Як бізнесу уникнути банкрутства

З початку 2014 року економіка України зазнає значних втрат унаслідок воєнних дій.
Часткове захоплення промислових регіонів призвело до вкрай негативних системних наслідків для виробництва, зайнятості та інвестиційного клімату. Після повномасштабного вторгнення масштаби руйнувань істотно зросли.
Було знищено або пошкоджено бізнеси й виробничі потужності, порушено логістику, значні території стали зонами активних бойових дій.
Сукупний ефект цих факторів призвів до глибокої дестабілізації економіки. У 2026 році економіка продовжує функціонувати в складних умовах воєнного стану, при цьому демонструючи адаптивність та повільне відновлення після глибокого падіння 2022 року.
ВВП у 2025 році зріс на 1,8-2,2%, а на 2026 рік прогнозується зростання на рівні 2-2,5%.
Основні драйвери – державні програми, ОПК та експорт, але зростання гальмують енергетичні ризики, дефіцит кадрів та безпекові ризики. За таких умов превентивна реструктуризація, запроваджена законом як частина імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС 2019/1023 у національне законодавство, є важливим кроком до наближення українського права неплатоспроможності до стандартів ЄС.
Адже такий механізм спрямований на раннє виявлення ознак неплатоспроможності та надання боржникам можливості стабілізувати фінансовий стан ще до настання критичної ситуації, що відрізняє його від класичного банкрутства. Перший аспект – ціннісний і суспільно важливий Як вже зазначалося, сьогодні бізнесу вкрай складно існувати та розвиватися.
Тож у цьому контексті важливо визначити можливу роль превентивної реструктуризації як інструменту стабілізації бізнесу, його збереження, розвитку та як елемента відновлення країни. Превентивна реструктуризація – це крок до більш зрілої моделі роботи з фінансовими труднощами бізнесу.
Її поява свідчить про зміну філософії: від реагування на вже наявну неплатоспроможність до раннього втручання та збереження економічної активності. Окремо важливо переосмислити роль арбітражних керуючих, які мають доступ до активів і достатній досвід, щоб здійснювати їх реструктуризацію.
У теорії такі фахівці можуть стати ключовими провідниками змін: забезпечувати якісну підготовку планів, комунікацію з кредиторами, контроль виконання домовленостей. Читайте також Банківський кредитний портфель як індикатор економіки За умови широкого сприйняття ринком механізму превентивної реструктуризації, арбітражні керуючі можуть стати драйверами розвитку промисловості вже зараз, не чекаючи закінчення війни. У довгостроковій перспективі превентивна реструктуризація має зміцнювати довіру до фінансової системи, підвищувати інвестиційну привабливість та наближати практику роботи з проблемними активами до стандартів розвинених європейських юрисдикцій. Водночас саме від того, наскільки узгодженими будуть правові й фінансові механізми, залежить реальна ефективність цього інструменту. Другий аспект – фінансово-економічна база превентивної реструктуризації Ключова користь для будь-якого кредитора – це не формальна наявність процедури превентивної реструктуризації, а її результативність, а саме можливість мінімізувати втрати порівняно з впровадженням ліквідаційної процедури. З різних причин превентивна реструктуризація серед кредиторів виглядає як відтягування стягнення без явного покращення ситуації, тобто за рахунок кредитора. Ситуацію можливо кардинально змінити, якщо створити можливості для додаткових довгих та доступних грошових ресурсів, які реально дозволять оздоровити бізнес. Доцільно зосередитись на формуванні нормативно-правових додаткових гарантій і стимулів для кредиторів, щоб зменшити невизначеність щодо повернення коштів у процедурі превентивної реструктуризації. Створення чітких критеріїв добросовісності боржника, прозорих правил оцінки плану превентивної реструктуризації та прогнозованих доходів, а також узгодження регуляторної політики для банків щодо резервів та ризиків може підвищити готовність до участі. Читайте також Необхідність нової реструктуризації державного боргу України Якщо механізми роботи з боргом (часткове списання, відстрочка, зміна графіків) загалом уже напрацьовані, то питання залучення доступної ліквідності залишається складним.
Підприємство, що перебуває у кризі, часто сприймається як високоризикове, а банківське кредитування суттєво обмежене – не кажучи вже про високі відсоткові ставки.
У таких умовах реалізація плану оздоровлення без підтримки держави вкрай ускладнена. Очевидно, що така підтримка не може поширюватися на всі сфери – ресурси держави обмежені.
Проте для критичних галузей економіки протекціонізм держави – це ключовий фактор успіху, насамперед це стосується підприємств промисловості, виробництва та сектору miltech, які мають значення для економічної стійкості та обороноздатності держави. Створення для них особливих умов могло б підвищити довіру кредиторів і зменшити ризик переходу таких підприємств до процедури банкрутства і ліквідації. Третій аспект – удосконалення механізму превентивної реструктуризації Необхідно опрацювати й закріпити в нормативних актах наступні напрямки. По-перше, механізми доступної ліквідності для підприємств, що проходять превентивну реструктуризацію: цільові програми, державні гарантії, часткова компенсація відсоткової ставки, ставки 5-7-9% та інші інструменти, які дозволяють підприємцям виконувати бізнес-план та не зупиняти діяльність. По-друге, вирішення питання страхування ризиків, пов"язаних із воєнними загрозами.
Наявність страхових інструментів знижує ризиковість для фінансуючих установ і, відповідно, підвищує шанси бізнесу залучати ресурси на відновлення. По-третє, створення умов для банків, зокрема щодо регуляторного режиму та формування резервів, у випадках, коли можливо затвердити план санації/реструктуризації та підтверджено кредитоспроможність підприємства в межах цього плану.
Це важливо для того, щоб банки могли брати участь у фінансуванні оздоровлення без надмірних бар"єрів і невизначеності. Читайте також Великий китайський зашморг: як через кредити Пекін контролює інші країни світу Йдеться не лише про точкові зміни до законодавства, а й про системну гармонізацію норм конкурсного права з фінансовим регулюванням, податковими нормами та вимогами банківського нагляду. Реалізація таких напрацювань на рівні нормативних актів зробить механізм превентивної реструктуризації практичним і привабливим, а його застосування – більш поширеним.
Це може мати відчутний позитивний ефект для економіки та стати одним з елементів стабілізації бізнесу і відновлення України.