Відбудова за межами Prozorro

Житло для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) будується за кошти державних і міжнародних програм.
У результаті в Україні формуються дві паралельні системи закупівель: з різними правилами і рівнями прозорості та підзвітності. Частина проєктів реалізується через систему Prozorro: з відкритими тендерами, публічними договорами та можливістю аналізу вартості, зокрема з використанням торгів за правилами міжнародних партнерів, які мають власні процедури. Інша частина – теж за процедурами міжнародних партнерів, але за межами Prozorro.
У цих випадках кошториси й договори, як правило, непублічні, тому ціни, технічні рішення та вибір підрядників залишаються поза публічним контролем. Це означає, що держава, експерти і суспільство часто не мають повної картини реальної вартості будівництва житла для ВПО і факторів, які її формують. Одна мета – різні наслідки Фрагментація підходів до закупівель створює системні виклики. Замовники, зокрема органи місцевого самоврядування, змушені працювати в умовах різних процедур, вимог та стандартів.
Бізнес стикається з ускладненими інформуванням та доступом до тендерів через множинність правил участі в них та вимог, що можуть обмежувати конкуренцію, а Державна аудиторська служба не може об’єктивно перевірити ефективність використання коштів. Ключова проблема – без відкритих даних і прозорих правил неможливо сформувати обґрунтовану політику відбудови.
Коли частина ринку залишається "невидимою", це створює ризики завищення вартості, нерівних умов конкуренції, втрати довіри з боку суспільства і донорів, неефективного використання ресурсів. Крок до прозорості У 2023 році в системі Prozorro запрацював модуль донорських закупівель. Це важливий інституційний прорив, який дозволяє поєднати вимоги міжнародних партнерів з принципом "Усі бачать усе".
До 22 березня 2026 року через цей модуль оголошено 444 тендери очікуваною вартістю 3,86 млрд грн.
Його використовують, зокрема, Світовий банк та Міжнародний комітет Червоного Хреста. Читайте також Експеримент, який мав стати взірцем: як відбудовують Бородянку Інструмент демонструє, що компроміс між донорськими процедурами і прозорістю можливий.
Утім, поки що він охоплює лише частину проєктів.
Значний обсяг будівництва житла для ВПО реалізується поза публічними системами. Чому це критично Масштаб відбудови безпрецедентний.
Протягом наступних десяти років на відновлення потрібно 588 млрд дол.
– майже втричі більше за довоєнний ВВП. Житловий сектор один з пріоритетних: в Україні пошкоджені або зруйновані 14% житлового фонду, постраждали понад 3 млн домогосподарств, знищені або пошкоджені 236 тис.
житлових будівель, прямі збитки становлять 61 млрд дол. В Україні зареєстровано 4,6 млн ВПО.
У цих умовах питання закупівель стає ключовим фактором якості відбудови, адже саме через закупівлі визначається, хто будуватиме, якими будуть ціни, терміни, якість та відповідальність. Міжнародні підходи Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) звертає увагу на проблему фрагментарних підходів та обмеженої відкритості в закупівлях донорів. "Для прозорості процесу і зменшення можливостей для шахрайства та корупції було б корисно, якби всі контракти, включаючи ті, що укладаються поза межами сфери застосування українського законодавства про закупівлі, були оприлюднені через Prozorro (на етапі укладення контракту і на етапі його виконання відповідно до стандарту відкритих даних про закупівлі)", – ідеться в звіті організації. Під час формування політики у сфері закупівель Мінекономіки використовує для аналізу дані Prozorro.
Однак закупівлі за процедурами міжнародних фінансових організацій до системи не потрапляють.
Це означає, що такі закупівлі залишаються поза сферою аналізу держави і, відповідно, поза можливістю оцінити їхню конкурентність, ефективність та відповідність принципам прозорості. Що далі Очевидно, що повна уніфікація державних та донорських закупівельних процедур навряд чи реалістична, проте досягти більшої прозорості можливо. Практичні кроки можуть включати ширше використання модуля донорських закупівель у Prozorro замовниками, що купують за правилами міжнародних партнерів; погодження мінімальних стандартів публічності (наприклад, щодо кошторисів та контрактів); створення єдиних підходів до збору та аналізу даних; розвиток механізмів моніторингу та незалежного аналізу. У цьому контексті принцип Build Back Better (відбудуй краще, ніж було) має означати не лише відновлення інфраструктури, а й побудову ефективніших правил з вищим рівнем прозорості, підзвітності та довіри до процесу.
Ключове – перейти від паралельних систем до наявної єдиної екосистеми закупівель. Відбудова України – це не лише питання обсягів ресурсів.
Також ідеться про прозорі та зрозумілі для всіх учасників правила.
Саме це посилює конкуренцію, дозволяє залучати нових інвесторів, формувати справедливу вартість житла і, як результат, побудувати більше якісного житла для тих, хто цього потребує.