Хліб і до хліба. Що сіють аграрії та з якими проблемами стикаються

Весняна сівба в Україні почалася.
За даними Мінагрополітики, до 20 березня аграрії 19 областей засіяли 250,4 тис.
га ярих зернових та зернобобових культур.
Першими почали сезон сівби фермери Миколаївщини та Одещини.
За темпами робіт Миколаївська область – лідер.
Фермери регіону засіяли пшеницею, ячменем, горохом та вівсом 43 тис.
га, що становить 17% від усіх засіяних площ. У 2024 році весняна сівба почалась дещо раніше.
Тоді наприкінці лютого фермери чотирьох областей уже виконували польові роботи.
Серед ярих культур переважали олійні (7,2 млн га), зернові та зернобобові (майже 5,6 млн га). Які культури в пріоритеті в поточному сезоні та що ускладнює сівбу? Що сіють в Україні цьогоріч Площі сівби ярих культур разом з озимими пшеницею, ячменем та ріпаком у поточному сезоні можуть залишитися на рівні 2024 року і становити 19 млн га, прогнозують в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ).
Очікується, що найбільшу площу займе соняшник – 5,1 млн га, що на 4% більше, ніж торік. "Через складні погодні умови у 2024 році на ринку спостерігається дефіцит насіння соняшника, що призвело до зростання цін.
Частково перекрити нестачу планують цього року", – пояснила керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин. Читайте також: Урожай менший, а доходи більші.
Особливості жнив 2024 року Наступна в пріоритеті – пшениця, переважно озима.
Її площі становлять близько 4,8 млн га, що на 2% менше показника попереднього року.
Це скорочення Литвин пов’язує з недостатньою кількістю вологи при осінній сівбі. Площі під кукурудзою зростуть на 10% до 4,4 млн га.
"Причина зростання – відновлення цін на цю культуру у 2024 році завдяки налагодженню експорту та відсутності перехідних залишків, що додатково тиснули на ціну", – пояснює Литвин. Читайте також: "Цей рік не олімпійський, а суперолімпійський".
Найбільший картопляний фермер про дефіцит та зростання цін Сої у 2024 році посіяли значно більше через її вищу рентабельність порівняно з іншими культурами.
Зараз її посіють на 12% менше.
"Два роки поспіль соя була ледь не єдиною прибутковою культурою.
У 2024 році ціни знизилися, тому очікуємо повернення площ до звичних показників", – зазначає аналітикиня УКАБ. Площі під ячменем не зміняться – 1,4 млн га.
Під ріпаком – скоротяться на 15% через брак вологи в ґрунті під час осінньої сівби.
Його засіяли 1,1 млн га. Виклики для аграріїв Якщо протягом перших двох років великої війни головною перепоною для фермерів були наслідки боїв, то у 2024 році злий жарт з аграріями зіграла погода.
Посуха стала чи не найважчим викликом.
Схоже, ця проблема залишиться з ними і цьогоріч.
Через посуху може погіршитися якість врожаю та зменшитися його обсяг. "Крім економічних, політичних та військових чинників, визначальним є природний фактор.
Відсутність достатньої кількості вологи в ґрунті восени і недостатня кількість дощу та снігу взимку призвели до труднощів із сівбою", – каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
За його словами, найбільше цю проблему відчувають аграрії в південно-східних регіонах України. Читайте також: Аномальна спека та два врожаї за сезон: як глобальне потепління вплине на економіку Викликом воєнного часу залишається нестача працівників через мобілізацію та міграцію.
Як зазначив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, ця проблема посилюється.
За оцінкою Марчука, сектору бракує 1 млн працівників.
Загрозою може стати й подорожчання перевезень залізницею. "Зараз ідуть перемовини щодо підвищення тарифів на перевезення залізницею.
УЗ хоче збільшити тариф на 37%.
Якщо зростуть витрати на перевезення, то аграрії не зможуть акумулювати ці кошти у своїх господарствах.
Виходить, те, що ти мав заробити, доведеться витратити на логістику", – каже Марчук. Витрати на весняну сівбу (насіння, добрива, пальне, логістика) зросли на 15%, додає він.
За підрахунками Коваля, кампанія коштуватиме аграріям 200 млрд грн. Втрати сектору через війну Через велику війну Україна втратила понад 20% сільгоспземель, констатував міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
"В урожайний 2021 рік ми виростили 106 мільйонів тонн зернових і технічних сільськогосподарських культур.
2024 рік ми закінчили з показником 77 мільйонів тонн", – сказав він. За словами міністра, через велику війну прямі й непрямі збитки агросектору за три роки оцінюються 80 млрд дол.
Сюди входять порушення логістики, рекультивація, розмінування або втрата земель, здорожчання добрив і пального. Прямі збитки галузі становлять 11,2 млрд дол.
Найбільшу частку займають зруйновані та пошкоджені сільськогосподарська техніка та устаткування – 6,5 млрд дол.
(58% від усіх прямих збитків), зерносховища – 1,9 млрд дол.
(17%), знищена або вкрадена окупантами вироблена продукція – 1,9 млрд дол.
(17%).
Порівняно з оцінкою 2024 року прямі збитки вже зросли на 1 млрд дол.
або на 9%.