"Ходять з барсетками і збирають кеш". Як працюють київські ярмарки

Щотижневі ярмарки в Києві – одна з найпопулярніших форм вуличної торгівлі в місті.
Вони відбуваються в одних і тих самих місцях, збираючи сумарно 500 тис.
покупців на місяць.
Там можна придбати овочі, фрукти, м"ясо, яйця, набіл, бакалію. Ідея ярмарків полягала в підтримці українських виробників та фермерських господарств.
Передбачалося, що вони отримають прямий доступ до споживачів без посередників, а кияни – якісну та дешеву продукцію поруч з домом. Однак з часом соціальна функція викривилася: на ярмарках торгують не тільки виробники, а й перекупники, а ціни не надто відрізняються від магазинних. Депутати Київської міської ради та громадські активісти кажуть, що ярмарки організовують незрозумілі посередники, розрахунки відбуваються готівкою і ніхто не контролює ні кількість місць, ні розмір надходжень до міського бюджету. Водночас у Київській міській державній адміністрації наголошують, що ярмарки зберігають соціальну функцію, а останні зміни в адмініструванні частково підвищили прозорість та доходи.
Чи потрібні реформа і перехід на відкриті торги? "Людина з барсеткою збирає данину" Система щотижневих продуктових ярмарків у Києві сформувалася понад 20 років тому як інструмент підтримки локальних фермерів та киян.
Це мали бути регулярні майданчики, де фермери та виробники можуть напряму продавати продукцію мешканцям столиці за нижчими цінами, ніж на традиційних ринках і в магазинах. Операторами ярмарків у 2023-2024 роках були два комунальні підприємства: "Світоч" і "Київська спадщина", які опікувалися п"ятьма київськими районами.
У 2025 році підприємство "Світоч" поглинуло "Київську спадщину". КП укладає договори з фізособами-підприємцями (ФОП), які безпосередньо організовують ярмарку.
"Комунальні підприємства без конкурсних засад, просто прямими договорами, самостійно визначають, хто буде проводити ярмарки", – каже голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея. "Прямі договори без конкурсних засад – це корупційні ризики.
Комунальники укладають договори з, імовірно, наближеними людьми", – додає депутат Київради від фракції "УДАР" Дмитро Білоцерковець. У результаті замість конкурентного ринку організації ярмарків з’явилася система прямих угод з посередниками.
За словами Кривошеї, "Світоч" і "Київська спадщина" переказували до міського бюджету сміховинний 1 млн грн на рік. З 25 по 31 травня в Києві проведуть 52 ярмарки.
Вони різні за розмірами, але, за підрахунками Кривошеї, зазвичай у них беруть участь по 60 продавців.
Плата за право торгувати становить 800-1000 грн за день, каже він.
Отже, дохід від збору плати з продавців мав би приносити щонайменше 150 млн грн на рік. Торговці платять за місце ФОПу-організатору готівкою, зазначає Білоцерковець.
Через це міська влада не обліковує надходження.
"Ходить крупна бритоголова людина з барсеткою, збирає данину з фермерів", – обурюється депутат. Після тиску громадськості міська влада у 2025 році створила електронний кабінет, де можна онлайн оплатити участь у ярмарку.
Після цього, за словами Кривошеї, прибутки КП "Світоч" суттєво зросли. У відповіді на запит ЕП в департаменті промисловості та розвитку підприємництва КМДА повідомили, що розрахунки за розміщення торговельних місць на ярмарках здійснюються в готівковій та безготівковій формах.
При проведенні готівкових розрахунків "Світоч" використовує реєстратори розрахункових операцій з видачею фіскальних чеків.
Уся виручка обліковується та контролюється. Бруд, хаос і перекупники Якість роботи організаторів ярмарок попри зростання прибутків КП була і залишається на низькому рівні, скаржаться співрозмовники ЕП.
Через відсутність конкурсних засад немає реальної конкуренції в цій сфері, каже Білоцерковець. Наприклад, після кожного ярмарку залишаються купи сміття.
Їх прибирають робітники шляхово-експлуатаційних управлінь (ШЕУ), яких привозять автобусами пізно ввечері або навіть на наступний день. "Можна було б поставити контейнери для збирання сміття, але організатори цього не роблять.
Брудні коробки та решту сміття розносить вітром по вулицях, а гнилі помідори лежать на асфальті годинами, поки не приїдуть жіночки пенсійного віку з ШЕУ і не позамітають", – скаржиться ЕП один з чиновників КМДА. Керівник департаменту територіального контролю КМДА Михайло Буділов каже, що раніше на ярмарках хаотично розміщувалися автомобілі торговців та відвідувачів.
Автотранспорт паркували в зелених зонах та на тротуарах.
"Інспекція з паркування почала відпрацьовувати порушення, разом з патрульною поліцією контролювати дорожній рух і звільняти тротуари", – каже чиновник. Читайте також Коли правила дорожнього руху не працюють.
Як помаранчеві стовпчики заполонили Київ Ще одна претензія – склад учасників ярмарків.
Первинну ідею фермерської торгівлі нівелювали перекупники.
За словами Кривошеї, якщо раніше розподіл становив 80% фермерів і 20% перекупників, то зараз – навпаки. "За час воєнного стану ярмарки переорієнтувалися на заробіток.
Раніше намагалися залучати фермерські господарства, а зараз фермерів на ярмарках майже не видно.
Посередники купують на оптовому ринку, везуть на ярмарок і продають.
Хіба що окремі виробники м"яса залишилися", – скаржиться Кривошея. Читайте також Відповідають за базар: кому належать київські ринки У відповіді на запит ЕП в профільному департаменті повідомили, що участь у ярмарках "відкрита і доступна для будь-якого суб"єкта господарювання за умови наявності документів для здійснення торгівлі відповідною продукцією". У департаменті додали, що ефективність діяльності КП "Світоч" оцінюється "через практичні результати функціонування ярмарків, а не через внутрішні KPI". Там стверджують, що намагаються забезпечити соціальну складову ярмарків, яка полягає в забезпеченні киян доступними продуктами та підтримці соціально вразливих верств населення.
Основою цього механізму є мережа спеціальних "соціальних наметів", де ціни на продукти суттєво нижчі за ринкові. "Ярмарки мають одночасно соціальну функцію (доступність товарів для населення) і комерційний аспект (підтримка фермерських господарств та виробників сільськогосподарської продукції, діяльність і підтримка малого та середнього бізнесу, надходження до бюджету)", – ідеться у відповіді на запит ЕП. Печерський "пілот" Білоцерковець пропонує перевести організацію ярмарків на систему "Prozorro.Продажі" за аналогією з малими архітектурними формами (МАФ).
Місто виставляє місця для розміщення нових кіосків на аукціони. "У Печерському районі було 177 МАФів, які сплачували до міського бюджету 3,8 мільйона гривень.
Місто їх демонтувало, визначило, що із 177 точок може продати 34 локації, і виставило їх на аукціон з одним критерієм – ціною.
Тепер 34 МАФи в районі сплачують близько 12 мільйонів гривень", – пояснює Білоцерковець. Читайте також Велике знесення.
У Києві демонтують 90% МАФів За задумом, місто визначатиме, скільки буде ярмаркових локацій і торгових місць на них, і виставлятиме на аукціон право їх організовувати.
"Тоді збільшаться надходження в бюджет і не буде "гуляти" кеш", – каже Білоцерковець. У жовтні 2025 року міський голова Віталій Кличко доручив голові департаменту промисловості та розвитку підприємництва Володимиру Костікову за місяць розробити проєкт рішення Київради, щоб перевести визначення організаторів ярмаркової торгівлі на майданчик "Prozorro.Продажі". Департамент хоче спочатку зробити експеримент в одному з районів і в разі успіху поширити таку модель на весь Київ.
"Костіков хоче зробити пілот в Печерському районі, два роки тестувати, як воно працює, а вже потім переводити на "Prozorro.Продажі" решту районів", – розповідає Білоцерковець. У департаменті пояснюють, що впровадження рішення для всього міста одразу "ризиковане через велику кількість ярмарків і соціальну значущість цих заходів", тому потребує оцінки ефективності на обмеженій кількості локацій. "Оскільки наразі не існує практики продажу прав на організацію ярмарків через електронні торги, потрібно перевірити, чи не призведе аукціон до надмірного зростання цін для покупця, відпрацювати технічну взаємодію між організатором та "Prozorro.Продажами", створити паралельне "пілотне" поле, яке не зруйнує стару систему, але дозволить виявити помилки в новій моделі, – ідеться у відповіді. Саботаж і "смотрящі" Переведення торгів у "Prozorro.Продажі" "принципово саботує" керівництво департаменту промисловості та розвитку підприємництва, заявляє Білоцерковець.
Костіков – експомічник народного депутата Артура Палатного у двох скликаннях.
Палатний – голова виконкому партії "УДАР", близький соратник Кличка. Інший депутат Київради розповів ЕП, що неформальним "менеджером" ярмаркової торгівлі в Києві є засновник громадської організації "Лівий берег" та охоронної компанії "Варта 1" Сергій Лещенко на прізвисько Лєший.
Цю інформацію підтвердив один з чиновників КМДА.
У 2019 році Лещенка судили за стрілянину, у 2023-му – підозрювали в "рекеті" підприємців з "цінником" 40-80 тис.
дол. Читайте також Попавсь.
На чому зловили "смотрящого" за Києвом Комарницького На запитання, чому б проєкт рішення не розробити депутатам, Білоцерковець відповідає, що причина – у тривалій регуляторній процедурі.
"Це займе пів року.
Наша з Громадською радою тактика – змусити подати документ департамент.
Якщо відвертий саботаж триватиме, доведеться реєструвати свій", – пояснює він. У департаменті промисловості та розвитку підприємництва кажуть, що впровадження в січні 2025 року електронного модуля "Ярмарки" унеможливило виникнення корупційних правопорушень та усунуло людський фактор. Крім того, система надає "якісні зміни учасникам та організаторам: швидке подання заявки, доступ до схем розміщення об"єктів торгівлі, вибір торговельного місця, генерація QR-коду, за яким доступна вся інформація про учасника ярмарку та надані ним документи, створення реєстру учасників ярмарків". У профільному департаменті КМДА не виключають "перспективу оновлення нормативної бази" щодо роботи операторів ярмарок.
За словами Кривошеї, з появою заступника міського голови Олега Куявського, який курує департамент промисловості та розвитку підприємництва, ситуація почала покращуватися. Розмір потенційних надходжень у міський бюджет від переведення ярмаркової торгівлі на "Prozorro.Продажі" Білоцерковець оцінює 120-150 млн грн на рік.