишатиметься обмеженим.
Окремо наголошу на якісних інвестиційних проєктах: їх у нас бракує, і над цим потрібно активно працювати. Економічні моделі мають допомагати ухвалювати рішення, а не підміняти їх.
Під час війни потрібно постійно оновлювати прогнози, аналізувати альтернативні сценарії і враховувати структурні зміни, які не завжди можна пояснити минулим досвідом. Стабільність — основа економічного прориву Україні не потрібно обирати між ціновою стабільністю та економічним зростанням.
Потрібна політика, за якої вони посилюватимуть одне одного. НБУ має забезпечувати цінову й фінансову стабільність у межах свого мандата.
Уряд — розвивати інвестиції, виробництво, конкуренцію та експорт.
Банківська система — спрямовувати фінансові ресурси до життєздатних підприємств, здатних створювати додану вартість і робочі місця. Науковий доробок Голла та Вудфорда нагадує: економічна політика ефективна тоді, коли враховує не лише цифри, а й те, як люди та компанії реагують на рішення держави. Тому дискусія про облікову ставку не повинна зводитися до вимоги просто її знизити.
Потрібно одночасно працювати над інфляцією, довірою до гривні, доступністю кредитування, бюджетною стійкістю та інвестиційним кліматом. Справжній результат економічної політики — не просто нижча ставка чи подолання чергової кризи.
Це більше інвестицій, продуктивніші підприємства, якісні робочі місця та вищий добробут українців.