Для української продукції погоджено рекордну кількість нових експортних напрямів

З початку року для української продукції погоджено 29 нових експортних напрямів у 13 країнах і Європейському Союзі і це найбільший річний показник з 2022 року. Про це повідомляє Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. "Нові можливості охоплюють різні регіони світу — від Європи й Кавказу до Близького Сходу, Африки, Азії та Латинської Америки", – зазначили у відомстві. До Китаю можна експортувати українське борошно, до В"єтнаму та Єгипту — яєчні продукти, до Чилі — молоко й молочні продукти.
Також погоджено доступ на нові ринки для м"яса та м"ясних продуктів, кормів для тварин, живих тварин, равликів і садивного матеріалу. Серед нових напрямів — експорт великої рогатої худоби до Алжиру, овець до Єгипту; яловичини та продуктів із неї до Іраку, Сакартвело й Кот-д"Івуару. До Єгипту погоджено постачання столових яєць, яєчних і рибних продуктів, а до Кот-д"Івуару — також м"яса птиці та продуктів із нього. Окремі рішення стосуються кормів і продукції тваринного походження.
Українські виробники зможуть постачати корми для домашніх тварин до Єгипту та Республіки Корея, перероблені корми — до Албанії, а корми рослинного походження — до Сакартвело. Для Сакартвело також погоджено сертифікати на низку побічних продуктів тваринного походження, зокрема перероблений тваринний білок і топлені жири. Для українського рослинництва відкрито можливість експорту до ЄС рослин для посадки вишні звичайної та вишні сизої, а також їхніх гібридів.
Погоджено і постачання садивного матеріалу восьми видів клена. До Молдови можна експортувати живих равликів та ікру равликів, а також окремі категорії м"ясних продуктів. У переліку є не лише сировина, а й продукція переробки: борошно, м"ясні, молочні та яєчні продукти, корми для домашніх тварин, зазначили у держслужбі. "Така структура відкритих напрямів розширює можливості українських підприємств постачати за кордон готові товари та розвивати переробку в Україні", – говориться у повідомленні. У відомстві наголосили, що відкриття кожного нового напряму — результат спільної роботи держави та українських виробників, співпраці з профільними міністерствами, МЗС та українськими дипломатичними установами. "Ми розширюємо географію експорту й водночас створюємо можливості для постачання продукції переробки.
Це важливо для розвитку українського виробництва та посилення позицій України на світових ринках", – зазначив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук. Погодження ветеринарних і фітосанітарних вимог є важливим кроком для виходу на нові ринки.
Воно визначає умови, за яких українська продукція може постачатися до країни-партнера.
Виробники отримують більше можливостей планувати експорт, розширювати асортимент і шукати нових покупців. Нагадаємо: Першого жовтня набрала чинності угода про вільну торгівлю між урядом України та урядом Турецької Республіки, яка передбачає звільнення товарів від сплати мита або надання знижених ставок. Україна у перші 13 тижнів 2026/27 маркетингово року скоротила експорт ріпаку до ЄС на 44%, водночас поставки ріпакової олії зросли у 2,2 раза, а шроту — на 87%.