Підміна. Як голова профільного комітету Шуляк і Мінвідновлення ховають регіональну політику

zn.ua, 7 червня 2023. Опубликовано 18:12 07 июня 2023 года П’ятого червня відбулося знакове засідання Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Йшлося про законопроєкт №9241, що стосується оновлення регіональної політики держави в умовах відновлення регіонів від наслідків російського вторгнення. Законопроєкт ініціював голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою, місцевого самоврядування та регіональної політики Віталій Безгін (“Слуга народу”).

Дискусія, що виникла навколо документа, підтвердила не раз описані ZN.UA відсутність комунікації між комітетом і міністерством (на засіданні була присутня заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна), а також розбіжність у базових позиціях, пов’язаних із майбутнім відновленням і розвитком повоєнної України.

Отже проблема, яка виникла після злиття Мінрегіону та Мінінфраструктури у Мінвідновлення, від якого депутати комітету так і не дочекалися кроків щодо продовження реформи, вийшла в публічну площину. Безгін як голова профільного підкомітету був учасником децентралізації та має відношення до урядового закону “Про засади державної регіональної політики”, по суті висунув пряму претензію голові комітету Олені Шуляк, яка чомусь вирішила опікуватися в комітеті виключно питаннями будівництва. Разом із міністерством відклавши в стіл і регіональну політику, і потреби мільйонів українців, які за нею стоять.

Чому це зараз так важливо?

Це досить коректно пояснив Безгін: “Майже рік тому набрав чинності базовий закон про засади державної регіональної політики. На наш із вами превеликий жаль, треба визнати, що закон залишається на папері через те, що підзаконка не готова, вона не виконується (це відповідальність Кабміну. — І.Ф.). Законопроєкт містить норми щодо державної регіональної стратегії — регіонів і громад. Повномасштабне вторгнення змінило країну. Треба актуалізувати документ на рівні держави й після цього переходити на регіональний та базовий рівень. Що й пропонує цей закон. Це можна було б зробити без закону, але з невідомих мені причин це не робиться. Стратегію уряд має перезатвердити й дати нову відправну точку громадам”.

Звісно, такі слова про фактичну бездіяльність уряду не залишилися поза увагою представниці Мінвідновлення. “Внесення змін до державної стратегії регіонального розвитку країни в тримісячний термін є нереалістичним та недоцільним. Мінінфраструктури також не підтримує виключення з прикінцевих та перехідних положень пункту 6, який зобов’язує сільські, селищні, міські ради протягом 18 місяців забезпечити стратегії розвитку тергромад… Це призведе до зупинки стратегічного планування й порушить трирівневу систему регіонального розвитку”, — монотонно зачитала заступниця міністра Азархіна з папірця. За її словами, вже понад 700 громад мають стратегії розвитку, а ще 601 — розробляє проєкти. І це робиться на виконання закону №2389, який ухвалили ще минулого року.

Але, за словами Безгіна, закон дозволяє громадам, які не зазнали серйозного впливу внаслідок агресії рф, не змінювати стратегії: “Ба більше, згаданий закон №2389 передбачав до 26 січня утворення комісії щодо віднесення територій до функціональних типів. Зараз червень. Більшість членів комісії мають становити народні депутати нашого комітету. Те, що уряд у терміни, зазначені законом, не виконує вимог закону, не означає, що через це не треба змінювати законодавство”.

Пані Азархіна наголосила, що Олександр Кубраков уже відправив відповідного листа й уряд готовий усе фіналізувати до жовтня: “Робити додатковий закон, щоб нас пришвидшити? Гадаю, це неконструктивна позиція”.

Представницю міністерства тут-таки підтримала Олена Шуляк, наголосивши, що в майбутньому хотіла б виносити на засідання комітету проєкти, узгоджені з міністерством, — це було б “правильно й логічно”.

“Я вважаю, що неконструктивною є позиція саме міністерства, яке не виконує норм закону. Комунікація — це не листи у відповідь нардепам, а інформування виконавчою владою комітету, в якого є, зокрема контролюючі функції. Тому послухаймо місцеве самоврядування, яке підтримує цей закон, і не забуваймо, що ми працюємо в децентралізованій країні”, — зазначив Безгін.

Нардеп додав: якщо уряд виконуватиме свої зобов’язання й плідно працюватиме з комітетом протягом червня, то законопроєкт не доведеться ухвалювати взагалі, але наразі нардепи не бачать у виконавчої гілки влади бажання виконувати закон. До дискусії долучився ще один нардеп від “Слуги народу” Олег Дунда: “Дуже часто посадовці забувають, що комітет — це все ж таки не придаток до міністерства”.

Саме тут пані Шуляк дозволила собі не надто етичне висловлювання на адресу депутата. Але зрештою всі члени комітету, окрім Олени Шуляк, проголосували за законопроєкт. Голова комітету утрималася.

Чому? Річ у тім, що у голови комітету та міністерства склалася дуже специфічна законотворчо-урядова взаємодія. І пов’язана вона зі скандальною містобудівною “реформою” №5655.

По-перше, законопроєкт №5655, який має багато корупційних ризиків і тому негативно впливатиме на відбудову України, вже півроку не підписує президент. Але це не заважає віцепрем’єру Кубракову як представнику виконавчої гілки влади проводити заходи з імплементації ініціативи, яка навіть не має статусу закону. Ба більше, міністерство Кубракова надає Шуляк ексклюзивний сервіс — під проєкт №5655, який громадяни вимагають ветувати. Для цього навіть створено окремий сайт на урядовому домені. Іншим народним депутатам для їхніх законотворчих ініціатив таких послуг не надають. І як їх отримати — таємниця.

По-друге, законопроєкт №5655, по суті, створив альтернативну реальність уже ухваленій урядом регіональній стратегії, яку затверджено вищезгаданим законом про засади регіональної політики.

Про це докладно у статті “Державна регіональна політика-2023: бути чи не бути?” ще в січні написали один з авторів децентралізації та закону про державну регіональну стратегію, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, експерт із регіонального розвитку Юрій Третяк та ексзаступник міністра розвитку громад і територій Іван Лукеря.

“Наразі стрункої законодавчої основи для створення зрозумілої системи планувальних документів для відновлення України не сформовано. Натомість є два види конкуруючих планувальних документів на регіональному та місцевому рівнях, — акцентують увагу автори. — Неприродне включення у Закон “Про регулювання містобудівної діяльності” документів поза предметом правового регулювання цього закону внесло конкуренцію і на рівні стратегічного планування територіальних громад. Так, Законом “Про засади державної регіональної політики” визначено, що територіальні громади розробляють “стратегії розвитку територіальних громад”. Натомість Закон “Про регулювання містобудівної діяльності” оперує поняттям “концепція інтегрованого розвитку території територіальної громади”, яка визначена “документом стратегічного планування”.

На наш погляд, така ситуація не є прийнятною. Система планувальних документів для відновлення має бути єдиною, зрозумілою, такою, що не допускає фрагментації та забезпечує відновлення і розвиток територій. Потрібно зробити все, аби за квадратними метрами, тоннами та кілометрами не загубилися люди. Для цього необхідно швидко переглянути та узгодити між собою два закони — “Про регулювання містобудівної діяльності” та “Про засади державної регіональної політики”, норми яких не можуть конкурувати, а лише доповнювати один одного. Люди визначають потреби у відбудові, на людей має бути спрямована інфраструктура, яка відновлюється”.

Зрештою профільний комітет, підтримавши ініціативу голови підкомітету Безгіна, зробив перший крок у напрямку здорового глузду. Але ця ситуація стала іще одним маркером некомпетентної і, по суті, антидержавної позиції голови профільного парламентського комітету Олени Шуляк і, на жаль, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України. Яке вже на старті виявилося втягнутим в аферу законопроєкту №5655. Однак ніколи не пізно сказати “стоп”. Тим паче якщо йдеться не лише про репутацію конкретних політиків і чиновників, а й про майбутнє держави. 

Ірина ФЕДОРІВ, головна редакторка сайту ЧЕСНО