ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Майже 788,3 млн грн податку на нерухоме майно спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Упродовж семи місяців 2026 року платники спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 788,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Як зазначив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін, надходження у порівнянні з січнем – липнем минулого року зросли на понад 37,7 млн грн, темп росту – 105,0 відсотків.
Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» (із змінами та доповненнями) затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
18010100 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;
18010200 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів житлової нерухомості»;
18010300 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості»;
18010400 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об’єктів нежитлової нерухомості».
Звертаємо увагу, якщо власник нерухомості вважає, що податок на нерухоме майно нараховано некоректно, він має право провести звірку даних. Як це зробити – інформація за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
 
 
Правила заповнення обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у п. 1 розділу ІІ Порядку № 148, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
Довідково: пункти 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (із змінами) (Порядок № 148).
 
 
До загального фонду держбюджету надходження частини чистого прибутку від платників Дніпропетровщини зросли на 37,4%
 
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – липня поточного року платники Дніпропетровщини сплатили до загального фонду державного бюджету понад 12,0 млн грн частини чистого прибутку. Це майже на 3,3 млн грн, або на 37,4 відс., більше ніж у минулому році.
Інформуємо, що згідно з п. 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності у розмірі 80 відсотків.
Відповідно п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
У разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, передбаченого ст. 124 ПКУ, та пені відповідно до положень ст. 129 ПКУ.
 
 
Плата за землю: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 386,2 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – липні поточного року фізичні особи сплатили до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 386,2 млн грн плати за землю. Надходження зросли порівняно з аналогічним періодом 2025 року на понад 24,0 млн грн, або 6,6 відсотка. 
Звертаємо увагу, що фізична особа, яка викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.
 
 
Сервіс ЗІР: отримати актуальну і необхідну інформацію з податкових питань просто
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) – це допомога платникам оперативно знайти відповіді на найпоширеніші запитання. ЗІР сприяє отриманню уніфікованих відповідей у будь-який час та зручний спосіб. 
Так, ЗІР – сучасний електронний сервіс, який працює у режимі 24/7 та доступний для всіх користувачів. Скористатися ресурсом можна через будь-яку пошукову систему або безпосередньо на сайті Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС. Сервіс доступний як у вебверсії, так і через мобільні додатки для Android та iOS, що дозволяє отримувати необхідну інформацію у будь-який час і з будь-якого місця.
Основною складовою ресурсу є розділ «База знань», де систематизовано відповіді на запитання платників податків. Інформація структурована за напрямами застосування податкового законодавства, сплати єдиного внеску та інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких здійснює ДПС. Завдяки такому підходу як громадяни, так і представники бізнесу можуть швидко знайти потрібні роз’яснення.
Крім консультаційної допомоги, ЗІР надає можливість:
- переглядати актуальні ставки податків і зборів;
- користуватися податковим календарем;
- отримувати інформацію про зміни у податковому законодавстві;
- ознайомлюватися з переліком адміністративних послуг ДПС;
- користуватися іншими електронними сервісами податкової служби.
Однією з переваг ресурсу є можливість зворотного зв’язку. Користувачі можуть оцінювати якість відповідей у розділі «Запитання – відповіді з Бази знань», а також залишати свої коментарі та пропозиції. Це допомагає вдосконалювати сервіс і робити його ще більш зручним та ефективним для платників податків.
ЗІР є надійним онлайн-помічником, який допомагає швидко орієнтуватися у податковому законодавстві, економити час та отримувати актуальну інформацію з офіційного джерела.
 
 
Чи застосовується коефіцієнт індексації до НГО земельних ділянок для визначення розміру земельного податку та орендної плати?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Базою оподаткування платою за землю є:
нормативна грошова оцінка (НГО) земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розд. XIІ ПКУ (п.п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ);
площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено (п.п. 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
База оподаткування по земельних частках (паях) визначається згідно із даними земельних ділянок, на які фізичні особи мають право як власники земельних часток (паїв), з урахуванням підпунктів 271.1.1 та 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПКУ (абзац четвертий п. 271.1 ст. 271 ПКУ).
Пунктом 289.1 ст. 289 розд. XIІ ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з п. 289.2 ст. 289 розд. XIІ ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100, де І – індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відс., такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації НГО земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
 
 
Скільки заявок на переміщення пального подає СГ, якщо один транспортний засіб використовується для доставки пального декілька разів на добу?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявка), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового. Такі Заявки подаються суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення».
Згідно з п. 1 розд. II Порядку Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).
Період переміщення пального або спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку до Заявки вносять інформацію за кодом товару згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з п. 3 розд. II Порядку у графах 4-22 Заявки надається інформація щодо пунктів навантаження пального, у графах 13 - 22 – щодо пунктів розвантаження пального. У графах 25, 26 Заявки зазначають цифрами дати початку та закінчення періоду транспортування.
У разі, якщо один транспортний засіб використовується декілька разів на добу для переміщення пального з одним і тим самим кодом УКТ ЗЕД і при цьому не змінюються дані щодо адрес місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження пального відповідно, суб’єктом господарювання подається одна Заявка.
Якщо такий транспортний засіб переміщує паливо з різними кодами УКТ ЗЕД, на кожне таке переміщення суб’єктом господарювання подається нова Заявка.
У разі, якщо в зазначений період відбуваються зміни у відомостях щодо пунктів навантаження/розвантаження, вони мають відображатись окремими рядками поданої Заявки, або у новій Заявці.
 
 
Подати Облікову картку за формою № 1ДР або Заяву за формою № 5ДР можна за допомогою мобільного застосунку «Моя податкова»
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Для використання мобільного застосунку «Моя податкова» фізичній особі необхідно завантажити застосунок «Моя податкова» в AppStore або GooglePlay.
Доступ до сервісів застосунку здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або за допомогою «хмарного» КЕП.
Розділ «Послуги» мобільного застосунку «Моя податкова» забезпечує можливість подання облікової картки фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) та заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР).
Для формування Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР у мобільному застосунку фізичними особами необхідно ознайомитися з Повідомленням про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
У запропонованих формах Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР необхідно заповнити відповідні поля електронного документу. При цьому, частина полів електронного документа заповнюється автоматично на підставі реєстраційних та інших даних наявних в ДПС (з можливістю їх коригування).
Для приєднання до Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, необхідно у вкладці «Додати копії документів» натиснути «+», вибрати з переліку назву необхідного документа (документ повинен бути у файлі формату pdf/jpg або сфотографовані безпосередньо гаджетом із обмеженням розміру не більше 5МБ) та зберегти документ.
Після успішного збереження електронний документ необхідно підписати та направити до контролюючого органу.
Розділ «Повідомлення» мобільного застосунку «Моя податкова» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої платнику.
Для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків, необхідно особисто звернутися до податкового органу, який був обраний під час заповнення Облікової картки за ф. № 1ДР або Заяви за ф. № 5ДР, пред’явити документ, що посвідчує особу, та документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи.
 
 
Чи звільняється від сплати єдиного внеску за себе працевлаштована ФОП, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до ст. 18 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 504) після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з положеннями ст. 181 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) відпустка, зокрема, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається за заявою матері (батька) дитини або осіб, зазначених у частині сьомій ст. 179 КЗпП, повністю або частково в межах установленого періоду та оформлюються наказом (розпорядженням) роботодавця. Така відпустка зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Працівникам, які мають право на соціальні відпустки, передбачені, зокрема ст. 18 Закону № 504, виплачується державна допомога на умовах, передбачених згідно із Законом України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2811) та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до ст.ст. 3, 10, 11, 12 та Закону № 2811 в редакції, чинній до 01.01.2026, при народженні дитини одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною, призначається допомога у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 грн, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу другого п. 1 прим. 4 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 в редакції, чинній з 01.01.2026 державна допомога сім’ям з дітьми, призначена до набрання чинності Законом України від 05 листопада 2025 року № 4681-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки сімей з дітьми та створення умов, які сприяють поєднанню материнства (батьківства) з професійною діяльністю» (далі – Закон № 4681), виплачується у порядку та розмірі, встановлених на дату призначення, до повного завершення її виплати.
Згідно з п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із мінами та доповненнями) (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці є платниками єдиного внеску.
Зазначені особи звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста ст. 4 Закону № 2464).
Водночас, відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску також є роботодавці. Згідно з абзацом сьомим п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 в редакції, чинній до 01.01.2026, до таких роботодавців належали органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу відповідно до законодавства за окремі категорії застрахованих осіб, зокрема, за осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Відповідно до п.п. 6 п. 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року № 178 (зі змінами) (далі – Порядок) механізм сплати єдиного внеску за осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, визнається Порядком.
Єдиний внесок за осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, нараховується у розмірі мінімального страхового внеску.
За осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, у тому числі за осіб, які відповідно до абзацу другого п. 1 прим. 4 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2811 продовжують отримувати допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини, призначену до набрання чинності Закону № 4681, єдиний внесок сплачується без додаткового звернення до Пенсійного фонду України (п.п. 1 п. 2 прим. 1 Порядку).
Відповідно до п. 4 Порядку обчислення єдиного внеску здійснюється платниками єдиного внеску (далі – Платники). При цьому, згідно з п.п. 3 п. 4 Порядку за осіб, зазначених у п.п. 6 п. 1 Порядку, Платником є Пенсійним фонд України.
Платники подають до територіальних податкових органів звіти про нарахування та сплату єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Пенсійним фондом України та Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування (абзац перший п. 7 Порядку).
Отже, законодавством чітко визначено, що за осіб, яким до 01.01.2026 оформлено відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та які продовжують перебувати у такій відпустці після 01.01.2026:
здійснюється як виплата допомоги за правилами і у поряду, що діяли раніше, так і продовжує здійснюватися сплата єдиного внеску та подання звітності відповідним Платником.
Враховуючи викладене, на ФОП, яка після 01.01.2026 продовжує перебувати у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку поширюється дія частини шостої ст. 4 Закону № 2464 на загальних підставах.
 
 
Користувач не може скопіювати КЕП з одного захищеного носія на інший захищений носій ключової інформації
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 20 ст. 1 Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – засіб електронного підпису чи печатки, що відповідає вимогам, встановленим частинами першою – четвертою ст. 19 Закону № 2155.
Засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки (далі – КЕП) за допомогою відповідних технічних та процедурних засобів повинні забезпечувати:
- надійний рівень конфіденційності особистих ключів під час їх генерації, зберігання та створення КЕП чи печатки;
- належний рівень унікальності пари ключів, які вони генерують;
- надійний рівень неможливості обчислення значення особистого ключа на основі відкритої інформації та надійний захист КЕП чи печатки від підроблення шляхом використання наявних на даний момент технологій;
- можливість надійного захисту підписувачем чи створювачем (уповноваженим представником створювача) електронної печатки особистого ключа від використання іншими особами (п. 1 ст. 19 Закону № 2155).
Таким чином, користувач не може скопіювати КЕП з одного захищеного носія на інший захищений носій ключової інформації, оскільки засоби КЕП забезпечують захист записаних даних від несанкціонованого доступу та від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
 
 
Хто має право не сплачувати та звільнений від сплати військового збору?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники військового збору – фізичні особи – підприємці (ФОП) – платники єдиного податку першої та другої груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати військовий збір за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.
При цьому, якщо платники збору – ФОПи – платники єдиного податку першої та другої груп не сплачують єдиний податок та військовий збір, такі особи не заповнюють декларацію платника єдиного податку – ФОПа за період, в якому єдиний податок та військовий збір не сплачувався.
Дати початку та завершення активних бойових дій, виникнення та припинення можливості бойових дій або початку та завершення тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 (п.п. 1.12 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Платники військового збору – ФОПи – платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати військового збору протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів, що підтверджується витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності (п.п. 1.13 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно з п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ самозайняті особи (ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», або за контрактом, на весь період їх військової служби (починаючи з першого числа місяця, в якому було їх призвано на військову службу або в якому було укладено контракт, але не раніше 24.02.2022 та закінчуючи останнім днем місяця, в якому така самозайнята особа була демобілізована (звільнена з військової служби), звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Крім того, відповідно до положення п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у період дії правового режиму воєнного стану не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області