Український садивний матеріал може приносити до 5 млн євро експортної виручки щороку

| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації Україна має потенціал вийти на європейський ринок лісового садивного матеріалу. Очікувана експортна виручка від реалізації садивного матеріалу за п’ятьма основними породами – сосна, ялина, ялиця, модрина та дуб – може сягнути майже 5 млн євро на рік, а прогнозований прибуток – близько 2 млн євро щорічно.
Для цього держава працює над розвитком сучасного лісового насінництва, модернізацією лісонасіннєвих центрів та оновленням законодавства. Мета – сформувати конкурентний внутрішній ринок садивного матеріалу та створити умови для його експорту до країн ЄС.
Про це йшлося на виїзній нараді на Чернігівщині за участі заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, народних депутатів України, представників Держлісагентства та ДП «Ліси України».
На сьогодні в Україні вже працює 9 сучасних лісорозсадників із загальною потужністю 14 млн сіянців на рік. До 2030 року цей показник планують збільшити більше ніж удвічі – до 30 млн сіянців. 
В пріоритеті – вихід українського садивного матеріалу на ринок ЄС. Річна виробнича потужність галузі в Євросоюзі становить 2,4 млрд саджанців, з яких 44% – сіянців із закритою кореневою системою (ЗКС). В цьому напрямі Україна має реальний потенціал стати повноцінним постачальником для цього ринку. Внутрішня потреба України в сіянцях із ЗСК становить близько 20 млн штук, а потенціал експорту – ще близько 10 млн на рік. 
За словами Тараса Висоцького, розвиток власного лісового насінництва є важливою частиною економічної стратегії держави, що дозволяє створювати нові виробництва, робочі місця та нарощувати експортний потенціал України.
«Лісонасіннєві центри – це основа якісного відновлення лісів і водночас перспективний напрям для розвитку українського бізнесу. Український садивний матеріал має конкурентну собівартість, а попит на європейському ринку стабільно зростає. Це реальна можливість для експорту та валютної виручки. Паралельно ми працюємо над необхідними законодавчими змінами: від земельних питань до врегулювання роботи підприємств після корпоратизації. Без зрозумілих і прозорих правил галузь не може залучати інвестиції та масштабувати розвиток», – зазначив Тарас Висоцький.
На нараді також обговорили проєкт Закону про лісові репродуктивні ресурси та необхідні зміни до Лісового і Земельного кодексів України. Йдеться про удосконалення норм цих кодексів, спрощення оформлення прав користування землями лісогосподарського призначення, врегулювання роботи підприємств після реорганізації та усунення правових колізій у процедурі видачі лісорубних квитків в електронній формі. Також пропонується продовжити строки оформлення речових прав на земельні ділянки лісогосподарського призначення до 2035 року.