Два роки з вітроенергетикою: що змінила перша ВЕС для громади на Закарпатті

Два роки тому закарпатський вітер уперше почав виробляти електроенергію для української енергосистеми.
Відтоді Нижньоворітська вітроелектростанція — перша ВЕС Закарпаття — виробила майже 125 млн кВт·год електроенергії.
За цей час станція стала не лише новим енергетичним об"єктом, а й стабільним джерелом надходжень до місцевого бюджету.
Лише з початку цього року громада отримала понад 17 мільйонів гривень для вирішення соціальних та інфраструктурних питань.Детальніше про підсумки роботи Нижньоворітської вітроелектростанції протягом двох років компанія-інвестор УК "Вітряні парки України" повідомила на сторінці у Facebook.Вітропарк складається із 16 турбін українського виробництва ТОВ "Френдлі Віндтехнолоджі".
Загальна потужність ВЕС — 80,8 МВт, що дозволяє генерувати електроенергію для понад 50 тисяч домогосподарств. Уся вироблена на станції електроенергія надходить до української енергосистеми, підсилює її та забезпечує потреби промислового потенціалу регіону і сусідніх областей. "Уже понад два роки минуло відтоді, як перший вітряк був запущений в експлуатацію.
Майже 125 млн кВт·год чистої зеленої енергії вироблено саме на цій станції.
Ця електроенергія використовується виключно в енергомережі України — на благо розвитку, зокрема зростаючого промислового потенціалу Закарпаття і сусідніх регіонів", — зазначив генеральний директор УК "Вітряні парки України" Владислав Єременко.За словами топ-менеджера, компанія також відповідально ставиться до розвитку, рекультивації та благоустрою територій, де здійснює свою діяльність.
Після введення ВЕС в експлуатацію команда фахівців-екологів виконують повний комплекс необхідних досліджень і працюють над відновленням рослинного покриву довкола вітротурбін.Станція простягається на 8 кілометрів гірською місцевістю, через яку проходить туристичний маршрут на гору Пікуй.
Для комфорту відвідувачів УК "Вітряні парки України" наразі облаштовує зони відпочинку на території ВЕС, якими можуть користуватися місцеві мешканці і туристи. "Багато місцевого населення, багато туристів заїжджають, доступ вільний, можуть зробити світлини, помилуватися краєвидами і водночас бачити, що вітроенергетика — це передусім екологічно чисте й безпечне виробництво електроенергії", — розповів Єременко. На початку реалізації у громадськості виникали питання щодо можливих наслідків будівництва й роботи вітроелектростанції, зазначив генеральний директор.
Сьогодні проєкт став частиною життя громади, а співпраця інвестора та місцевої влади охоплює не лише роботу самої ВЕС, а й питання розвитку усієї громади. Договір про соціальне партнерствоЗгідно з домовленістю між Нижньоворітською громадою та УК "Вітряні парки України", 3% коштів від продажу виробленої електроенергії спрямовуються до місцевого бюджету.
Від початку 2026 року громада отримала понад 11 млн грн від генерації вітротурбін, а загалом — понад 19 млн грн. Окрім надходжень у межах моделі "3%", підприємства групи компаній сплачують ПДФО, земельний податок та орендну плату за землю за максимальною ставкою — 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Лише з початку цього року ці надходження становлять понад 6 млн грн.
Отримані кошти спрямовують на інфраструктурні й соціальні проєкти, зокрема відновлення шкіл і ремонт доріг.У Нижньоворітській громаді зазначають, що вітроелектростанція стала важливою підтримкою енергосистеми регіону та України і одним із рушіїв розвитку території: "Позитивні зміни ми бачимо вже сьогодні.
У час, коли українська енергосистема щодня потерпає від російських атак, громада робить свій важливий внесок у забезпечення країни електроенергією".Наразі громада разом із компанією планує нові проєкти у вітроенергетиці та суміжних енергетичних напрямках для сталого розвитку Закарпаття.