Законопроєкт щодо приєднання України до SEPA пройшов перше читання

Парламент ухвалив за основу законопроєкт щодо приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), що зменшить комісії за переказ коштів в Україну для українців у країнах ЄС. Про це повідомляє Міністерство фінансів України. Відомство зазначає, що SEPA — це спільний платіжний простір, яким користуються понад 500 мільйонів людей і бізнесів у понад 41 країні Європи. Рада ухвалила у І читанні доопрацьований проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)". Йдеться про один із ключових законодавчих кроків, необхідних для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро, наголосили у Мінфіні. "Сьогодні українці, які перебувають у країнах ЄС, змушені сплачувати значні комісії за переказ коштів в Україну.
Один платіж може коштувати кілька десятків євро через участь кількох банків-посередників.
У результаті адресат інколи отримує лише частину відправлених коштів", – пояснили у відомстві. Водночас український бізнес стикається з обмеженнями при роботі з європейськими клієнтами: вартість транзакцій у деяких випадках перевищує вартість самого товару. Після приєднання до SEPA перекази в євро здійснюватимуться швидко та без зайвих посередників, комісії складатимуть від 0 до 5 євро замість нинішніх значно вищих витрат, кошти надходитимуть практично миттєво, а українські підприємці отримають повноцінний доступ до європейського платіжного ринку. Очікується, що в економіці України залишатиметься 70–100 млн євро щороку, які сьогодні витрачаються на банківські комісії. Крім того, реалізація цього законопроєкту є важливою умовою для отримання Україною значної міжнародної фінансової підтримки, зокрема від Європейського Союзу та Світового банку. Законопроєкт передбачає підвищення порогової суми фінансових операцій, що підлягають обов"язковому фінансовому моніторингу.
Нині це 400 тис.
грн, після змін — еквівалент понад 10 тис.
євро (орієнтовно 550 тис.
грн). "Це означає зменшення бюрократичного навантаження для громадян і бізнесу, скорочення кількості формальних перевірок для операцій із низьким рівнем ризику та концентрацію фінансового моніторингу на дійсно ризикових транзакціях", – пояснили у Мінфіні. Водночас для операцій у сфері азартних ігор поріг не змінюється і залишиться на рівні 55 тис.
гривень. Законопроєктом передбачено сстворення Реєстру рахунків і сейфів, який адмініструватиметься Мінфіном та реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів. Також у документі йдеться про удосконалення механізмів перевірки бенефіціарних власників юридичних осіб, посилення контролю за прозорістю та доброчесністю власників фінансових установ, розширення кола суб"єктів первинного фінансового моніторингу та посилення захисту викривачів. "Важливо, що штрафи за порушення не підвищуватимуться", – зазначає Мінфін. Також йдеться про захист банківської таємниці.
Реєстр рахунків і сейфів міститиме виключно базову інформацію – IBAN рахунку, ім"я власника та назву банку. Він не включатиме дані про залишки коштів, рухи по рахунках чи вміст сейфів, що гарантує збереження банківської таємниці відповідно до законодавства. Законопроєкт, після прийняття Парламентом, набере чинності через 6 місяців з дня його офіційного опублікування, за винятком положень щодо Реєстру рахунків і сейфів та Реєстру бенефіціарних власників трастів. Ці норми почнуть діяти не пізніше набрання чинності угоди про вступ України до Європейського Союзу, що забезпечить повну синхронізацію з європейським правом. Окремо передбачено, що доступ до інформації про рахунки та сейфи надаватиметься уповноваженим органам, визначеним законом, не раніше ніж за 6 місяців до дня набрання чинності угоди про вступ України до ЄС. "Приєднання до SEPA зменшить транзакційні витрати, пришвидшить міжнародні розрахунки, підвищить прозорість фінансової системи, знизить корупційні ризики та створить додатковий стимул для експорту, зокрема ІТ-послуг", – говориться у повідомленні. Очікується, що вже у перший рік після запуску SEPA-переказів додасть до 0,3 % ВВП за паритетом купівельної спроможності. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Національний банк у 2024 році планує ініціювати процес приєднання України до Єдиної зони платежів в євро (SEPA). Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував у першому читанні законопроєкт № 13233 щодо платіжної зони SEPA, який передбачає створення реєстру банківських рахунків і сейфів усіх громадян. Міністерство фінансів повідомило, що приєднання України до системи банківських європлатежів (SEPA) дозволить громадянам та бізнесу здійснювати перекази у євро між 36 європейськими країнами-учасницями "надзвичайно швидко, без додаткових комісій".