Друга торгова війна Трампа. Чому США знову ввели мита проти всіх

Пізно ввечері 23 липня, незадовго до закінчення терміну дії попередніх тимчасових 10-відсоткових мит на імпорт, Білий дім оголосив про нову хвилю тарифів проти понад 80 країн.
Нові мита вже набули чинності, їхні ставки варіюються від 10% до 12,5%.
У списку – провідні економіки світу, на які припадають 99% американського імпорту. Такий крок уже називають початком другої торговельної війни США з усім світом після програної першої, яку президент США Дональд Трамп почав у квітні 2025 року.
Минулорічні тарифи на підставі закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року (IEEPA) Верховний суд США визнав незаконними, вирішивши, що Трамп перевищив свої повноваження. Однак 47-го президента США це не зупинило.
Білий дім хоч і виплатив компенсації імпортерам, одразу ж запровадив нові тимчасові мита на 150 днів.
Їх дія закінчилася опівночі 24 липня, і якраз перед дедлайном Трамп де-факто їх оновив.
Формальна підстава цього разу інша: не торговий дефіцит, а використання примусової праці. Як Білий дім обґрунтовує нову хвилю "митної ескалації"? Як реагують ринки? Яку ставку отримала московія? Чому оскаржити нові мита буде складніше? Ще одна спроба Трампа Ідея запровадження мит з обґрунтуванням, що інші країни десятиліттями "грабували" та "розкрадали" Сполучені Штати, була чи не головним елементом економічної програми Дональда Трампа під час передвиборчих перегонів 2024 року.
Повернувшись до Білого дому, він ледь не одразу, у квітні 2025 року, оголосив торговельну війну всьому світу. Однак на тлі паніки на фондовому ринку і контрзаходів з боку Китаю та ЄС був змушений відступити.
Так з"явився мем, вигаданий колумністом FT Робертом Армстронгом: TACO-trade, де TACO – Trump always chickens-out ("Трамп завжди здає назад").
Після цього Трамп ще не раз то вводив, то скасовував мита. Хоча Білий дім обіцяв настання "золотої ери Америки", через рік після запровадження тарифів їх визнали "голом у власні ворота": митну війну на 96% оплачують американці.
Негативно митну політику оцінюють навіть прихильники президента-республіканця. Читайте також Трамп оголосив "торговельну війну" проти всіх.
Як реагує світ? А 20 лютого 2026 року Трамп зазнав остаточної поразки від своїх же соратників: Верховний суд США визнав незаконними більшість тарифів, зокрема "взаємні" мита на імпорт майже з усіх країн світу та 25-відсоткові мита на товари з Канади, Мексики та Китаю.
Президент США перевищив свої повноваження, йшлося у вердикті. Білий дім де-юре виконав ухвалу, скасувавши мита на підставі IEEPA.
Але Трамп одразу ж видав новий указ – про тимчасові 10-відсоткові мита для всіх країн відповідно до "Розділу 122" торгового закону від 1974 року. Привід для нової торговельної війни Трампа проти всього світу – захист прав працівників Фото Getty Images За законом, ці тарифи без погодження Конгресу можуть діяти лише 150 днів – цей дедлайн закінчився опівночі 24 липня.
Того ж дня почали діяти нові глобальні мита – 10-12,5% на імпорт товарів із понад 80 країн. Як Білий дім пояснює таке рішення У квітні минулого року підставою для запровадження мит стали дані щодо обсягу торговельного дефіциту США.
Тоді адміністрація Трампа не без маніпуляцій звинуватила інші країни у "розкраданні" Штатів. Цього ж разу Білий дім застосував "Розділ 301" того самого закону від 1974 року.
Мита обґрунтували тим, що торгові партнери США нібито недостатньо ефективно забороняють "імпорт товарів, вироблених із використанням примусової праці". "Сполучені Штати вже майже століття мають заборону на імпорт товарів, вироблених з використанням примусової праці, і суворо її дотримуються.
Нашим торговельним партнерам давно час зробити те саме", – пояснив торговий представник США Джеймісон Грір. До запровадження мит на підставі "захисту прав працівників" Трамп насправді готувався заздалегідь, доручивши провести розслідування, як країни-партнери борються з рабством та примусовою працею. Нові мита поширюються на найбільших торговельних партнерів США: Канаду, Мексику, Китай, 27 країн-членів ЄС, а також на Велику Британію, Австралію й Індію.
Загалом – понад 80 країн. 10% мита стягуватимуть з країн, які вже запровадили або зобов’язалися запровадити заборону на імпорт товарів, виготовлених із використанням примусової праці.
До цього переліку увійшли, зокрема, Велика Британія, Канада, Мексика, Індія, Малайзія, Індонезія, Пакистан, Бангладеш, Аргентина і Камбоджа. Читайте також Гол у свої ворота: митну війну Трампа оплачують американці Грір раніше запевняв, що для країн, які вже уклали з Вашингтоном торгові угоди з погодженими межами мит, нові тарифи не перевищуватимуть цих лімітів.
Тому для ЄС, Тайваню, Японії, Південної Кореї, Швейцарії та ряду інших країн визначили такі ставки, щоб сукупний тариф на імпорт становив 10% або 12,5%. Інші 38 країн, зокрема Австралія, В"єтнам, Бразилія, Китай (Пекін "перевиховує" уйгурську меншину в трудових таборах) і Японія, будуть обкладатися 12,5% тарифом. У цю категорію потрапила і московія: Москва вперше опинилася у "митних таблицях" Білого дому.
Під час минулорічної торговельної війни московія у переліку не було, хоча до нього потрапили навіть безлюдні острови в Індійському океані, населені пінгвінами. В адміністрації Трампа тоді пояснювали, що через санкції Штати не мають жодної значної торгівлі з московія (хоча насправді це зовсім не так), тому й мита не потрібні.
За цією ж підставою тарифи не вводили і проти Білорусі, Куби та КНДР. Тепер московія – також у списку.
Але із загальними для всіх винятками.
Їх чимало – аж на 55 сторінок: від енергоносіїв і добрив до харчових продуктів.
Товари, на які вже поширюються галузеві тарифи, такі як сталь та алюміній, також не підпадають під нові обмеження. московія вперше потрапила до “митних таблиць” Трампа Фото Getty Images "Тарифи щодо примусової праці, як і очікувалося, значною мірою повторюють нинішні рівні тарифів, узгоджені в рамках різних угод, і замінюють 10-відсоткові тарифи згідно зі статтею 122, термін дії яких закінчився в п"ятницю", – заявив юрист Тім Брайтбілл. Але в адміністрації Трампа заперечують припущення, що нові тарифи просто є заміною мит, в яких закінчився термін дії, попри збіг у часі та охоплення 99,4% всього імпорту США. "І республіканці, і демократи в Конгресі закликають до викорінення примусової праці з глобальних ланцюгів постачання, тому ми реагуємо на цей заклик", – стверджують у Білому домі. Як реагують ринки і світ Нові мита були очікуваними, але торгові партнери США по всьому світу одностайно заперечують обґрунтованість таких заходів.
"Немає підстав для введення цього мита проти Норвегії, оскільки у нас уже існують чіткі правила, покликані запобігати примусовій праці", – обурився голова МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде.
Осло отримало 12,5-відсотковий тариф. В Австралії і Бразилії назвали нові мита невиправданими, а міністр внутрішньої торгівлі Канади Домінік Леблан заявив, що продовжить "конструктивну взаємодію" з Вашингтоном. Розкритикували нові мита і в Демократичній партії США: губернаторка штату Массачусетс Маура Хілі каже, що тарифи "призведуть до зростання витрат, негативного впливу на бізнес та послаблення конкурентоспроможності країни". В Єврокомісії ж заявили, що США встановили для ЄС загальну митну ставку у розмірі 10% та відновили додаткові митні пільги для низки товарів, зокрема йдеться про корок, діаманти, літаки та їхні комплектуючі, а також генеричні лікарські засоби й активні фармацевтичні інгредієнти. "ЄС позитивно оцінює той факт, що це відповідає зобов"язанням США у рамках торгової угоди", – зазначив заступник головної речниці Єврокомісії Олоф Гілл. Китай, як і торік, отримав від Трампа найвищу митну ставку Фото Getty Images Правозахисники мають підстави сумніватися в справжніх мотивах чергових мит, але водночас сподіваються, що нові заходи сприятимуть скороченню масштабів примусової праці. Як реагують біржі? Дохідність казначейських облігацій США дещо зросла, оскільки мита посилюють ризики підвищення інфляції.
Але загалом реакція на фінансових ринках, які в останні тижні більше зосереджені на ескалації конфлікту на Близькому Сході, є стриманою. Чи законні нові мита "Розділ 301" закону про торгівлю 1974 року справді дозволяє президенту запроваджувати мита, якщо Управління торгового представника США знайшло достатні докази "недобросовісних трудових практик, які впливають на американську торгівлю".
Але до каденції Трампа він застосовувався вкрай рідко. Один із трудових таборів, де уряд КНР “перевиховує” уйгурів Фото Getty Images Тим не менш ці мита, найімовірніше, також будуть оскаржені у судах.
Колишній високопосадовець Світової організації торгівлі Адан Вольф упевнений, що вони стануть "ще одним випадком перевищення повноважень Трампом".
"Верховний суд, ймовірно, скасує їх", – припускає Вольф. Натомість колишній посадовець Міністерства торгівлі США Райан Маджерус вважає, що скасувати нові мита в суді може бути складніше, оскільки "Розділ 301" вже витримував попередні оскарження, а деякі судді можуть не наважитися заборонити заходи, спрямовані на боротьбу з примусовою працею.