Чому земельна децентралізація стала успішною

В одному з провідних наукових журналів із земельної політики вийшла спільна стаття з Олегом Нів’євським і колегами з Університету Вагенінгена Ріко Іле та Корнелісом Гардеброком "Вплив земельної децентралізації 2014 року на результати земельних аукціонів".
Ми проаналізували, як передавання державних земель громадам у 2014 році вплинуло на результати земельних аукціонів. На момент реформи було багато скепсису.
Часто можна було почути, що громади не впораються з управлінням, землю почнуть передавати "своїм", а бюджети нічого не отримають.
Дані показують іншу картину. Реформа передбачала передавання більшості державних земель з управління Держгеокадастру в комунальну власність.
Далі місцеві ради почали організовувати земельні аукціони – єдиний законний механізм передавання публічних земель в оренду і головний спосіб отримання доходів від їх використання. Передавання земель відбувалося поступово, тому протягом певного часу аукціони проводили і громади, і Держгеокадастр.
Громади виставляли на торги землі, які перебували в управлінні державного органу.
Це дозволило порівняти результати їх роботи.
Ми оцінили аукціони, проведені між травнем 2013 року і квітнем 2020 року. Аукціони, організовані громадами, мали на 28 відсоткових пунктів вищу ймовірність успішного завершення.
Виграшна орендна ставка була на 25% вищою, а приріст ціни під час торгів – на 102 в.
п.
більшим.
Ця різниця статистично значуща на рівні 1%.
Одне з пояснень – різниця в стимулах і підзвітності. Незалежно від того, хто є організатором аукціону, надходження від оренди отримує місцевий бюджет.
Проте саме громади відповідають за ці доходи і безпосередньо зацікавлені в тому, щоб аукціон приніс максимальний результат. Читайте також "Країна фактично розграбована, землю вже поділили".
Інтерв"ю з головою Держгеокадастру Це видно навіть у витратах на підготовку ділянки до аукціону.
Їх сплачує переможець торгів і вони можуть сягати 80% річної орендної плати.
Ми не маємо таких даних для всіх ділянок, але там, де інформація доступна, вартість підготовки лоту в громадах була на 43% нижчою в реальному вимірі, ніж у Держгеокадастру. Громади також краще знають місцевий ринок.
Це дозволяє їм інформувати потенційних учасників і стимулювати конкуренцію.
За результатами нашого опитування, 95% представників місцевої влади знають кількість аграріїв на своїй території, а 90% знають площу землі найбільшого виробника. Ще один фактор, який може впливати на результати, – рівень корупції.
У дослідженні USAID, проведеному разом з InfoSapiens, саме Держгеокадастр найчастіше називали найбільш корумпованим органом у земельних відносинах.
Громади згадували приблизно в півтора разу рідше. Водночас наше дослідження охоплює період до 2020 року.
За останні роки Держгеокадастр суттєво просунувся в цифровізації та автоматизації земельних процесів.
Це важлива зміна, що суттєво звужує простір для корупції. Децентралізація управління землями стала успішною реформою.
Вона дозволила громадам залучати більше доходів через аукціони і спрямовувати ці кошти на розвиток територій.
Цей досвід може бути корисним для інших країн з великими площами публічних земель, де триває пошук ефективної моделі управління ними.