Як вимоги ЄС налякали податковий комітет

Поки євроінтеграція означає гранти і політичну підтримку – консенсус майже повний.
Коли вона перетворюється на конкретні зобов"язання – у парламенті швидко згадують про "суверенітет".
Це яскраво проявилося на засіданні податкового комітету Верховної Ради, куди віцепрем"єр з питань євроінтеграції Тарас Качка прийшов пояснити, що потрібно зробити для вступу в ЄС. Із 145 євросоюзівських бенчмарків 23 належать до сфери податкового комітету.
Їх умовно можна поділити на три великі блоки роботи. Перший стосується платежів і фінансового контролю.
Україна має запровадити "фінансовий безвіз" (SEPA).
Для людей і бізнесу це означає перекази та розрахунки з ЄС без банківських комісій і посередників – як платіж всередині країни.
Також потрібні нові правила платіжних послуг, оновлення законодавства про запобігання відмиванню коштів, посилення спроможності Держфінмоніторингу. Другий стосується податків і митниці.
Україна має привести правила прямого і непрямого оподаткування до стандартів Євросоюзу. Найчутливіше питання – спрощена система оподаткування.
Україна – єдина серед країн ЄС і держав-кандидатів, де бізнес із суттєвим оборотом може бути поза ПДВ лише через форму роботи.
ЄС вимагає єдиного порогу для всіх. Україна має погодити графік наближення до євросоюзівських ставок акцизів на енергоносії, алкоголь і тютюн, привести до стандартів ЄС Митний кодекс. Третій блок стосується корпоративного права і фінансових ринків.
Це стандарти звітності, банківське регулювання, страхування, ринки цінних паперів, цифрові фінанси і криптоактиви.
Для бізнесу це перехід на правила, зрозумілі євросоюзівським інвесторам і партнерам.
Українські компанії мають стати частиною спільного правового поля, а не окремим ринком.
За обсягом це найбільший блок з десятками актів Євросоюзу для імплементації. Віцепрем"єр Качка окреслив і графік.
Відкриття переговорних кластерів очікується найближчими тижнями.
Далі – близько 12 місяців на закриття розділів.
Листопад 2027 року стане вирішальним: тоді оцінять прогрес і буде зрозуміло, чи виходить Україна на підписання договору у 2027 році.
За оптимістичним сценарієм, повноцінне членство можливе до 2030 року або навіть раніше.
У самому ЄС скептики є, але саме такий графік поділяє Європейська комісія. Реакція депутатів була показовою. Голова комітету Данило Гетманцев заявив, що Україна "має суверенітет", а євроінтеграція нагадує йому дорогу в комунізм: із початком, але без кінця. Читайте також "Я професіонал з ухвалення непопулярних рішень у цій країні": Гетманцев про підвищення податків та детінізацію Заступниця голови комітету Ольга Василевська-Смаглюк, яка, до речі, опікується законопроєктом про фінансовий безвіз, визнала: "Атмосферу євроскептицизму, яку транслює наш голова, не можна не поділяти". Народна депутатка з фракції з красномовною назвою "Європейська солідарність" Ніна Южаніна видала: "Куди ви лізете з випученими очима? Давайте зупинятися!".
Інші депутати, які брали слово, говорили в тому ж руслі. Це була перша реальна зустріч парламенту з реальною євроінтеграцією.
Членство в ЄС означає велику законодавчу роботу.
За формою вона технічна, за змістом – глибоко політична, бо зачіпає інтереси, доходи і звички конкретних груп. Уряд теж несе значну частину відповідальності.
Багато потрібних законопроєктів він подає із запізненням.
Низка поданих текстів потребує суттєвого доопрацювання, бо надходить на розгляд парламенту в сирому вигляді. Головне зауваження стосується всіх: не можна одночасно вимагати від ЄС швидкого вступу і лякатися реформ.
Не можна відкидати поступове членство, вимагати повноцінного і дивуватися, що воно означає повноцінні обов"язки. Україна переконує ЄС у своїй військовій важливості.
Це сильний аргумент, але він не замінює податкового, митного і правового наближення.
Туреччина має сильну армію і є членом НАТО, але десятиліттями залишається кандидатом. Україні критично важливо триматися в одному переговорному темпі з Молдовою.
Якщо нас розділять, це буде політичною катастрофою, а така загроза є. SEPA добре показує різницю в наших темпах.
Молдова подала заявку на вступ до SEPA в січні 2024 року і стала учасницею в жовтні 2025 року.
Якщо українська заявка в найоптимістичнішому випадку піде у 2026 році, то за молдовським сценарієм фінансовий безвіз у нас буде не раніше 2028 року. У суспільстві, де 83% підтримують вступ у ЄС, влада не має права залишити країну за дверима Союзу як лінивий учень, який хоче атестат без домашніх завдань.
Парламент та уряд мають працювати оперативно та якісно.
Якщо вони не готові до такого темпу, українцям треба чесно сказати: швидкого вступу не буде. Можливо, податковий комітет став першим, хто це визнав.