Приїхали. Через здорожчання пального українці менше їздять на авто

Літр дизеля на українській заправці коштує 85 грн.
Ще місяць тому за нього просили 62 грн.
Бензин А-95 піднявся до 72 грн.
Причина – на іншому боці планети. Після початку бойових дій між США та Іраном нафта марки Brent перетнула позначку 100 дол.
за барель (159 літрів).
8 березня, коли атаки загрожували повністю перекрити Ормузьку протоку, трейдери платили вже по 112 дол.
за бочку.
Аналітики Goldman Sachs очікують середню ціну 110 дол.
на найближчі два місяці, а якщо конфлікт затягнеться на чотири місяці, то ціна сягне 135 дол. Для України, яка після знищення нафтопереробних заводів імпортує майже все пальне, кожен долар у ціні бареля б"є по торговому балансу напряму. Розмір цього удару добре видно у цифрах зовнішньої торгівлі.
У 2025 році, коли Brent коштував у середньому 69 дол., Україна завезла нафтопродуктів на 6,6 млрд дол., зрідженого газу – ще на 1,9 млрд дол.
Якщо Brent утримається близько ста доларів, а газ залишиться на 70% дорожчим за минулорічний рівень, додатковий рахунок за імпорт енергоносіїв та добрив, за підрахунками ЕП, становитиме 4,5 млрд дол.
на рік. Читайте також Чому зростає імпорт і хто винен "Please, please, please – якщо немає крайньої потреби, не сідайте за кермо".
Так 12 березня звернувся до данців міністр клімату та енергетики Ларс Оґорд.
Він пояснив, що економія пального вдарить по кишені водія менше, а країні допоможе розтягнути стратегічні запаси. Європейські медіа одразу згадали нафтове ембарго 1973 року: востаннє європейський урядовець публічно просив людей не їздити автівками понад п"ятдесят років тому. У той самий час Україна рухалась у протилежному напрямку.
20 березня уряд запустив кешбек на пальне через застосунок "Дія": повертають 15% за дизель, 10% – за бензин, до тисячі гривень на місяць.
Данський уряд каже: "менше їздіть", український – "їздіть, ми компенсуємо". Яку стратегію обрали українські водії? Статистичних даних щодо споживання пального після початку війни в Ірані ще немає, тому ми використали кілька непрямих джерел інформації: статистику навігаційного сервісу Waze і дані дашборду Monobank. Застосунок для водіїв фіксує кількість активних користувачів на дорогах кожні п"ять хвилин.
Ми зібрали дані для Києва та Львова за останні доступні 24 тижні – з кінця вересня 2025-го до кінця березня 2026-го. Тиждень 17-24 березня у Києві став другим найнижчим за весь період спостереження.
Піковий трафік обвалився на 24% у порівнянні з базовим рівнем усіх робочих днів.
Середнє навантаження впало на 21%.
Нижче за поточні показники опускалися лише кілька разів – на початку лютого, коли масові блекаути паралізували столицю і традиційно – на новорічні свята. Денний пік користувачів Waze у Києві по днях тижня .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/7e2ed0bc7c4a06e0@140.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis2") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis2-65e665c8")); }); Дороге пальне – не єдина причина зменшення автівок на дорогах: зараз тривають шкільні канікули.
Проте дані свідчать, що осінні шкільні канікули 2025 року (кінець жовтня), коли частина батьків не їде на роботу, зменшували трафік лише на 10%.
Наразі ж зменшення становить до 24%. Окремі дні виглядають так: у понеділок 23 березня трафік у Києві впав на 17% порівняно із середнім за попередні чотири понеділки.
У вівторок 24 березня – ще на 17%.
У Львові того самого понеділка – мінус 20%.
То ж це не локальний столичний ефект: водії по всій країні переглядають свої маршрути і відмовляються від поїздок, без яких можна обійтись. Читайте також "єБак" від Зеленського: "кешбек" на пальне профінансують всі українці Інше джерело інформації – публічний дашборд Monobank, який відстежує транзакції клієнтів по мережах АЗС, – не фіксує падіння кількості покупок (транзакцій) пального.
Це можна пояснити поведінковою економікою.
Коли ціни зростають щодня і методично протягом усього місяця, водії могли залити повний бак "про запас", фіксуючи сьогоднішню ціну, поки завтра не стало ще дорожче. Те, що точно видно з даних Monobank, – перерозподіл клієнтів між мережами.
Уряд доручив "Укрнафта" продавати пальне з мінімальною націнкою для стабілізації ринку та стримування зростання цін, встановлюючи орієнтир для інших операторів. Як наслідок державна компанія отримала шалений сплеск попиту: плюс 98% щоденних транзакцій у порівнянні з середньоденним за останні 14 місяців.
У річному вимірі (у порівнянні з березнем 2025 року) – зростання у 2,4 раза. Бюджетна мережа "БРСМ-Нафта" збільшила кількість транзакцій на 50% у порівнянні з середньоденним показником за 14 місяців.
Тим часом в преміальних ОККО і WOG споживання впало на 10-15%. Як змінилася кількість транзакцій клієнтів Monobank в основних паливних мережах .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/7e2ed0bc7c4a06e0@150.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis3") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis3-746c47b4")); }); Та навіть якщо водії почують заклик не української, а данської влади, будь-якій економії є межа.
Країна щодня завозить 17 тис.
тонн дизеля і саме він "везе" українську економіку: ним їдуть вантажівки, у тому числі військові, на ньому працює аграрний сектор, ним часто підстраховують енергетику і критичну інфраструктуру. Коли дорожчає дизель, країна платить не лише на заправці, а і у логістиці, в собівартості товарів і в імпортному рахунку.