ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Управління ризиками
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
У податковій системі України тривають зміни. Запровадження експериментального проєкту з управління податковими ризиками (на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854) – це новий підхід до взаємодії держави і бізнесу.
Український бізнес живе в умовах постійної турбулентності – економічної, регуляторної, а часто й безпекової. У такі часи прозорість і прогнозованість у сфері податків стають не просто технічними питаннями, а й фактором довіри між державою і підприємцем. Саме довіра лежить в основі комплаєнс – підходу: податкова служба прагне бачити в платнику не об’єкт контролю, а партнера у наповненні бюджету.
Система управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) – це комплекс інформаційно-аналітичних рішень, що дозволяє виявляти ризики недотримання податкового законодавства на ранніх етапах. Кожен ризик оцінюється автоматично, без втручання людини, що дозволяє уніфікувати підхід і усунути суб’єктивність. Уся аналітика спирається на норми Податкового кодексу України.
Проєкт триватиме два роки і є базою для побудови постійно діючої системи комплаєнс – контролю. Його успішна реалізація дозволить не лише підвищити ефективність адміністрування, а й поступово змінити суспільну культуру сплати податків – від примусу до усвідомленої участі у розвитку держави.
 
 
Фізичним особам - підприємцям на загальній системі оподаткування!
 
          Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
          Відповіднодоп. 177.10 ст. 177 ПодатковогокодексуУкраїни (далі – ПКУ) фізичніособи – підприємцізобов’язанівестиоблікдоходівівитраттаматипідтверджуючідокументищодопоходженнятовару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
          Облікдоходівівитратвідздійсненнядіяльностізроздрібноїторгівліпальним, зроздрібноїторгівліалкогольниминапоямита/аботютюновимивиробами, яказдійснюєтьсязаадресоюмісцяроздрібноїторгівліпальним, ведетьсяокремовідоблікудоходівівитратвідздійсненняіншихвидівгосподарськоїдіяльності.
          Типоваформа, заякоюздійснюєтьсяоблікдоходівівитратфізичнимиособами – підприємцями (далі – Типоваформа) таПорядокведеннятиповоїформи, заякоюздійснюєтьсяоблікдоходівівитрат, фізичнимиособами – підприємцямиіфізичнимиособами, якіпровадятьнезалежнупрофесійнудіяльністьзатвердженінаказомМіністерствафінансівУкраїнивід 13.05.2021 № 261.
          ВідповіднодопорядкуведенняТиповоїформи, фізичніособи – підприємцізобов’язаніухронологічномупорядкувідображати, зокрема, сумудоходу, отриманувідздійсненнягосподарськоїдіяльності, утомучислікошти, щонадійшлинапоточнийрахунокплатникаподатку, та/абоотриманіготівкою, сумазаборгованості, заякоюминувстрокпозовноїдавності, вартістьбезоплатноотриманихтоварів (робіт, послуг).
Для цілей дотримання вимог, визначених частиною чотирнадцятою ст. 42 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (ліцензування)» (зі змінами та доповненнями), розмір загального місячного оподатковуваного доходу суб’єкта господарювання, зареєстрованого як фізична особа – підприємець, що не має найманих працівників, є фактично отримана протягом календарного місяця сума оподатковуваного доходу (виручка у грошовій (готівковій та/або безготівковій) та/або не грошовій формі) від провадження усіх видів господарської діяльності, з урахуванням вимог, встановлених ПКУ для фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування.
 
 
Деякі особливості заповнення податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (зі змінами) (далі – Декларація), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.
Відповідно до примітки 5 інформації до додатків 1 та 2 до Декларації у графі 3 «Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці за місцем розташування об’єкта(ів) нерухомості» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташовано об’єкти нерухомості. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – Кодифікатор) затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – Наказ № 290).
При цьому абзацом третім ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що адміністративно-територіальна одиниця – область, район, місто, район у місті, селище, село.
Таким чином, якщо об’єкт нерухомості знаходиться за межами конкретного населеного пункту, то в графі 3 розд. І додатків 1 та 2 до Декларації зазначається код за КАТОТТГ цього населеного пункту.
Якщо неможливо визначитися, за межами якого саме населеного пункту знаходиться об’єкт нерухомості, то у Декларації зазначається код за КАТОТТГ територіальної громади, на території якої знаходиться зазначений об’єкт нерухомості. У такому разі такий код має співпадати з кодом територіальної громади, що зазначений у рядку «Код за КАТОТТГ території територіальної громади» заголовної частині додатка 1 та додатка 2 до Декларації.
 
 
Про податкову вимогу
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
 
До уваги самозайнятих осіб!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) особи, зазначені у пунктами 4 (фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування) і 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність) частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Перелік роботодавців визначений п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464.
Згідно з положеннями ст. 20 Закону № 2464 персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду України роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.
З метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.
При цьому, контролюючим органам з метою перевірки правильності нарахування, обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску надається доступ до персоніфікованих відомостей про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески.
З огляду на наведене, фізичні особи – підприємці або особи, які провадять незалежну професійну діяльність, з метою звільнення від сплати єдиного внеску за себе, не повинні повідомляти контролюючий орган про факт сплати за них єдиного внеску роботодавцями.