ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
Облік товарних запасів для ФОП: якими документами підтвердити походження товарів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує.
Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений Наказом № 496 (далі – Порядок № 496).
Документи, які підтверджують облік та походження товарів – Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до Порядку № 496 (далі – Форма обліку), та первинні документи.
Первинні документи – це опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару.
Документами, які підтверджують облік та походження товарних запасів є, зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті), та відображаються у Формі обліку.
Зазначені документи мають зберігатись у місці продажу (господарському об’єкті) до моменту вибуття останньої одиниці товару, відображеної в таких первинних документах.
Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.
У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред’явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).
Довідково: Наказ № 496 – наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033.
 
 
Транспортний податок: майже у двічі зросли надходження від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Впродовж перших чотирьох місяців поточного року від фізичних осіб – платників транспортного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 6,9 млн гривень. Це більше ніж торік на понад 3,4 млн грн, або на 97,5 відсотка. Про такі результати повідомив в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Юрій Павлютін. 
«Своєчасна сплата податків до місцевих бюджетів забезпечує фінансову базу у громадах для підвищення якості життя громадян, стабільної роботи інфраструктури, а також для вирішення комплексу соціальних питань. Висловлюємо вдячність платникам за сумлінно виконаний податковий обов’язок і особистий внесок у підтримку економіки регіону», – зауважив керівник податкової служби області.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 01 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.
Щороку до 01 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному вебсайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.
Довідково: п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. 
 
 
До місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники рентної плати за видобування кам’яного вугілля спрямували понад 20,3 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
З початку 2026 року від платників рентної плати до місцевих бюджетів Дніпропетровської області за видобування кам’яного вугілля надійшло понад 20,3 млн гривень. 
Нагадуємо, що податковий ризик (комплаєнс-ризик) – це ймовірність невиконання платником податків податкового обов’язку щодо взяття його на облік як платника податків, реєстрації платником окремих видів податків, подання (своєчасного подання) податкової звітності, декларування (повного декларування), сплати (своєчасної та повної сплати) платником податків податкових зобов’язань, інших податкових обов’язків, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі орган.
Звертаємо увагу, що дотримання платниками норм законодавства – це робота без порушень і штрафів.
Довідково: п.п. 14.1.221 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
 
 
Платники Дніпропетровщини за видобування природного газу поповнили загальний фонд держбюджету рентною платою на понад 281,6 млн гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
У січні – квітні поточного року платники Дніпропетровщини за видобування природного газу сплатили до загального фонду державного бюджету понад 281,7 млн грн рентної плати. У порівнянні з січнем – квітнем 2025 року надходження зросли на понад 200,7 млн грн, або майже у 3 рази. 
Повідомляємо, що Контакт-центр ДПС надає фізичним та юридичним особам:
- інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС;
- інформацію щодо роботи Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС;
- інформацію щодо стану обробки звітності, функціонування електронних сервісів ДПС;
- персоналізовані дані щодо розрахунків з бюджетом, наявності податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску.
Поряд з цим, Контакт-центр ДПС здійснює запис фізичних та юридичних осіб на візит до центрів обслуговування платників та офісів податкових консультантів.
 
 
Витрати фізичної особи у вигляді пожертвувань або благодійних внесків: який розмір можна включити до податкової знижки
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на нарахування податкової знижки щодо сум понесених витрат у вигляді коштів або вартості майна, переданих як пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям у разі, якщо понесені витрати не перевищують 4 відс. суми загального оподатковуваного доходу такого звітного року цієї особи.
При цьому така фізична особа – платник ПДФО зобов’язана подати до контролюючого органу разом з річною податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, що ідентифікують отримувача коштів і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копію договору (за наявності).
Довідково: п.п. 166.2.1 п. 166.2 та п. п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України.
 
 
Щодо розстрочення суми податкового зобов’язання фізичної особи за прощеним (анульованим) кредитом, отриманим на придбання житла
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до абзаців другого – третього п. п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованого на основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо основної суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про основну суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Порядок розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань щодо сплати податків встановлено ст. 100 ПКУ та деталізовано у Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок).
Згідно з п. 3.1 розд. ІІІ Порядку для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою (додаток 1 до Порядку), в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
аналізу фінансового стану;
графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Таким чином, сума податкового зобов’язання фізичної особи за прощеним (анульованим) кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечним кредитом), підлягає розстроченню у порядку, встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Разом з тим, під час сплати податкових зобов’язань, платник має право скористатися механізмом розстрочення та відстрочення відповідно до ст. 100 ПКУ у разі виконання ним вимог ст. 100 ПКУ, Порядку та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу і доказів існування таких обставин» із змінами та доповненнями.
 
 
Порядок розгляду питання виключення платника ПДВ з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (із змінами).
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
 
 
Безоплатна передача зразків продукції для проведення лабораторних досліджень: оподаткування операції ПДВ
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Операція платника податку на додану вартість (далі – ПДВ, податок) з безоплатної передачі зразків товарів для проведення лабораторних досліджень є операцією з постачання товарів, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. За такою операцією платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, та скласти відповідні податкові накладні у порядку, визначеному п. 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами).
Водночас, якщо сума витрат, понесених платником податку у зв’язку із придбанням (виготовленням, ввезенням) товарів, які надалі безоплатно передаються для проведення лабораторних досліджень, включається до складу вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням платником доходів, то такі придбані товари/послуги вважаються такими, що призначаються для використання/використані у господарській діяльності платника. В такому випадку операція з безоплатної передачі товарів не розглядається як окрема операція з постачання товарів для цілей оподаткування ПДВ та додаткове нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не здійснюється.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Про подання декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за певних умов
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що з 01 січня 2026 року запроваджено нову форму податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим. 1 глави 19 розділу IV Земельного кодексу України, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2025 № 154 (далі – Декларація).
Хто подає податкову Декларації, передані в оренду відповідно до ст. 120 прим. 1 глави 19 розд. IV Земельного кодексу України (далі – ЗКУ)?
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.
На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронну форму Декларації за ідентифікатором форми J0601901 – для юридичних осіб.
Статтею 120 прим. 1 ЗКУ визначено перехід права на земельну ділянку у разі перетворення державного або комунального підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі або територіальній громаді.
Частиною першою ст. 120 прим. 1 ЗКУ встановлено, що земельна ділянка державної власності, що належала на праві постійного користування державному підприємству, переходить до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке створилося шляхом перетворення такого державного підприємства і є його правонаступником, на праві оренди строком на 50 років. Земельна ділянка комунальної власності, що належала на праві постійного користування комунальному підприємству, переходить до акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать територіальній громаді, яке створилося шляхом перетворення такого комунального підприємства і є його правонаступником, на праві оренди строком на п’ять років. Орендна плата щодо земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності в такому разі встановлюється у розмірі не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а якщо нормативну грошову оцінку земельної ділянки не проведено – не менше 12 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або області.
Отже, Декларацію подає акціонерне товариство або товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відс. акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, для декларування податкових зобов’язань з орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які раніше перебували у постійному користуванні державного підприємства, в результаті перетворення якого перейшли до такого товариства як правонаступника на праві оренди строком на 50 років згідно зі ст. 120 прим. 1 ЗКУ.
При цьому зарахування орендної плати за такими земельними ділянками відповідно до Класифікації доходів бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», здійснюється на код бюджетної класифікації – 18011200 «Орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, передані в оренду відповідно до статті 120 прим. 1 Земельного кодексу України».
 
 
До уваги платників податків!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) щодо: як здійснюється розрахунок показника середньої заробітної плати, який використовується для визначення відповідності платника податків критеріям платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, інформує.
Такий розрахунок здійснюється на підставі поданих за кожний з 12 послідовних місяців, які відповідають періоду формування критеріїв, додатків 4 ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Додаток 4 ДФ).
Для фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і подають Додаток 4 ДФ у строки, встановлені згідно з Податковим кодексом України для податкового кварталу (із розбивкою за місяцями звітного кварталу), показники розраховуються за відповідні періоди (місяці), на підставі поданої квартальної звітності.
Детальніше – за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
Яка передбачена відповідальність для ФОП за неподання або несвоєчасне подання податкової декларації про отримані доходи?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
 Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень).
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 гривень).
Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.
 
 
Втрата (зіпсуття) РНОКПП: алгоритм дій фізичної особи – громадянина України
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує, що у разі втрати (зіпсуття) РНОКПП (у т. ч. якщо паспорт громадянина України також втрачено), необхідно здійснити наступні дії.
1. Отримати у територіальному органі Державної міграційної служби України в установленому порядку новий паспорт громадянина України, замість втраченого або викраденого.
2. Подати заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822) до контролюючого органу:
- за своєю податковою адресою;
- за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу у разі зміни місця проживання.
Для заповнення заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.
Пред’явити контролюючим органам паспорт та витяг з реєстру територіальної громади про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особи.
3. Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи.
Для отримання картки платника податків, що засвідчує присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків необхідно пред’явити паспорт контролюючому органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.
Детальніше – за посиланням - https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view
 
 
В яких випадках повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п. 6 розд. ІІІ Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1162) у разі внесення змін до даних, що вказуються у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 2-ЄСВ (далі – повідомлення за ф. 2-ЄСВ), наведеною у додатку 3 до Порядку № 1162 (найменування, прізвище, ім’я, по батькові, місцезнаходження, місце проживання платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), контролюючого органу, в якому платник єдиного внеску перебуває на обліку тощо), повідомлення за ф. № 2-ЄСВ підлягає заміні у контролюючому органі.
Для отримання нового повідомлення за ф. № 2-ЄСВ платник єдиного внеску подає до контролюючого органу заяву із зазначенням причин заміни та старе повідомлення.
Контролюючий орган протягом двох робочих днів після такого звернення видає (надсилає) платнику єдиного внеску нове повідомлення.
У такому самому порядку видається нове повідомлення замість зіпсованого чи втраченого.
 
 
Період, за який контролюючі органи мають право проводити фактичні перевірки суб’єкта господарювання
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 ст. 80 ПКУ встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
За загальним правилом за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення (абзац третій п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Отже, за наявності будь-якої з підстав, визначених п. 80.2 ст. 80 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити фактичні перевірки суб’єкта господарювання з питань, передбачених п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ, та перевіряти період діяльності, відповідно до строків давності встановлених ст. 102 ПКУ, з урахуванням періоду зупинення відліку строку давності визначеного відповідно до п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області