Видатки на оборону зростуть на 1,5 трильйона. Проте на збільшення грошового забезпечення коштів поки нема

Кабінет міністрів схвалив законопроєкт про внесення змін до бюджету на 2026 рік та відправив його на розгляд парламенту.
Ключова мета документа – "легалізувати" у кошторисі надходження від кредиту ЄС обсягом 90 млрд євро, з яких цьогоріч очікується 45 млрд євро. Крім цього законопроєкт має забезпечити грошима Резервний фонд, який уряд майже вичерпав за перші три місяці року, зокрема витративши з нього кошти на фінансування "кешбеків". Поточні зміни до бюджету – не останні, адже в документі уряду не враховано анонсоване президентом Володимиром Зеленським підвищення грошового забезпечення військовим. Що змінюється? Законопроєктом пропонується включити у план державного бюджету на 2026 рік репараційний кредит від ЄС.
Йдеться про позику на 90 млрд євро, які ЄС дає на 2026-2027 роки, повертатиме які Україна лише у разі отримання репарацій від московія. Позика надходитиме протягом двох років рівними частинами по 45 млрд євро.
Дві треті кредиту направлять на видатки оборони, а решта – на покриття дефіциту "цивільного" бюджету, тобто фінансування освіти, охорони здоров"я, соціальних та інших. У 2026 році в межах кредиту надійде 13,2 млрд євро бюджетної підтримки та 31,8 млрд євро на оборону, передусім – закупівлю озброєння. Законопроєкт збільшує доходи бюджету на 2,29 трлн грн – до 5,195 трлн грн.
Переважна частина цього збільшення – кошти від ЄС (2,221 трлн грн), а також додаткові доходи в межах Ukraine Facility на 47,7 млрд грн та надходження від перевиконання плану зі збору податку на доходи фізичних осіб на 22,6 млрд грн. Законопроєкт уряду пропонує збільшити видатки оборони на 1,56 трлн грн (до 4,367 трлн грн), з яких 1,371 трлн грн піде на фінансування програм закупівлі зброї (ці видатки по року зростуть до 2,297 трлн грн).
Також на 174,3 млрд грн зростуть видатки на грошове забезпечення військових, а на 14,6 млрд грн – "резерв сектору безпеки та оборони". Законопроєкт також передбачає поповнення Резервного фонду бюджету на 40 млрд грн.
Наразі цей фонд фактично порожній, що зв"язує уряду Юлії Свириденко руки у фінансуванні непередбачуваних заходів. Крім збільшення видатків оборони, законопроєкт пропонує знизити видатки на низку програм – за пропозиціями самих розпорядників коштів.
Загалом сума зниження незначна – 276,3 млн грн. Завдяки тому, що законопроєкт передбачає "легалізацію" фактично грантового фінансування, у бюджеті зменшиться обсяг дефіциту на 651,5 млрд грн – з 18,5% до 12,1% ВВП (скорочення на 6,4%). Плани стійкості Одна з важливих змін, які вносить законопроєкт, – забезпечення видатків на реалізацію так званих "планів стійкості".
На підготовку до наступної зими уряд планує виділити 40 млрд грн. Кошти спрямовуватимуться на: ? інженерно-технічний захист об"єктів критичної інфраструктури; ? розподілення теплової генерації (блочно-модульні котельні); ? розподілення генерації електричної енергії (когенераційні установки); ? резервні джерела живлення для об"єктів тепло- та водопостачання. Видатки на це фактично профінансують, "перекинувши" гроші з оборонного бюджету.
При цьому, загальні видатки оборони від цього не зменшаться.
Як це можливо? Оборонна складова кредиту від ЄС, обсяг якої цьогоріч становитиме 31,8 млрд євро (близько 1,64 трлн грн) має піти на фінансування закупівлі зброї.
Це дозволить уряду замінити коштами ЄС ті видатки на зброю, які Україна планувала профінансувати власними силами, тобто коштом платників податків.
Водночас вивільнений внутрішній ресурс переспрямують на фінансування "планів стійкості". Раніше фінансування "планів стійкості" було одним із каменів спотикання у переговорах з ЄС щодо розподілу кредиту.
Так, ЕП писала, що європейські партнери виступали проти того, аби направляти частину цього позики на 90 млрд євро на фінансування планів стійкості.
Особливо ті кошти, які передбачені на закупівлю зброї. Водночас змінами до бюджету уряд пропонує використати кошти, які вивільняться завдяки кредиту від ЄС.
Фактично, це не порушує проговорену партнерами заборону, хоча зрозуміло, що фінансування "планів стійкості" буде відбуватися завдяки європейському кредиту. Підвищення грошового забезпечення – не на часі Зміни до бюджету, схвалені Кабміном, не передбачатимуть додаткових видатків для фінансування підвищення грошового забезпечення військовим, про що ЕП повідомили співрозмовники, ознайомлені з деталями документа. Напередодні про підвищення грошового забезпечення оголосив Зеленський. "Поставив завдання відчутно збільшити грошове забезпечення з урахуванням принципу справедливості, а саме – бойові завдання на першій лінії, реальний бойовий та управлінський досвід, ефективність військовослужбовця повинні гарантувати збільшення виплат.
Мінімальний рівень має бути не менше ніж 30 тисяч гривень для тилових посад.
Для бойових позицій – більше в рази", – заявив президент на початку травня. Наразі мінімальний розмір грошового забезпечення військових становить 20,1 тис.
грн на місяць.
Його не переглядали з лютого 2023 року.
Тоді уряд скасував доплату у 30 тис.
грн, яку запровадили після початку великої війни для всіх військових, поліцейських, працівників інших правоохоронних органів та курсантів військових ВНЗ.
Натомість тоді підвищили мінімальну ставку грошового забезпечення – з 13 тис.
грн до 20,1 тис.
грн. Крім підвищення грошового забезпечення, Зеленський анонсував запровадження спеціальних контрактів для піхотинців з виплатами у межах 250-400 тис.
грн – залежно від бойових завдань. За словами президента, нові зміни військові мають відчути вже наступного місяця.
"Зараз, у травні, відбудеться погодження всіх ключових деталей.
У червні реформа стартує, і вже в червні повинні бути перші результати, зокрема у сфері фінансового забезпечення солдатів, сержантів та командирів Сил оборони України", – заявив він. Підвищення грошового забезпечення не було передбачене у бюджеті на 2026 рік.
Ба більше, ухвалюючи цей бюджет, депутати заклали у нього недофінансування військових видатків на близько 300 млрд грн.
Адже тоді, наприкінці 2025 року, Рада збільшувала видатки на оборону на аналогічну суму.
Проте у кошторис на цей рік передбачила майже ідентичні оборонні видатки, але без врахування цього збільшення. Скільки державі може коштувати підвищення виплат військовим за планом президента? За словами співрозмовників ЕП в уряді та парламенті, які ознайомлені з питанням, збільшення зарплат військовим вимагатиме додатково щонайменше 60 млрд грн.
Проте ці видатки можуть бути значно більшими – залежно від остаточної конфігурації змін, яка все ще перебуває на етапі обговорення. Що далі? Схвалений урядом проєкт закону мають внести на розгляд Верховної Ради, а та – підтримати його у двох читаннях більшістю голосів. За словами заступника голови податкового комітету Ради Ярослава Железняка, уряд очікує, що парламент проголосує за бюджетні зміни одразу у двох читаннях на пленарному тижні, що відбудеться 26-28 травня.