Дерегуляція: Уряд скасував неактуальні норми про ліцензування українських майнових інвестицій за кордон
Кабінет Міністрів скасував застарілі рішення та норми, якими регулювалась видача ліцензій на майнові інвестиції резидентів України за кордоном. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 28 березня 2024 року.
«В межах реформи дерегуляції очищаємо правове поле від неактуальних нормативних актів. Уряд визнав такими, що втратили чинність три постанови та п’ять окремих норм в нормативних актах, якими регулювався порядок отримання українськими підприємцями ліцензій на майнові інвестиції за кордон. Указ, що передбачав отримання таких ліцензій був скасований раніше. Однак відповідні норми залишалися в нормативно-правовому полі, як атавізм», — розповів заступник Міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка.
Видача ліцензій на майнові інвестиції резидентів України за кордоном була передбачена Указом Президента від 1995 року. Ліцензії мав отримувати український бізнес який, наприклад, планував внести майно до статутних фондів підприємств, створених ним за кордоном, або закріпити його за своїми закордонними філіями. Усього з початку дії Указу було одержано близько 170 заявок на видачу ліцензій на майнові інвестиції резидентів України за кордоном.
Довідково
В Україні триває реформа дерегуляції роботи підприємців. Щоби спростити умови ведення бізнесу в січні 2023 року Уряд створив Міжвідомчу робочу групу з дерегуляції, яка вже переглянула 1323 регуляторних інструментів для бізнесу. З них 456 рекомендовано скасувати, 584 – спростити. Наразі вже скасовано 138 інструментів.
До робочої групи увійшли, зокрема, представники міністерств економіки, цифрової трансформації, захисту довкілля та природних ресурсів, юстиції, фінансів, регуляторної служби. До роботи МРГ залучені експерти Офісу ефективного регулювання, Центру економічного відновлення, Центру економічної стратегії, EasyBusiness, проєкту EU4business: SME Policies and Institutions Support (SMEPIS), Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», проєкту USAID/UKAid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS» та Європейського банку реконструкції та розвитку.
