Комісія формує нові правила для ринків капіталу: що змінюють ключові законопроєкти

У 2026 році ринки капіталу в Україні проходять масштабне оновлення. Разом із парламентом, урядом і міжнародними партнерами Національна комісія працює над цілим пакетом ключових законопроєктів: від зручних інвестиційних рахунків для громадян і нових правил для пенсійних та інвестиційних фондів до простих онлайн-реєстрацій для бізнесу та надійної європейської інфраструктури. Мета цих змін — дати українській економіці нові джерела фінансування, а людям — безпечні й вигідні способи зберегти й примножити свої заощадження. Значна частина цих реформ — це і зобов’язання України на шляху до ЄС: після відкриття переговорів за кластером «Внутрішній ринок» правила для ринків капіталу мають відповідати європейським.

«Українці вже довели, що готові інвестувати: в державних облігаціях у них сьогодні понад 167 млрд гривень. Наше завдання — щоб ці гроші мали вибір і працювали на українську економіку: у корпоративних облігаціях, інвестиційних фондах, пенсійних накопиченнях. Тому ми будуємо ринок за європейськими правилами, де інвестору зрозуміло і безпечно, а бізнесу просто залучати кошти. 2026 рік — це рік нових правил, а 2027-й стане роком, коли вони запрацюють на практиці: вже з 1 січня набирає чинності закон про сек’юритизацію», — зазначив Голова НКЦПФР Олексій Семенюк.

Один із головних результатів — закон «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям». Він запускає в Україні механізм, за яким компанії чи банки можуть перетворити свої активи (наприклад, звичайні кредити, за якими люди регулярно платять відсотки) на нові цінні папери для залучення фінансування. Для інвестора облігації з покриттям мають подвійний захист: вимогу можна пред’явити і до самого банку, і до окремого пулу активів, яким забезпечено випуск. Для громадян це шлях до довших і дешевших кредитів, зокрема іпотечних. За оцінками ініціаторів, механізм може залучити в економіку близько 150 млрд грн протягом п’яти років.
Статус: Верховна Рада ухвалила закон у цілому 16 вересня. Він набирає чинності 1 липня 2027 року.

Паралельно Комісія працює над правилами для ринків віртуальних активів. Комісія бере участь у розробці фінальної редакції законопроєкту № 10225-д та відстоює модель, за якої саме вона стане основним регулятором цього ринку. Тоді як НБУ матиме чітко визначені повноваження у своїх сферах. Після ухвалення закону знадобиться перехідний період — орієнтовно пів року, протягом якого Комісія має розробити 18 підзаконних актів. Тож реальний старт нових правил очікується пізніше, ніж 1 січня 2027 року.
Статус: ухвалено в першому читанні 3 вересня 2025 року, текст доопрацьовують до другого читання.

Інший напрям — підтримка національного інвестора та залучення заощаджень українців в українську економіку. Для цього за участі Комісії розроблено законопроєкт № 15314 про особові інвестиційні рахунки (ОІР).
Статус: зареєстровано у Верховній Раді, розглядається в Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.

Уявіть, що ви хочете відкласти гроші на навчання дитини чи власну пенсію через 10–15 років. Звичайний банківський депозит обкладають податками. Якщо ж ви відкриєте ОІР і купите через нього, наприклад, акції чи облігації українських компаній або паї інвестиційних фондів, то отримаєте бонус за довгі інвестиції в національну економіку: якщо тримати інвестиції щонайменше три роки, дохід від них не оподатковуватиметься. Так інші цінні папери отримають ту саму перевагу, яку вже мають державні облігації.

Потреба в такому інструменті вже давно помітна за поведінкою людей. Так, за сім місяців 2026 року фізичним особам відкрили 153,5 тисячі нових рахунків у цінних паперах, а обсяг державних облігацій у власності громадян станом на 1 жовтня сягнув рекордних 167,5 млрд гривень. Наступний крок — дати цьому капіталу більше можливостей для інвестування в українську економіку.

Ще один інструмент для громадян — інвестиційні фонди європейського зразка. Законопроєкт № 16137 «Про інвестиційні фонди», підготовлений за підтримки Світового банку, запроваджує в Україні публічні фонди за стандартом UCITS і альтернативні фонди за директивою AIFMD, а також венчурні, соціальні та довгострокові фонди за регламентами ЄС. Документ уже враховує коментарі Європейської комісії. Завдяки йому навіть з невеликою сумою можна буде інвестувати через професійного керуючого в різні активи одночасно.
Статус: зареєстровано у Верховній Раді 12 жовтня на заміну попередньої версії (№ 13246), очікує розгляду в профільному комітеті.

Комісія також працює над тим, щоб бізнесу було простіше виходити на ринок. Законопроєкт № 15336 спрощує реєстрації непублічних випусків акцій через Центральний депозитарій та електронне «єдине вікно». Раніше процедура вимагала чимало часу й паперів лише на те, щоб держава зафіксувала цей випуск. Тепер це можна буде зробити в електронному кабінеті, а сам строк реєстрації скоротиться з чотирьох місяців до тижня.
Статус: профільний комітет рекомендував Верховній Раді ухвалити документ за основу, очікує розгляду в першому читанні.

Спільно з профільним парламентським комітетом Комісія підготувала законопроєкт № 15570 «Про добровільні пенсійні фонди». Мета — привести правила роботи недержавних пенсійних фондів у відповідність до європейських норм (директиви IORP II) і створити умови для розвитку цієї сфери. Для громадян це означає перш за все безпеку: накопичувати на старість у приватних фондах можна буде за прозорими правилами, наближеними до європейських.
Статус: зареєстровано у Верховній Раді 28 серпня; разом з альтернативним законопроєктом № 15570-1 розглядається в Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики.

Ще один великий блок — інфраструктура самого ринку. Спільно з ЄБРР Комісія підготувала законопроєкт про інфраструктуру фінансових ринків на основі затвердженої концепції. Документ охоплює кліринг, розрахунки, центрального контрагента та депозитарну діяльність і має наблизити українські правила до європейських стандартів CSDR та EMIR. Це зробить угоди з цінними паперами безпечнішими та мінімізує ризики втратити гроші через неплатоспроможність посередників.
Статус: проєкт передано на погодження НБУ, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, після чого його внесуть до Верховної Ради.

Окремо уряд 4 вересня вніс до Верховної Ради законопроєкт № 16038 про залучення стратегічного іноземного інвестора до інфраструктури ринків капіталу. Він передбачає створення біржового холдингу за участю іноземного партнера. Комісія підтримує документ і наполягає на двох принципах: держава має зберегти блокуючий пакет («25% + 1 акція»), а інвестора слід обирати за конкурсом із кількома учасниками, де перемагає найкраща технологічна пропозиція.
Статус: зареєстровано у Верховній Раді разом з альтернативним законопроєктом № 16038-1, розглядається в профільному комітеті.

Саме від того, як ці рішення працюватимуть на практиці, залежить наступний етап. 2027 рік має стати роком впровадження: уже з 1 січня запрацює механізм сек’юритизації, а слідом на ринку з’являться нові інструменти, фонди європейського зразка та сучасна інфраструктура. А показником успіху стане те, скільки компаній і громад залучатимуть кошти через ринок і скільки українців інвестуватимуть не лише в ОВДП.