Чи відносяться виробники сидру до малих виробництв виноробної продукції?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 41 частини першої ст. 1 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 3817) мале виробництво виноробної продукції – суб’єкт господарювання, що здійснює за повним технологічним циклом виробництво та розлив у споживчу тару алкогольних напоїв без додавання спирту (вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових) в обсязі, що не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, з виноматеріалів власного виробництва, отриманих шляхом переробки самостійно вирощених/вироблених та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження.
Згідно з п.п. 14.1.26. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України виноробна продукція – вина виноградні натуральні, вина натуральні кріплені, шампанські, ігристі, газовані, вермути, бренді, сусло виноградне та інші виноматеріали, коньяки, інші алкогольні напої з винограду, плодів та ягід.
Разом з тим, відповідно до розд. 3 «Терміни та визначення понять» ДСТУ 483666:2007 «Сидри. Загальні технічні умови», сидр – натуральний слабоалкогольний напій з об’ємною часткою етилового спирту від 1,2 відс. до 8,5 відс. (за об’ємом), який виробляють методом повного або часткового спиртового бродіння свіжих яблучних соків із подальшим можливим насиченням діоксидом вуглецю ендогенного або екзогенного походження, а сидровий матеріал – напівфабрикат, зброджений яблучний сік, що використовують для виробництва сидру.
Таким чином, до малих виробництв виноробної продукції у розумінні Закону № 3817 не можуть бути віднесені суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з виробництва сидру.