Експортне мито та фінмоніторинг: які правки потрапили до законопроєкту про "податок на OLX"?

До другого читання законопроєкту №15111-д щодо оподаткування доходів від цифрових платформ депутати подали понад 3,5 тис.
правок, з яких профільний комітет підтримав 34. Зокрема, серед погоджених правок – перепідпорядкування регулятора грального бізнесу "ПлейСіті" до Міністерства фінансів, зміни до фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP) та запровадження експортного мита на граніт. Про це йдеться у таблиці з правками до другого читання законопроєкту, текст якої є у розпорядженні ЕП. Фінансовий моніторинг топпосадовців Одна з погоджених комітетом правок стосується змін до законодавства про фінансовий моніторинг політично значущих осіб, про що ЕП писала напередодні. Зокрема, правка поширює вимоги щодо посиленого фінансового моніторингу на керівництво державних банків.
Також правка додатково прописує у законодавстві норми, які мають убезпечити топчиновників від необґрунтованого рішення банку щодо довічного посиленого фінансового моніторингу.
У разі ухвалення такого рішення, банки повинні будуть надавати пояснення топпосадовцям, чому вважають їх ризиковими. Також банки будуть зобов"язані пояснювати, чому відмовляють посадовцям в переказі коштів чи відкритті рахунків.
Самі посадовці зможуть таке рішення банків оскаржувати. Читайте також Гетманцев просить пом"якшення: депутат пропонує не так жорстко перевіряти топчиновників Експортне мито Ще одна погоджена комітетом правка пропонує запровадити експортне мито на граніт.
Для цього пропонують внести зміни до закону "Про ставки вивізного (експортного) мита на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикати з їх використанням". Ці зміни запроваджують експортне мито на три види товарів: необроблений граніт, граніт, розрізаний на блоки чи інші частини, а також на інші камені для монументів та будівництва.
Ставка мита – 0,3 євро за кілограм. Формальним автором правки виступив голова комітету Данило Гетманцев.
Проте ініціювала запровадження мита Національна асоціація добувної промисловості України.
Відповідний лист від асоціації до комітету Верховної Ради є у розпорядженні ЕП. Обґрунтовуючи запровадження мита, представники асоціації (серед яких такі компанії, як "Метінвест", "Ковальська", Onur та Ferrexpo) зазначають, що український граніт є "рідкісним природним ресурсом, що має наукову та геологоекономічну цінність", проте деякі суб"єкти господарювання експортують його "за демпінговими цінами", ухиляючись від сплати податків. Відповідно до тексту правки, експортні мита на граніт набудуть чинності через 45 днів після публікації закону про оподаткування доходів від цифрових платформ. "Сировина продається за безцінь китайцям, тому і вводиться мито.
На ЄС це не поширюється", – пояснив Гетманцев. Читайте також Соєво-ріпакове мито: як бійка Гончаренка та Гетманцева не врятувала аграріїв від мільярдних збитків Мінфін контролюватиме гральний ринок Одна з погоджених комітетом правок стосується перепідпорядкування регулятора грального бізнесу "ПлейСіті" від Мінцифри до Мінфіну, про що ЕП писала напередодні.
Автором правки також виступив Гетманцев. Правка змінює формулювання "реалізація державної політики у сфері організації та проведення азартних ігор та лотерей" на "реалізація державної фінансової політики".
Як наслідок, політику у сфері регулювання грального бізнесу формуватиме Мінфін. Читайте також Азарт без контролю: чому держава досі не бачить реальні ставки і виграші Відкриті реєстри продавців підакцизних товарів Правка народного депутата Ярослава Железняка, яку також підтримав комітет, вносить зміни до законодавства про підакцизну продукцію.
Відповідно до них пропонуються дозволити відкривати інформацію про осіб, які мають ліцензію на роздрібний продаж пива, алкоголю та тютюнових виробів. "Ми давно вже обіцяли бізнесу.
Відкриваємо доступ до реєстру, щоб вони могли самостійно перевіряти чи легальні точки продажу, чи ні", – пояснив Железняк. Без військового збору Одна з погоджених комітетом правок – технічна та стосується самого податку на доходи від цифрових платформ.
Відповідно до неї, ставка податку на такі доходи становитиме 10%.
Раніше у законопроєкті йшлося про те, що ставка ПДФО для таких доходів становитиме 5%, проте крім неї потрібно буде сплатити ще 5% військового збору.
У фінальній версії законопроєкту ці податки вирішили об"єднати в один. Про що законопроєкт Законопроєкт стосується оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ на зразок Bolt, Glovo, Uklon, Uber, OnlyFans. Він пропонує зобов"язати цифрові платформи розкривати дані про заробітки українців податковій.
Натомість запроваджується спрощена система оподаткування заробітків на цих платформах. Так, фізособам достатньо буде відкрити спеціальні рахунки в банках, на які вони отримуватимуть доходи від платформ.
Податковій нададуть доступ до інформації про ці рахунки, а цифрові платформи будуть звітувати про заробітки українців на них. Адмініструванням податків займатимуться самі платформи – вони стануть податковими агентами.
При цьому фізособам не потрібно буде подавати декларацію (зараз такий обов"язок є). Читайте також Booking, Bolt та OnlyFans: як уряд планує оподатковувати тих, хто заробляє на цифрових платформах? Що далі Законопроєкт про оподаткування доходів від цифрових платформ з усіма включеними правками, Рада планує розглянути 12 травня.
Співрозмовники ЕП серед членів податкового комітету вважають, що законопроєкт має достатню підтримку депутатів та, ймовірно, набере необхідні 226 голосів "за". Ухвалення цього законопроєкту є однією з вимог Міжнародного валютного фонду та інших донорів та кредиторів України для продовження співпраці.
Разом з цим, серед податкових вимог партнерів є скасування пільги на міжнародні посилки.