"Нуль кораблів". Скільки Україні коштує зупинка морського коридору

За два з половиною роки роботи українського морського коридору ним скористалися понад 8 000 суден: у середньому майже дев"ять щодня.
22 липня 2026 року в порти Великої Одеси не зайшло жодне. Зупинка не стала несподіваною.
Ще 17 липня Forbes писав, що судновласники розвертають флот на підході до українських портів: "гроші більше не мотивують".
19 липня три російські ракети влучили в турецький суховантаж Golden Leo, який завантажив кукурудзу й виходив із зони бойових дій. Лише за перші два тижні липня московія завдала 23 удари по портовій інфраструктурі та атакувала 17 цивільних суден.
25 липня росіяни двічі вдарили по судну з 2 800 тоннами кукурудзи.
26 липня Golden Leo затонув біля Одеси. Москва, за словами президента Володимира Зеленського, б"є не по причалах, а по суднах на підході, щоб судновласники самі відмовилися йти в Україну. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/b1bb37b4ceaaf3e2@3196.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-54ed10ca")); }); На цьому тлі страховики призупинили оформлення нових полісів воєнного ризику.
Останні роки контейнерні перевізники вірили в "безпечність" Одеси: 2025-го порти перевалили 216 тис.
контейнерів – удвічі більше, ніж роком раніше, а перший квартал 2026-го додав ще 43%.
Але у липні від українських портів відмовилися обидва лідери ринку: спершу Maersk, за ним – CMA CGM.
Судновласники не чекали оголошення блокади, а просто перестали заходити. Уряд спершу заспокоював: увечері 22 липня в уряді заявили, що порти "продовжують працювати у штатному режимі", а йдеться лише про паузу Maersk на одному терміналі.
І формально порти дійсно не закриті.
Проте згодом Allseeds, один із найбільших виробників соняшникової олії, зупинив завод і термінал у порту Південний. Станом на 29 липня повідомлень про відновлення суднозаходів немає, а Зеленський попередив, що московія лише посилюватиме тиск на коридор. Читайте також Зерно проситься на берег: через обстріли морських портів експортери змінюють логістику До великої війни Одеса, Чорноморськ і Південний приймали 300-400 суден на місяць.
Вторгнення обнулило цей показник, а згодом зернова угода під егідою ООН підняла його лише до 180.
Після виходу московії з угоди влітку 2023-го кількість суден, які заходили до портів Великої Одеси, знову впала майже до нуля. Український коридор, який запрацював у листопаді 2023-го вже без згоди Кремля, повернув портам 230-320 заходів на місяць – приблизно три чверті довоєнного обсягу.
У червні 2026-го було 222 заходи, а у звичайний день липня у порти йшло по 4-5 суден. Тепер добовий лічильник показує нуль. Судноплавство в портах Великої Одеси, 2019–2026 .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/b88675614a89afd3@169.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis2") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis2-8c3319a1")); }); За перше півріччя 2026 року Україна експортувала 50,7 млн тонн товарів, дві третини яких – близько 34 млн тонн – пройшли через Велику Одесу.
У грошовому еквіваленті лише за червень три морські порти відвантажили 2,1 млрд дол.
із 3,5 млрд дол.
місячного експорту країни.
Кожен день простою портів – це приблизно 70 млн дол.
відвантажень, які не виходять у море. Морем іде не тільки експорт: із 68,5 млн тонн товарів, що перетнули кордон за півріччя в обидва боки, понад 40 млн тонн пройшли через морські пункти пропуску – кожні шість тонн з десяти. Решта маршрутів – Дунай, залізниця, автотранспорт – за жоден місяць першого півріччя не вивезли більше 3 млн тонн.
Це "стеля", а не резерв: Велика Одеса в найкращий місяць давала 7,4 млн тонн. Дунайська логістика дорожча за одеську на 20-30 дол.
на тонну, а канали обмежують осадку суден до 5,5-6,7 метра.
Фрахт із дунайських портів до Єгипту за два тижні подорожчав з 35 дол.
до 43-55 дол.
за тонну. Порт Констанца тим часом чекає власний великий урожай: румунська пшениця з поставкою у серпні коштує 247 дол.
за тонну, і українське зерно конкуруватиме з місцевим за потужності румунських портів. Польща наростила потужності перевалки зерна з 8 млн до 14 млн тонн на рік, але західний кордон фізично пропускає 10-11 млн тонн усіх вантажів. Україна вже проходила цей тест: у серпні 2022-го, коли зернова угода тільки почала набирати обертів, залізниця й авто разом "вивезли" близько 4,4 млн тонн. Велика Одеса забезпечила дві третини експортного тоннажу у першому півріччі 2026 року .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/b88675614a89afd3@169.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis3") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis3-a264a4bd")); }); Ринок – насамперед аграрний – перейшов у режим очікування.
Трейдери знижують закупівельні ціни, попит на зберігання зерна в "Нібулон" зріс на 30% – аграрії притримують урожай замість продавати. Щоб дунайський маршрут став рентабельним, ціна FOB (ціна товару, завантаженого на судно в зазначеному порту відправлення) має сягнути 300 дол.
за тонну – інакше фермери муситимуть віддати ще 30-40 дол.
з кожної тонни за підвищення ризиків.
Поки що ціни падають: кукурудза із доставкою продавцем до погодженого місця в Одесі подешевшала до 200 дол.
за тонну, продовольча пшениця – до 198 дол.
тонна.
Нові контракти в напрямку моря майже не укладають, тож портові котирування стали номінальними. Водночас світовий ринок втратив і другого чорноморського постачальника.
Україна ударами по Азову й Тамані зупинила рух через Керченську протоку: за оцінкою "Совэкон", московія вивезе в липні 1,5 млн тонн пшениці – найменше з 2017 року і майже вдвічі менше за п"ятирічну норму. Читайте також Новий фронт нафтової війни.
Як Україна блокує морську логістику московії Біржі вже реагують: пшениця в Чикаго 23 липня коштувала найдорожче за три роки, тоді як українські елеватори за день "скидали" з ціни до тисячі гривень на тонні.
"Міжнародні біржі можуть залишатися міцними, тоді як українські внутрішні ціни – депресивними", – каже партнер Barva Invest Богдан Костецький. Якщо світове зростання триватиме, воно поступово перекриє дорожчу логістику і зробить рентабельним будь-який маршрут – від Дунаю до польського кордону.
Але поки коридор закритий, різницю між біржею і елеватором забирає не фермер, а фрахт і страховка.