Податкові ініціативи та збій бронювання заганяють бізнес у тінь

Результати 25-ї хвилі дослідження Advanter Group демонструють тривожну динаміку: індекс активності бізнесу UBI становить лише 34,8 бала зі 100.
Це свідчить про глибоку зануреність бізнесу в зону негативних очікувань. Середньозважений результат роботи підприємств за перші п"ять місяців 2026 року скоротився до 83,8% від аналогічного періоду минулого року (в доларовому еквіваленті), а шість із десяти компаній фіксують пряме падіння оборотів. Українські мікро-, малі та середні підприємства (ММСП) опинились у лещатах "подвійних ножиць".
З одного боку, їх стискає стрімке зростання операційних витрат на тлі стискання платоспроможного попиту. З іншого – на них тисне державна політика: тиск регуляторних і правоохоронних органів, дестимулююча фіскальна логіка та збій у системі бронювання критичних кадрів.
Спроба шукати швидкі податкові надходження у виснаженому секторі загрожує не поповненням бюджету, а масштабною тінізацією економіки. Звична адаптація більше не працює Головний маржинальний шок 2026 року – це випереджальне зростання витрат над можливостями ціноутворення.
85% підприємств зіткнулися з підвищенням операційних витрат – у середньому на 19,1%.
Найсильніше по собівартості вдарили: комунальні послуги та енергоносії (64,2% згадок); логістика та транспорт (63,4%); фонд оплати праці (60,4%). При цьому бізнес потрапив у класичну пастку: 92% відчувають ціновий тиск, але відреагувати на нього підняттям цін більшість не може.
Причина – вичерпаний платоспроможний попит, який оцінюється лише у 82,5% від рівня 2025 року. Навіть серед тих компаній, які ризикнули підвищити ціни, 75,5% усе одно втратили у прибутковості, а 13,7% стали прямо збитковими.
Загалом по ринку зниження рентабельності зафіксували 74,8% підприємств. Як наслідок, запаси фінансової міцності вичерпані: 45,5% бізнесів зможуть витримати поточний рівень витрат менше шести місяців.
Майже третина (29%) оцінює ризик свого закриття протягом наступного року як високий або дуже високий.
У цих умовах бізнес втрачає простір для маневру, а будь-які необережні кроки регулятора стають для нього критичними. Інституційний збій №1: фіскальна пастка для ФОП На тлі критичного зниження рентабельності та вичерпання резервів будь-яка спроба розширити базу оподаткування за рахунок найуразливіших сегментів викликає зворотний ефект. Анонсовані та обговорювані ініціативи щодо запровадження обов"язкової реєстрації платниками ПДВ для фізичних осіб-підприємців сприймаються ринком не як інструмент детінізації, а як прямий примус до згортання бізнесу. Дані дослідження свідчать: серед опитаних ФОП лише 6% готові прийняти нові правила і працювати зі сплатою ПДВ.
Натомість понад 40% підприємців обирають деструктивні адаптаційні моделі: 22,6% будуть штучно стримувати обороти, аби не перетнути поріг; 17,6% прямо заявляють про вимушений частковий ухід у тінь; 7% просто припинять діяльність. Читайте також Не лише ПДВ для ФОПів.
Мінфін пропонує оподатковувати українців, як у ЄС Оцінюючи реакцію ринку загалом, 37,4% респондентів прогнозують вибухове зростання готівкових розрахунків між контрагентами, а 23,7% – збільшення виплат заробітних плат у конвертах.
Лише 23,3% вірять, що бізнес виконуватиме нові вимоги без зменшення оборотів. У сухому залишку: фіскальний тиск у період виснаження не дасть очікуваного прибутку до бюджету, а лише зруйнує прозору бізнес-екосистему, яку будували роками. Інституційний збій №2: провал бронювання як загроза економічному тилу Другий фронт тиску на ММСП – кадровий.
50,5% підприємців називають брак кваліфікованих працівників серед головних бар"єрів для відновлення.
Дефіцит людей піднімає витрати на оплату праці (+13,7% у середньому) навіть у тих компаніях, де обсяги виробництва падають. Утім, найбільша проблема полягає не в самому дефіциті, а у відсутності працездатних інструментів захисту критичних кадрів.
У середньому 10% штату ММСП сьогодні перебуває у лавах ЗСУ.
При цьому: лише 6% бізнесів змогли отримати бронювання для всіх співробітників, яких потребували; серед підприємств, які подавали заявки на бронювання, 63% отримали відмову. Система бронювання перестала працювати як запобіжник для малого та середнього бізнесу.
Без прогнозованості щодо збереження ключової команди ММСП втрачає здатність планувати горизонт діяльності навіть на кілька місяців наперед. Що насправді потрібно бізнесу Дуже симптоматично, що на перше місце серед системних проблем бізнес ставить не бойові дії і не втрату ринків, а непередбачувані дії самої держави (56,5%).
І тільки за ними йде загальна непрогнозованість ситуації (53,9%). Коли держава діє непередбачувано, бізнес переходить у режим самозахисту – скорочує інвестиції, оптимізує штат та згортає "білі" операції.
Щоб зупинити цей процес, пріоритети регуляторної політики мають бути негайно змінені. Сьогодні ММСП чекає від влади не нових фіскальних обмежень, а конкретних кроків підтримки: Збереження кадрів: створення прозорого та дієвого механізму бронювання для ММСП (про що заявляють 55,9% бізнесів). Фінансова доступність: забезпечення доступу до пільгового кредитування за ставками до 10% (57,5%). Адміністративна стабільність: спрощення податкового адміністрування замість впровадження додаткових звітних та фіскальних навантажень (55,3%). Збереження економічно активного малого та середнього бізнесу сьогодні – це питання національної безпеки.
Держава має припинити оцінювати ММСП як ресурс для швидкого поповнення бюджету і створити умови, за яких працюв