Робота є – працівників немає. Як війна перекроїла ринок праці

На ринку праці склалася парадоксальна ситуація: роботодавці наголошують на нестачі кваліфікованих кадрів, а працівники не можуть знайти роботу.
Так відбувається, зокрема, через невідповідність попиту та пропозиції.
Наприклад, бізнес потребує інженерів, а знаходить лише маркетологів. Після посилення російських атак на бізнес частина роботодавців, яка і так живе в умовах хронічного дефіциту кадрів, змушена оптимізувати процеси та скорочувати персонал.
Причини можуть бути різними.
Хтось не має достатньо коштів, аби утримувати великий штат, а в когось робочі місця знищили фізично. Що відбувається на ринку і як бізнесу й працівникам адаптуватися до нових умов? Кого шукають роботодавці Структура попиту на працівників в Україні стабільна.
На початку 2026 року серед категорій з найбільшою кількістю вакансій на агрегаторі з пошуку роботи Work.ua лідирували робітничі спеціальності.
Ця тенденція зберігається і восени. Високий попит на робітничі спеціальності зумовлений браком кваліфікованих кадрів, для посад у сферах торгівлі та послуг характерна висока плинність персоналу.
Також зберігається значний попит на працівників у сферах охорони та безпеки, роздрібної торгівлі, транспорту й автомобільного бізнесу. Найчастіше на Work.ua шукають продавців-консультантів – 6,9 тис.
вакансій.
На другому місці – водії (5,5 тис.), на третьому – військовослужбовці (4,9 тис.).
До переліку найбільш затребуваних професій також увійшли менеджери з продажу, касири, адміністратори, комплектувальники, вантажники, акаунт-менеджери. Найменше вакансій – у "Страхуванні" (178) і "Культурі, музиці й шоу-бізнесі" (414).
Прірва між попитом та пропозицією помітна ще на етапі здобуття вищої освіти: популярні серед абітурієнтів спеціальності не відповідають потребам економіки. Читайте також 300-400 тисяч за диплом: за рік вартість навчання в найпопулярніших університетах зросла на чверть За словами президента Конфедерації роботодавців Олександра Мірошниченка, бізнес найбільше потребує інженерів, будівельників, зварювальників та кваліфікованих робітників, які вміють працювати з обладнанням.
Натомість юристам, маркетологам, економістам і психологам знайти роботу складніше.
Водночас саме ці спеціальності найпопулярніші серед вступників до вишів. Бізнес перебудовує потреби Попри пошкодження інфраструктури та фінансові труднощі, наймання триває.
Водночас роботодавці переглядають кадрові потреби: в одних галузях скорочують кількість вакансій, в інших – продовжують активно шукати працівників. За даними "OLX роботи", зростає потреба в працівниках у сфері логістики.
Зокрема, бізнесу потрібні водії.
Частина компаній скорочує складські запаси та пришвидшує товарообіг, що впливає на потребу в персоналі.
Також підвищується попит на електриків.
За рік кількість таких вакансій зросла на третину. "Стало важче залучати людей на склади: частина кандидатів сприймає цю роботу як небезпечну", – каже керівниця напряму "OLX робота" Марія Абдулліна. У деяких сферах пропозицій стає менше.
Порівняно із серпнем найбільше скоротилася кількість вакансій для початківців та студентів – на 34%.
Майже на 30% їх поменшало у сфері культури та розваг, на 27% – у готельно-ресторанному бізнесі і туризмі, на чверть – у сфері краси, фітнесу та спорту. Читайте також Уряд фокусується на масштабах: програма для бізнесу "Власна справа 2.0" змінила пріоритети Утім, Абдулліна наголошує, що на кількість вакансій також впливають сезонність, споживчий попит, бюджети компаній та загальна ділова активність. Мірошниченко пояснює, що через зниження купівельної спроможності люди відкладають частину придбань.
Це позначається на торговельних компаніях та фірмах з надання послуг.
За його словами, якщо раніше підприємства планували розширювати зайнятість, то тепер дедалі частіше намагаються зберегти робочі місця, утримати ключових працівників і скоротити допоміжні витрати. Читайте також 50-річні й старші: уряд Свириденко шукає кадрові резерви всередині країни Про перебудову кадрових потреб свідчить і ситуація в поштових операторів.
Укрпошта пояснює скорочення чисельності персоналу трансформацією бізнесу, а не московитськими атаками.
На початку 2026 року в компанії працювало понад 26 тис.
людей, наприкінці третього кварталу – 25,6 тис., повідомила пресслужба компанії. Серед причин змін там називають скорочення попиту на традиційні послуги: за 2021-2025 роки разовий тираж передплаченої преси зменшився на 70%, а обсяг листів – удвічі.
Крім того, частину операцій тепер автоматизували.
Наразі Укрпошта має понад тисячу вакансій.
У разі пошкодження об"єктів вона пропонує людям перейти на інші посади чи до інших підрозділів, допомагає з релокацією. Читайте також Голова "Укрпошти": Ми в дефолті – це пиз***ж Державному оператору бракує водіїв, кур"єрів, операторів логістичних терміналів та працівників відділень.
У компанії кажуть, що не лише шукають кандидатів, а й переглядають компенсації та системи мотивацій.
У 2026 році Укрпошта підвищила потенційний заробіток водіїв магістральних маршрутів до 65 тис.
грн на місяць. У компанії також є система преміювання та бонусів: працівники отримують щомісячні або щоквартальні доплати за виконання та перевиконання показників ефективності, високу якість обслуговування клієнтів та реалізацію супутніх послуг. Читайте також Удар за ударом.
Як "Нова пошта" виживає під обстрілами "Нова пошта" теж не повідомляла про зупинку наймань чи скорочення персоналу через пошкодження інфраструктури.
Там наголошують, що намагаються зберігати команди і переводити працівників з пошкоджених об"єктів до інших підрозділів. У кінці жовтня в ТОВ "Нова пошта Україна" працювали 34,4 тис.
людей. Однак далеко не всім компаніям вдається зберегти свій персонал.
Наприклад, через російські атаки "Епіцентр" лише у вересні втратив 7 тис.
робочих місць, а у Fozzy Group заявили про вимушене скорочення офісних команд у холдингу. Які зарплати пропонують За даними Держстату, середня зарплата штатних працівників у вересні становила 33,1 тис.
грн, що на 24,5% вище, ніж у вересні 2025-го.
Найвищі зарплати – у Києві (майже 49 тис.
грн), Луганській (37,8 тис.
грн) та Львівській (33,8 тис.
грн) областях. Більшість респондентів з Луганщини – це працівники релокованих установ бюджетної сфери.
Дані про середню зарплату формують на основі звітів, які подають підприємства з кількістю десять і більше працівників. За останній рік середній розмір зарплати у вакансіях, розміщених на Work.ua, зріс на 15% до 31 тис.
грн.
Найвищу зарплату традиційно пропонують у Києві – у середньому 37,5 тис.
грн.
Трохи менше – у Львові (33 тис.
грн), Ужгороді (30,5 тис.
грн), Дніпрі, Одесі та Івано-Франківську (по 30 тис.
грн). За рік найбільше приросли зарплати в Кропивницькому (+25%) та Миколаєві (+22%).
Найменше – у Полтаві (+11%), Чернівцях, Сумах та Запоріжжі (+14%). На Work.ua також можна подивитися, у яких вакансіях найбільше зросли середні зарплати за рік.
На першу сходинку "видерся" альпініст (+93%) із зарплатою 67,5 тис.
грн.
Висока середня зарплата альпіністів може бути пов"язана і з тим, що серед оголошень є такі вакансії від Сил оборони із зарплатами 25-120 тис.
грн. Читайте також "Обрій" за мільйони доларів: влада оцифрує трудовий шлях українців На другому місці за приростом – спеціаліст з інформаційної безпеки та автор (по +78%).
Серед вакансій, де найбільше зросли зарплати, також опинився паркувальник (+60%, 26,7 тис.
грн).
При цьому збільшилася й кількість вакансій (на 42%).
У цій підбірці є навіть карамельє (+51%, зарплата – 32,5 тис.
грн). Традиційно найбільш високооплачуваними в Україні є топменеджери, працівники сфери нерухомості, транспорту та продажів.
Середня зарплата рієлтора не змінилася (59,5 тис.
грн).
У п"ятірку галузей, де пропонують найвищі зарплати, потрапила категорія "Телекомунікації та зв"язок" (40 тис.
грн). Зарплати найбільш популярних професій зросли на 12-20%.
Найменший приріст за рік отримали акушери, невропатологи та урологи – лише 2%.
У Work.ua додали, що немає категорій вакансій, де зарплата знизилася.
Зростання в межах кількох відсотків фіксувалося в роздрібній торгівлі, агробізнесі, нерухомості та фінансах. У звіті Нацбанку йдеться, що пожвавлення ділової активності та значний дефіцит кваліфікованих працівників сприятимуть зростанню реальних зарплат. "Це підтримуватиме приватне споживання, однак у 2027 році його зростання стримуватиме подальший виїзд населення за кордон.
Згідно з припущеннями НБУ, у 2027 році очікується чистий виїзд 0,2 млн осіб, а повернення мігрантів розпочнеться лише у 2028 році", – йдеться у документі регулятора. Працівників складніше знайти й утримати Загальна картина на ринку суперечлива: восени вакансій було на 15-18% менше, ніж рік тому, а кількість відгуків на вакансію сягнула найвищого рівня з 2023 року.
Тобто охочих знайти роботу стає більше, а пропозицій від компаній – менше.
При цьому дефіцит кадрів не зник.
Опитування Інституту економічних досліджень засвідчило, що 67% підприємств назвали брак працівників головною проблемою. Водночас змінюються очікування працівників.
За словами HR-консультантки Ольги Тарасевич, співробітники здебільшого виснажені тривалим стресом.
Часто людей утримує на нинішньому місці не стільки задоволеність роботою, скільки страх змін: можливість бронювання, звичне середовище, побоювання не знайти таку саму зарплату в іншому місці або просто брак сил на пошук нового. Читайте також "Не можна сидіти" і "мінус 500 грн за запізнення".
Коли вимоги роботодавців порушують права людини Роботодавці намагаються не лише залучати людей, а й утримувати тих, хто вже працює.
Бізнеси пропонують різні способи підтримки.
Крім підвищення зарплат, це може бути оплата послуг психолога, додаткові дні для відновлення після обстрілів, компенсація вартості житла або зарядних станцій на час блекаутів. Окремий інструмент – гнучкий формат роботи.
Наприклад, деякі працівники хотіли б переїхати на зиму в безпечніші регіони.
Якщо специфіка роботи дозволяє, це може допомогти в утриманні таких співробітників.
Утім, можливості компаній неоднакові: багато залежить від їх фінансового стану та корпоративної культури.