Не так страшний індієць, як його малюють. Що відбувається із трудовою міграцією?

Україна ще не стала країною масової трудової імміграції, але вже встигла злякатися так, ніби це сталося.
Після слів керівника Офісу президента Кирила Буданова про перегляд списку країн міграційного ризику тема скорої навали людей з країн Глобального Півдня розлетілася швидше, ніж вони встигли отримати дозволи на роботу. "Я проводив велику нараду щодо наших взаємовідносин з Африкою… І протокольним рішенням було (доручено, – ЕП) Міністерству закордонних справ та Службі безпеки терміново опрацювати зміни до списку країн міграційного ризику", – розповідав у квітні Буданов. Далі історія розвивалась за законами українських соцмереж.
Кілька відео з іноземцями й контроверсійні заяви політиків створили страх, що індійці "захоплюють" Україну.
У стрічках з"явилися жарти про шлюби з іноземцями й обурення "заміщення українців" поки чоловіки воюють. Один з показових прикладів істерії – Івано-Франківськ, де компанія визнала, що на будівництві через брак кадрів працюють мігранти з Індії.
Міський голова Руслан Марцінків одразу виступив проти залучення іноземців до робіт.
Але пізніше передумав й сказав, що в області офіційно зареєстровано 35 трудових мігрантів, а сама ситуація гіперболізується. Паніка дійсно перебільшена, принаймні тому, що раніше трудових мігрантів було навіть більше.
ЕП поспілкувалася з представниками бізнесу, щоб дізнатися, чи стане з часом Україна "новим штатом Індії" та чи потрібно боятися іноземних робітників? ЕП звернулася з запитом до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, щоб там прокоментували питання залучення трудових мігрантів.
За два тижні у відомстві так і не змогли погодити відповіді, тому позиція уряду невідома.Що кажуть цифри За 2021 рік в Україні оформили іноземцям близько 22 тис.
дозволів на роботу.
Вже у 2023 році їх було у понад чотири рази менше, але з часом їх кількість зростала і вже за 2025 рік таких дозволів було надано 9,6 тис.
На всю країну. У Києві, де існує суттєвий дефіцит кадрів, за перший квартал 2026 року оформили близько 790 дозволів на використання праці іноземців.
Це з усіх країн світу: не тільки з Азії, але й з Європи зокрема. У масштабах країни це майже нічого, якщо не ніщо.
Якщо брати нижню оцінку населення на підконтрольній території – 22-25 мільйонів людей, то кількість оформлених у 2025 році дозволів на працю іноземців становить близько 0,04%. "Якщо повертатися до іноземних працівників, це не питання заміщення українців.
Це питання збереження операційної здатності підприємств", – наголосила виконавча директорка Спілки українських підприємців (СУП) Катерина Глазкова. Найгостріше бізнесу бракує людей у будівництві, промисловості, транспорті, логістиці, сільському господарстві та переробці.
Загалом мова про робітничі спеціальності на кшталт електриків та зварювальників. Читайте також Найм неповнолітніх, корпоративне навчання та пошук сенсів: як бізнес шукає працівників "Крім мобілізації та виїзду мільйонів українців за кордон, є ще структурний дисбаланс на ринку праці.
Це коли є певна кількість безробітних, а з іншого боку роботодавці скаржаться, що їм нікого взяти на роботу", – пояснює Глазкова. У першому кварталі 2026 року роботодавці подали до Державної служби зайнятості майже 148 тис.
вакансій, але закрити вдалося лише близько 61 тис.
Найгірше з робітничими професіями, де із 22,6 тис.
таких пропозицій із працевлаштування закрили лише 30%. При цьому в країні є люди без роботи.
За оцінкою дослідницької агенції Info Sapiens, у квітні рівень безробіття становив 15,3% від працездатного населення.
В умовах, коли на ринку навички людей не збігаються із вимогами роботодавців, у бізнесу й виникає бажання заповнити ці вакансії іноземцями. "Індієць" дорожчий за українця Страх того, що бізнес масово завозитиме іноземців як дешеву заміну праці українців, погано стикується й з економікою такого найму. "Вартість оформлення та транспортування одного працівника від 30 до 120 тисяч гривень", – каже Глазкова.
За її словами, це "дорого і довго".
Наприклад, СБУ може перевіряти такого працівника до 90 днів. Крім того, іноземець, якого оформлює роботодавець, може просто не залишитися в Україні.
В OLX розповіли ЕП, що для частини трудових мігрантів Україна виглядає як проміжний етап на шляху до ЄС. Читайте також "Щороку зникає місто завбільшки з Житомир".
Коли Україні чекати навалу трудових мігрантів "Україна сьогодні для трудових мігрантів з-за кордону фактично є проїзним пунктом.
Отримавши посвідку на проживання, вони якимось чином рухаються далі", – розповіла керівниця напрямків OLX "Робота та Послуги" Марія Абдулліна. Попри це, бізнес усе одно розглядає такий сценарій, бо українська робоча сила з часом дорожчає, а частину вакансій закривати дедалі важче.
За оцінкою Абдулліної, середня зарплата в Україні зростає приблизно на 20% на рік, а в дефіцитних сферах – на 40%. Чи "захоплять" мігранти Україну Найближчими роками іноземних працівників в Україні може стати більше.
Смертність в країні набагато вища за народжуваність, молодь продовжує виїжджати за кордон, а кількість людей з інвалідністю та обмеженою працездатністю через війну лише зростає. На цьому тлі бізнес працюватиме у кількох напрямках: перенавчанні жінок, людей віком понад 50 років, ветеранів, а також інвестуватиме в студентів й залучатиме підлітків до роботи у дозволених законом межах.
До іноземців справа дійде там, де цей підхід не спрацює.
Передусім у важких фізичних роботах. Читайте також 50-річні й старші: уряд Свириденко шукає кадрові резерви всередині країни І в СУП, і в OLX переконують, що цих людей боятися не варто.
Роботодавець не повезе працівника з Індії чи Бангладешу, якщо може знайти українця поруч. Очікувати на те, що мігранти почнуть приїжджати самостійно, теж не варто, оскільки Україна менш приваблива за ЄС, живе в умовах війни та не має зрозумілої системи інтеграції.
Потенційно ці проблеми в умовах дефіциту працівників – слабке місце для економічного зростання. Якщо влада хоче, щоб трудові мігранти закривали дефіцит кадрів і підживлювали економіку, то потрібні адекватна міграційна політика: курси з вивчення української мови, наявність доступного житла, легальний перехід між роботами, програми для возз"єднання родин.
Бізнес самостійно створити таку систему не зможе.
Принаймні поки що.