ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
З початку року надходження транспортного податку до бюджетів громад Дніпропетровщини зросли майже на 44 %
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – липні 2026 року платники транспортного податку поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 18,2 млн грн, що більше ніж за підсумками відповідного періоду минулого року на 5,5 млн грн, або на 43,9 відсотка. Про це поінформував в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін.
«Дякуємо сумлінним платникам за своєчасне забезпечення громад додатковими ресурсами, які необхідні для розвитку місцевої інфраструктури і фінансування нагальних потреб», – зазначив керівник податкової служби регіону.
Нагадуємо, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, що володіють легковими автомобілями, які підпадають під такі критерії: легкові авто, вік яких не перевищує 5 років (включно), а вартість – понад 375 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (станом на 01.01.2026 – 3 242 625 гривень).
Ставка транспортного податку є фіксованою і становить 25 000 гривень на рік за кожну одиницю транспорту.
Щороку перелік авто затверджується Міністерством економіки та довкілля України і оприлюднюється за посиланням
https://me.gov.ua/vehicles
Самостійно перевірити на сайті Міністерства економіки та довкілля України, чи включено авто до переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, можна за параметрами: марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна та тип пального.
Довідково: ст. 267 Податкового кодексу України.
 
 
Податкова знижка щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів: яким умовам мають відповідати договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Іпотечний житловий кредит – це фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п’ять повних календарних років для фінансування витрат, пов’язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу.
Враховуючи положення ПКУ, право на податкову знижку щодо сплачених за іпотечним кредитом процентів мають платники ПДФО, у яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:
- у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
- до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;
- договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим;
- кредит має бути отриманий від банку;
- договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.
Звертаємо увагу, що скористатись правом на податкову знижку за витратами, понесеними у 2025 році, громадяни – платники ПДФО можуть по 31 грудня 2026 року (включно).
Важливо: право на податкову знижку діє лише протягом поточного року. Якщо платник ПДФО не скористався ним до кінця року, що настає за звітним, таке право не переноситься на наступні податкові роки.
Довідково: підпункти 14.1.87 та 14.1.170 п. 14.1 ст. 14, п.п 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 Податкового кодексу України (ПКУ).
 
 
Рентна плата: за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України загальний фонд держбюджету отримав від платників Дніпропетровщини 753,6 тис. гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Протягом січня – липня поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету за радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України надійшло 753,6 тис. гривень. Це на 29,3 тис. грн більше ніж у минулому році, темп росту – 104,0 відсотка.
Нагадуємо, що відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми податкової декларація з рентної плати (місячна), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) за ідентифікаторами форм F0800207 (для фізичних осіб) та J0800207 (для юридичних осіб) разом, зокрема, з додатком 4 прим. 1 «Розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» – за ідентифікатором форми F/J0820407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).
 
 
Дніпропетровщина: платники рентної плати за видобування газового конденсату поповнили місцеві бюджети на 659,6 тис. гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – липні 2026 року платники рентної плати за видобування газового конденсату спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області 659,6 тис. гривень. Надходження зросли у порівнянні з аналогічним періодом 2025 року на 85,3 відсотка. 
Звертаємо увагу, що Контакт-центр ДПС надає фізичним та юридичним особам:
- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Поряд з цим, Контакт-центр ДПС здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів.
 
 
До уваги податкових агентів!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу.
Форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Розрахунок ЮО), та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, для податкових агентів, які є фізичними особами – підприємцями та/або особами, які провадять незалежну професійну діяльність, (далі – Розрахунок ФОП / НПД), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність / Платникам податків про електронну звітність / Інформаційно-аналітичне забезпечення / Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми:
1. Розрахунку ЮО за ідентифікатором форми J0500111 разом з додатками до нього, зокрема, Додатку 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікатором форми J0510411.
Розрахунок ЮО за вказаним ідентифікатором форми перший раз подається за звітний (податковий) період – липень 2026 року починаючи з 01.08.2026;
2. Розрахунку ФОП / НПД за ідентифікатором форми F0500111 разом з додатками до нього, зокрема, додатку ФІЗ-4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за ідентифікатором форми F0510411.
Розрахунок за вказаним ідентифікатором форми перший раз подається за звітний (податковий) період – ІІ квартал 2026 року починаючи з 01.08.2026.
 
 
Електронний кабінет: подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені можна в електронній формі
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Платники податків можуть подати заяву на повернення помилково або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені в електронній формі – без відвідування податкової.
Для цього необхідно скористатися Електронним кабінетом, доступ до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Щоб сформувати заяву на повернення коштів у приватній частині Електронного кабінету необхідно перейти до розділу «Введення звітності», обрати відповідний період та тип форми «F (J)13 Запити». Далі потрібно вибрати електронну форму заяви:
- F13020ХХ – для фізичних осіб;
- J13020ХХ – для юридичних осіб.
У заяві слід зазначити необхідні дані щодо помилково або надміру сплачених сум, підписати її електронним підписом та надіслати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу.
Важливо: кількість зазначених у заяві дат сплати до бюджету має відповідати кількості платіжних документів, за якими виникли надміру сплачені кошти або помилкова сплата. За потреби у формі заяви можна додавати або видаляти необхідну кількість рядків.
До заяви необхідно додати копії платіжних документів в електронному вигляді. Для цього у розділі «Додатки» потрібно обрати відповідну опцію та завантажити документи встановленого формату.
Перед поданням заяви платник має можливість перевірити стан своїх розрахунків із бюджетом та отримати відповідний витяг. Для цього через Електронний кабінет необхідно направити запит на отримання витягу про стан розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за формою J/F13002ХХ.
Як це зробити дивіться за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini
Використання електронних сервісів ДПС дозволяє перевірити інформацію, подати необхідні документи та здійснити повернення коштів дистанційно.
 
 
Щодо мінімальних оптових та роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
До окремих видів алкогольних напоїв, на які з 01.12.2024 збільшено мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни, належать:
спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: коньяк (бренді) три зірочки; коньяк (бренді) чотири зірочки; коньяк (бренді) п’ять зірочок; інші спиртові дистиляти та спиртні напої, в тому числі; бренді ординарні, горілки виноградні (код виробів згідно з УКТЗЕД 2208 20);
інші зброджені напої, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 (крім 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00 – сидр і перрі (без додання спирту); 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 – тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту));
сидр і перрі (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 31 00, 2206 00 51 00, 2206 00 81 00);
тільки зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відс. об’ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2206 00 59 00, 2206 00 89 00);
вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л код виробів згідно з УКТЗЕД (2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00));
вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів у скляній тарі місткістю 0,7 л, в інший тарі місткістю 1 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2205 (крім 2205 10 10 00, 2205 90 10 00));
вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відс. об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу «гриб», що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20°C у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л (код виробів згідно з УКТЗЕД 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00).
Довідково: п. 32 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями).
 
 
Терміни, які передбачені для зберігання поданих документів та податкової звітності в облікових справах (без припинення діяльності)
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Пунктом 49.1 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Згідно з п. 1.6 розділу І Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами) (далі – Порядок № 1588), стосовно кожного платника податків, взятого на облік у контролюючому органі згідно з Порядком № 1588, формується облікова справа.
Пунктом 1.6 розділу І Порядку № 1588 визначено, що зберігання окремих документів та облікових справ здійснюється відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884 (із змінами) (далі – Перелік).
Пунктом 1.8 Переліку встановлено, що строки зберігання типових документів на електронних носіях відповідають строкам зберігання аналогічних документів на паперових носіях.
Відповідно до Переліку строк зберігання 5 років мають, зокрема, наступна податкова звітність, а саме:
- звіти суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, за умови завершення перевірки державними податковими органами з питань дотримання податкового законодавства, річні (крім квартальних, строк зберігання яких 3 роки) (ст. 273 розд. 1 Переліку);
- документи (довідки, звіти, розрахунки) про суми виплачених доходів і утриманих з них податків і зборів (обов’язкових платежів) на користь фізичних осіб юридичними особами та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності (ст. 279 розд. 1 Переліку);
- декларації, що відображають звітність усіх платників податків, та документи (розрахунки, звіти, відомості, заяви, заявки, довідки, картки, листи, перерахунки, платіжні документи, виклики) до них (ст. 283 розд. 1 Переліку);
- декларації про доходи, розрахунки сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 284 розд. 1 Переліку).
Отже, термін зберігання контролюючими органами поданої податкової звітності в облікових справах платника, діяльність якого не припинена, становить 5 років, крім звітів суб’єкта малого підприємництва фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку строки зберігання яких визначені ст. 273 розд. 1 Переліку.
 
 
Чи може фізична особа, яка отримала КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Відповідно до ст. 1 Закону № 851 автор електронного документа – це фізична або юридична особа, яка створила електронний документ. Суб’єкти електронного документообігу (далі – СЕД) – автор, підписувач, створювач електронної печатки, адресат та посередник, які набувають передбачених законом прав і обов’язків у процесі електронного документообігу.
Платник податків стає СЕД після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557) визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між СЕД (п. 1 розд. І Порядку № 557).
Автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557 (абзац перший п. 2 розд. ІІ Порядку № 557).
Надавачі електронних довірчих послуг мають право, зокрема, надавати електронні довірчі послуги з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг (частина перша ст. 13 Закону № 2155).
Пунктом 27 частини першої ст. 1 Закону № 2155 визначено, що КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Сертифікат електронного підпису – електронне свідоцтво, що пов’язує відкритий ключ електронного підпису з фізичною особою та підтверджує щонайменше прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) або псевдонімізацію такої особи (п. 52 частини першої ст. 1 Закону № 2155).
Фізична особа, яка отримала КЕП у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді, як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).
 
 
До уваги фізичних осіб – платників плати за землю!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (далі – податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).
Податковим обов’язком є обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов’язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок відповідно до п. 37.2 ст. 37 ПКУ виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ пов’язує сплату ним податку.
Абзацом першим п. 286.5 ст. 286 ПКУ визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст. 285 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285-287 (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Враховуючи положення п. 288.7 ст. 288 ПКУ та п. 287.10 ст. 287 ПКУ податкове зобов’язання з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Згідно з положеннями абзацу першого п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право, зокрема, самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ було передбачено на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинення перебігу строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ було зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Так, відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Враховуючи зазначене, фізичній особі, якій не надсилалися (не вручалися) податкові повідомлення-рішення (контролюючим органом не здійснювалося нарахування плати за землю), податкове зобов’язання з плати за землю нараховується за останні три роки. При цьому строк давності (1095 днів), визначений ст. 102 ПКУ, подовжується на період його зупинення з 18.03.2020 до 31.07.2023 (включно), оскільки з 01.08.2023 відновлено перебіг строку давності.
 
 
У разі визначення внутрішнього ідентифікатора об’єкта оподаткування при заповненні Заяви за ф. № 20-ОПП можна враховувати кількість таких об’єктів у порядку їх зростання
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування) (неосновне місце обліку).
Порядок подання заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – Заява за ф. № 20-ОПП) встановлений розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588.
Заява за ф. № 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам’ятки для заповнення розд. 3 Заяви про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (додаток до Заява за ф. № 20-ОПП).
Графа 3 «Тип об’єкта оподаткування» заповнюється відповідно до рекомендованого довідника типів об’єктів оподаткування (далі – довідник), що оприлюднений на вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua об’єктів оподаткування).
Обрання із довідника відповідного типу об’єкта оподаткування здійснюється з урахуванням принципу укрупнення інформації (у разі його застосування), виду діяльності, для якої такий об’єкт оподаткування відкривається, створюється чи реєструється, та відповідності об’єкта за своїм функціональним призначенням до наявного типу у довіднику.
Графа 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» – це числове значення, яке складається з коду типу об’єкта оподаткування та внутрішнього ідентифікатора, прийнятого самою особою, що складається з 5-ти знаків.
Наприклад: для кафе ідентифікатор об’єкта оподаткування може бути 24700001, де 247 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до довідника, 00001 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою;
для кіоску – 00200010, де 002 – код типу об’єкта оподаткування відповідно до довідника, 00010 – внутрішній ідентифікатор, прийнятий особою.
Таким чином, платник податків при заповненні графи 5 розд. 3 Заяви за ф. № 20-ОПП самостійно визначає внутрішній ідентифікатор кожного об’єкта оподаткування, та для зручності ведення обліку об’єктів оподаткування може враховувати кількість таких об’єктів в порядку їх зростання.
 
 
За яким ідентифікатором форми в електронному вигляді подається юридичною особою податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Підпунктом 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами) (далі – Декларація).
Згідно з приміткою 16 до Декларації розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) є невід’ємною частиною Декларації, надається відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 глави 1 розд. XIV ПКУ. Форма розрахунку затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» (далі – Розрахунок).
Додаток 1 «Вiдомостi про наявнiсть земельних ділянок» (далі – Додаток 1) і Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3) є невід’ємними частинами Декларації.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми, зокрема, для юридичних осіб:
Розрахунку за ідентифікатором форм J0303311;
Декларації за ідентифікатором форми J0103806 разом з додатками:
Додаток 1 – за ідентифікатором форми J0138106;
Додаток 3 – за ідентифікатором форми J0138306.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.
В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.
Для формування Декларації в режимі «Введення звітності» користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період – рік щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J01 Прибуток». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J0103806» Декларації, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
При цьому у розділі «Допомога» відкритої частині Електронного кабінету розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області