московія методично б’є по Бортницькій станції аерації щоб спричинити гуманітарну катастрофу – думка

московіяни методично б"ють балістикою по єдиній станції аерації, яка очищає стічні води Києва та прилеглих міст – ворог хоче спричинити гуманітарну катастрофу. Про це пише співзасновник та очільник центру "Ейдос" Віктор Таран. "московіяни знову відпрацювали балістикою по Бортницькій станції аерації.
За останній рік це черговий удар, який свідчить про методичну роботу по одній точці.
Бортницька станція є єдиними очисними спорудами стічних вод Києва та прилеглих міст і селищ області", – зазначив він. Проєктна потужність становить близько 1,8 мільйона кубометрів на добу, фактичне навантаження коливається в межах 600 до 900 тисяч, дублюючої системи немає. Таран зазначає, що станцію важко знищити фізично, але вразливий вузол – це електроживлення, розподільчі пристрої, насосні станції і системи керування.
І саме туди переважно протягом року ідуть прильоти. "Станція не є резервуаром, вона є безперервним технологічним процесом, який тримається на перекачуванні та аерації.
Достатньо позбавити її живлення на кілька діб, і біологічне очищення просто вмирає разом з активним мулом, після чого відновлення рахується тижнями навіть за неушкоджених споруд", – застерігає він. Неочищені стоки можуть потрапити у Дніпро, який є джерелом питного водопостачання для Черкас, Кременчука, Дніпра, Запоріжжя, та інших міст. "Тобто удар по Бортничах формально є ударом по Києву, а фактично є ударом по водопостачанню половини країни нижче за течією", – пояснює Таран. За його словами, існує загроза розповсюдження гепатиту А, дизентерії та інших кишкових інфекцій.
І "цей сценарій робить із комунальної аварії гуманітарну катастрофу в усій Україні". Пряме влучання в цю зону дасть наслідки, які ніхто зараз чесно не порахує.
Замінити станцію швидко неможливо – така інфраструктура проєктується десятиліттями, зазначає він. "Після енергетики, газовидобутку та водоканалів росіяни перейшли до знищення наступного рівня життєзабезпечення.
При цьому вони розраховують не на воєнний ефект, а на витіснення населення з міста і на створення гуманітарної кризи в глибокому тилу", – вважає аналітик. "Потрібне фізичне укриття для розподільчих пристроїв і насосних вузлів, автономна генерація з реальним запасом палива, розосереджений ремонтний резерв обладнання", – наголошує Таран. Втім, жодна країна світу не здатна прикрити щитом кожен критичний об"єкт від балістики, тому залишається покладатися на ураження пускових майданчиків, виробництва та логістики цих ракет на території противника. "Станцію справді непросто вивести з ладу з першого чи другого разу.
Ба навіть з третього чи п’ятого.
разу.
Але нескінченно так тривати не може.
І будувати оборону на надії, що наступного разу знову не влучать, є найгіршим із можливих планів", – резюмує Таран. Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що через російську атаку з інфраструктурних об"єктів у районі Дністровської ГЕС у Чернівецькій області стався виток технічних мастил у річку Дністер, забруднення поширилося по річці на територію Молдови. Раніше повідомлялося, що окупанти цілеспрямовано атакували 11 гідроелектростанцій та 45 найбільших теплоелектроцентралей.