ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
Від платників Дніпропетровщини надходження ПДВ до бюджету перевищили 11,7 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Платники Дніпропетровщини упродовж січня – липня 2026 року спрямували до загального фонду державного бюджету майже 11 752,6 млн грн податку на додану вартість (ПДВ). Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, порівняно з аналогічним періодом минулого року, надходження збільшились на понад 752,6 млн грн, або на 6,8 відсотка.
«Дякуємо платникам за сумлінність і відповідальність. Сплата податків – це сьогодні надійний фундамент і важлива фінансова підтримка економіки держави, гарантія її розвитку в умовах сучасних реалій», – підкреслив Юрій Павлютін.
Нагадуємо, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Особа-нерезидент, зареєстрована як платник ПДВ, складає спрощену податкову декларацію і подає її протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, незалежно від того, чи здійснювалося нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Сума податкового зобов’язання, зазначена платником ПДВ в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Довідково: п. 57.1 ст. 57, ст. 203, п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України.
Податковий агент змінив місцезнаходження: куди подається Розрахунок ЮО та Розрахунок ФОП/НПД?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з ПФУ та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (із змінами) затверджені:
- форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (Розрахунок ФОП/НПД);
- Порядок заповнення податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Розрахунок ЮО або Розрахунок ФОП/НПД (далі – Розрахунок) подається до контролюючих органів за основним місцем обліку (п. 9 розд. І Порядку).
Отже, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, сплата єдиного внеску і подання Розрахунку здійснюється за новим місцем обліку.
Довідково: ПФУ – Пенсійний фонд України;
п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
Від юридичних осіб - платників податку на нерухоме майно до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 534,5 млн гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – липні 2026 року юридичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 534,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Надходження зросли майже на 42,0 млн грн, або на 8,5 відс., порівняно з 2025 роком.
Звертаємо увагу, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:
- самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;
- через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).
Дніпропетровщина: юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів майже 504,7 млн грн єдиного податку
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж семи місяців поточного року юридичні особи платники сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області майже 504,7 млн грн. єдиного податку. Надходження зросли порівняно з аналогічним періодом 2025 року майже на 43,0 млн грн, або 9,3 відсотка.
Звертаємо увагу, що при продажу юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи іноземної валюти, у разі, якщо іноземна валюта, що надійшла на валютний рахунок платника від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), продається до дати звітного балансу (протягом одного кварталу), то у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату її надходження на валютний рахунок.
Якщо іноземна валюта, яка надійшла на валютний рахунок платника єдиного податку від здійснення операції з експорту товарів (робіт, послуг), до кінця кварталу (до дати звітного балансу) обліковується на рахунку, то на дату закінчення звітного кварталу платник має здійснити перерахунок такої іноземної валюти відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку з відповідним врахуванням у складі доходу тільки позитивної різниці від здійснення такого перерахунку.
У разі продажу іноземної валюти після дати звітного балансу у складі доходу враховується тільки позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу цієї валюти, та доходом, отриманим від здійснення перерахунку такої іноземної валюти в гривні на дату закінчення попереднього звітного кварталу.
Отримання гуманітарної допомоги: деякі особливості заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: як заповнюються графи 7 – 12 розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» додатка ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації при отриманні гуманітарної допомоги, у тому числі вартість якої дорівнює нулю, повідомляє.
У графах 7 – 12 розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» додатка ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) відображається вартість отриманої гуманітарної допомоги та дані митної декларації, за якою було здійснено ввезення товарів на митну територію України із зазначенням:
у графі 7 – коду валюти згідно з Класифікатором іноземних валют та банківських металів;
у графі 8 – фактичної вартості допомоги в іноземній валюті. Якщо допомога надійшла від вітчизняного донора в гривнях, то значення графи 8 розд. ІІ відображається у національній валюті та дорівнює графі 9 розд. ІІ;
у графі 9 – фактичної вартості допомоги, перерахованої у національну валюту (гривню). При цьому, сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9, переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» основної частини Звіту.
Графи 10 – 12 заповнюються при ввезені товарів на митну територію України, в яких вказується:
у графі 10 – дата оформлення митної декларації, за якою було здійснено ввезення товарів на митну територію України;
у графі 11 – номер митної декларації;
у графі 12 – код товару (у 10-значному числовому форматі) відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД).
При цьому слід відмітити, що набувачем графи 10 – 12 Додатка ГД не заповнюються.
Якщо вартість гуманітарної допомоги дорівнює нулю, то вартість такої допомоги відображається за правилами бухгалтерського обліку. У такому випадку платник податків може подати доповнення до Звіту з відповідним поясненням щодо заповнення Додатка ГД, яке складається у довільній формі, із зазначенням про факт подання такого доповнення у спеціально відведеному місці Звіту.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
Яким чином малолітній особі (до 14 років) отримати документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО – платників податків у разі його втрати або зіпсування?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Для того, щоб отримати малолітній особі (до 14 років) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО) у разі його втрати або зіпсування, один із батьків подає заяву про внесення змін до ДРФО за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. 5ДР) стосовно малолітньої особи (до 14 років) або особи віком від 14 до 18 років, яка ще не отримала паспорт громадянина України вперше, крім випадків подання такої заяви стосовно неповнолітньої особи для оформлення картки платника податків в електронній формі, за наявності документа, що посвідчує його особу, та свідоцтва про народження дитини до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу.
Крім того, один із батьків може подати Заяву за ф. № 5ДР в електронній формі:
за допомогою інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет»;
через мобільний застосунок «Дія»;
засобами Порталу Дія або через центр надання адміністративних послуг засобами Порталу Дія (після технічної реалізації такої можливості);
громадяни України, які перебувають за межами України – засобами інформаційно-комунікаційної системи «е-Консул» (після технічної реалізації такої можливості).
За зверненням одного з батьків контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.
За бажанням особи (громадянина України) картка платника податків може бути сформована в електронній формі.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
Чи подається Додаток Д1 до Розрахунку ЮО або Додаток ФІЗ-Д1 до Розрахунку ФОП/НПД, якщо платник єдиного внеску у звітному періоді не використовує найману працю?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ФОП / НПД), та Порядок заповнення податковими агентами Розрахунку ЮО та Розрахунку ФОП / НПД (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Згідно з п. 5 розд. І Порядку Розрахунок ЮО подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 розд. II Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Звітним періодом є календарний місяць.
Розрахунок ФОП/НПД подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розд. II ПКУ). Окремий Розрахунок ФОП/НПД за календарний рік не подається. Звітним періодом є календарний квартал (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).
Відповідно до п. 1 підрозд. 2 розд. ІІ Порядку Додаток Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток Д1) до Розрахунку ЮО формується щомісячно платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).
Якщо платник єдиного внеску у звітному періоді не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, – Додаток Д1 за відповідний період не подається.
Згідно з п. 1 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку Додаток ФІЗ-Д1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток ФІЗ-Д1) до Розрахунку ФОП/НПД призначений для щоквартального формування платниками єдиного внеску щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у розрізі місяців звітного кварталу.
Якщо платник єдиного внеску у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством – Додаток ФІЗ-Д1 за відповідний квартал не подається.
У власника квартира загальною площею більше 300 кв. м та/або будинок більше 500 кв. м: чи застосовується пільга з податку на нерухоме майно?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу на таке.
Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку / будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Також, згідно з абзацом першим п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Відповідно до п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ для фізичних осіб, не застосовуються до: об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Порядок обчислення суми Податку визначений п. 266.7 ст. 266 ПКУ, згідно з п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 226.7 якого за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума Податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Згідно з п.п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому ПКУ.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 ПКУ).
Податкова пільга надається, зокрема, шляхом зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору; встановлення зниженої ставки податку та збору; звільнення від сплати податку та збору (п. 30.9 ст. 30 ПКУ).
Враховуючи зазначене, пільги, встановлені органом місцевого самоврядування щодо зменшення бази оподаткування Податком для певних категорій громадян, не поширюються на збільшену суму Податку в розмірі 25 000 грн на рік, яка є фіксованою надбавкою (автоматично додається до загальної суми Податку, якщо у власності платника податку перебуває об’єкт (об’єкти) житлової нерухомості загальною площею більше 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку).
Платник податку на прибуток, для якого базовим звітним (податковим) періодом є календарний квартал, в ІІІ кв. п. р. втратив статус фінансової установи: яку ставку податку зазначати в декларації?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств відповідно до п. 136.1 ст. 136 ПКУ становить 18 відсотків.
Згідно з п.п. «а» п. 136.1 прим. 1 ст. 136 ПКУ базова (основна) ставка податку становить 25 відс. для цілей оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Пунктом 137.4 ст. 137 ПКУ встановлено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім особливостей, встановлених підпунктами 137.4.1 – 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897(із змінами) (далі – Декларація).
У рядку 06 Декларації відображається податок на прибуток, який визначається як позитивне значення різниці між рядком 04 Декларації (об’єкт оподаткування) та рядком 05 Декларації (прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування), помножене на ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
Якщо платник податку на прибуток підприємств, для якого базовим звітним (податковим) періодом є календарний квартал, втратив статус фінансової установи у третьому кварталі 2026 року, що впливає на застосування розмірів базової (основної) ставки податку на прибуток, то такий платник податку на прибуток складає Декларації з відповідними додатками наростаючим підсумком за три квартали 2026 року та за 2026 рік із визначенням об’єктів оподаткування та застосуванням базових (основних) ставок податку на прибуток, визначених пунктами 136.1 та 136.1 прим. 1 ст. 136 ПКУ до бази оподаткування з урахуванням таких змін.
При цьому у рядку 06 Декларації за три квартали 2026 року такий платник податку на прибуток підприємств зазначає базову (основну) ставку податку на прибуток 25 відсотків.
За підсумками 2026 року такий платник податку на прибуток підприємств у рядку 06 Декларації визначає загальну суму податку на прибуток, яка дорівнює значенню суми податку, визначеного у Декларації за три квартали 2026 року із застосуванням базової (основної) ставки податку на прибуток 25 відс., та суми податку, визначеного за результатами господарської діяльності четвертого кварталу 2026 року за базовою (основною) ставкою 18 відсотків. При цьому у рядку 06 Декларації за 2026 рік ставка податку не проставляється.
Оскільки форма Декларації не передбачає особливостей її заповнення платником податку на прибуток підприємств у зв’язку зі зміною застосування розмірів базової (основної) ставки з податку на прибуток, такий платник податку самостійно обчислює свої податкові зобов’язання з можливістю подання доповнення, яке заповнюється і подається відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ із зазначенням про факт подання такого доповнення у спеціально відведеному місці Декларації.
Чи можливо виправити помилку в надісланому Повідомленні про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрацію яких зупинено?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що відповідно до п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Порядок) у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (із змінами) (далі – Порядок № 520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів. (п. 8 Порядку № 520).
Пояснення та копії документів подаються у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (далі – Повідомлення).
Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок в надісланому Повідомленні.
При отриманні платником квитанції про не прийняття Повідомлення, такий платник має право надіслати його з правильними даними.
Якими документами ФОП може підтвердити витрати з оплати товарів, робіт, послуг (оренди) фізичній особі – продавцю (орендодавцю)?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Пунктом 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізичні особи – підприємці (ФОП) зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Облік доходів і витрат від здійснення діяльності з роздрібної торгівлі пальним, з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, яка здійснюється за адресою місця роздрібної торгівлі пальним, ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Водночас п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 встановлено, що документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг).
Визначення поняття «первинний документ» наведено в Законі України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (із змінами), відповідно до яких це документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розд. IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розд. IV ПКУ.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Такий податковий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду.
Отже ФОП як податковий агент при оплаті товарів, робіт, послуг (оренди та інше) у готівковій формі іншій фізичній особі – продавцю (виконавцю робіт, послуг), що не зареєстрована як самозайнята особа, може підтвердити понесені витрати договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг) складеними на його ім’я та фізичної особи – продавця (виконавця робіт, послуг); платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету; відомостями з Розрахунку.
До уваги платників екологічного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 250.1 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період для платників екологічного податку дорівнює календарному кварталу.
Платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.
Згідно з абзацами першим і другим п. 46.6 ст. 46 ПКУ, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (абзац перший п. 50.1 ст. 50 ПКУ).
10 липня 2026 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.06.2026 № 300 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» (далі – Наказ № 300), яким внесено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (далі – Декларація).
З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для екологічного податку є календарний квартал, то Декларація за формою із змінами, внесеними Наказом № 300, вперше подається:
- за звітний період – ІV квартал 2026 року;
- при самостійному виправленні помилок, допущених за минулі податкові (звітні) періоди – з 01.01.2027.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
