Фермери працюють у мінус, а молочка в магазині не дешевшає. Хто забирає різницю?

За останні кілька місяців українські виробники молока опинилися в ситуації, коли продавати сировину означає генерувати збитки.
Закупівельна ціна просіла настільки, що частина ферм уже урізає витрати і відкладає розвиток.
Якщо ця тенденція продовжиться, ринок може втратити частину поголів"я і виробництва.
Водночас це ніяк не відображається на вартості молочної продукції у магазинах. Щоб зрозуміти, де застряє ця різниця, ЕП звернулася до головних ланок ланцюга виробництва молочних продуктів: фермерів, переробників і ритейлу.
Перші, як і слід було очікувати, швидко перейшли до лобістської позиції: "ми втрачаємо, винні інші".
А от магазини, на яких і ферми, і заводи вказують як на головних бенефіціарів цієї конструкції, вкотре вирішили відмовчатися. Коли ритейл не хоче пояснювати, чому полиці живуть за власними правилами, підозра лише посилюється.
Але що з цього можна довести цифрами? "Бізнес, який генерує втрати" Падіння відпускних цін на молоко від ферм почалося наприкінці четвертого кварталу 2025 року і стало наслідком загальносвітового тренду.
Мова про обвал цін на біржові молочні продукти – передусім масло та сухе молоко, глобальне перевиробництво сировини та зниженням попиту.
Третина молока в Україні йде на виробництво експортних продуктів, і обвал цін за межами країни потягнув вниз і сире молоко. У січні-лютому 2026 року закупівельні ціни на молоко були в середньому на 24% нижчими, ніж роком раніше, а на початку березня середня ціна становила 13,5 грн за кілограм без ПДВ, що вже нижче за собівартість (15-16 грн).
І, як кажуть в Асоціації виробників молока (АВМ), молочне тваринництво стало "бізнесом, який не приносить доходу, а генерує втрати". Попри падіння цін на сировину, роздрібні ціни у магазинах лише зростають.
Наприкінці березня середня роздрібна ціна 900 мл переробленого молока "Яготинське" становила 57,78 грн проти 54,4 грн у лютому, масла "Селянське" 200 г – 113,39 грн проти 110,55 грн.
Водночас у середньому молочні продукти з грудня 2025 року подорожчали на 2,5%. Заступниця генеральної директорки АВМ Олена Жупінас стверджує, що найбільший тиск зараз відчувають ферми з поголів"ям меншим, ніж 500 корів.
Вони мають менший запас міцності й гірше переносять кілька місяців роботи реалізації продукції нижче собівартості.
На такі ферми припадає приблизно 20% усього виробництва молока країни. Читайте також Молочні Штати Америки.
Український набіл з ринку ЄС витіснить продукція із США За словами Жупінас, якщо така ситуація з цінами триватиме, то зупинити свої інвестиції можуть і господарства більших розмірів, а до кінця року країна може втратити приблизно 800 тис.
тонн виробництва молока у річному вимірі, перетворившись із експортера на імпортера. Низькі ціни на молочну сировину вже відображаються на поголів"ї.
За 2025 рік молочно-товарні ферми наростили стадо приблизно на 19 тис.
голів, а протягом лютого 2026-го поголів"я скоротилося одразу на тисячу. Що кажуть переробники Українські виробники набілу також пояснюють низькі закупівельні ціни фермерського молока світовим перевиробництвом і зниженням попиту. В оцінці ситуації всередині країни виконавчий директор Спілки молочних підприємств (СМПУ) Арсен Дідур жорсткіший.
Твердження про те, що фермери масово працюють "на межі рентабельності або в збиток", він називає "більше політичним гаслом". У спілці вважають, що український ринок молочної продукції давно працює "у режимі акцій": до 80% виробників-членів асоціації працюють на акційних умовах, і покупець дедалі частіше обирає не бренд, а знижку, яку він бачить на прилавках супермаркетів. Як і фермери, переробники вказують на ритейл як на місце, де й осідає основна маржа.
Дідур називає торгівлю "основним бенефіціаром прибутку від поля до полиці" і каже, що ціни в договорах із мережами формально не змінювалися, але самі мережі вимагали збільшувати частку акцій. Читайте також Виробники накопичили тисячі тонн масла на складах.
Чи дістануться вони магазинів? За його словами, проблема в тому, що акційну знижку ритейл переважно перекладає на постачальника.
Тобто мережа зберігає свою націнку, а втрачає переробник. У ритейлу націнка фіксована, а свої витрати він додатково добирає маркетинговими платежами, оплатою за полицю, доставку і охолодження, каже Дідур.
Крім того, мережі ще й затримують оплату за товар – близько 25% заборгованості перед виробниками прострочені. Втім, навіть за сильного тиску ритейлу, маркетингових зборів і акцій з дисконтом до 40%, переробники молока не працюють у збиток.
За словами Дідура, рентабельність галузі у роздрібних споживчих сегментах становить до 8%.
Тобто, поза акціями частина різниці між "полем" і "полицею" може залишатися і в переробці. Що з ритейлом ЕП звернулась з питаннями до АТБ, "Сільпо", Novus та Varus, чи знижували їхні постачальники відпускні ціни на молочну продукцію в останні місяці, чому це майже не відбилося на базових цінах (без акцій) на полицях, чиїм коштом фінансуються акції і якою є частка торгової націнки у кінцевій ціні. АТБ та Novus на запит не відповіли.
У "Сільпо" відмовились відповідати пославшись на високу завантаженість напередодні Великодня.
Змістовну реакцію редакція отримала лише від Varus. У мережі стверджують, що за останні місяці постачальники не знижували ціни на готову молочну продукцію, і саме тому підстав для зниження базових роздрібних цін не було.
"Водночас кінцева ціна для споживача знижувалася в межах акцій – орієнтовно на 10-15% у порівнянні з першим кварталом 2025 року", – розповіла начальниця управління молочних продуктів Varus Олена Бережна. Читайте також Польська навала: як імпорт витіснив українські сири з полиць супермаркетів І фермери, і переробники незалежно один від одного називають ритейл найсильнішим гравцем в ланцюгу ціноутворення молочної продукції.
Жупінас з АВМ каже, що на окремих позиціях націнка мереж уже "дуже висока".
За її словами, сир, який завод відпускає приблизно по 300 грн за кілограм, на полиці супермаркет може коштувати 500 грн і більше. Дідур каже, що такі прецеденти були, але не думає, що це стосується усіх категорій товарів.
"Раніше по сирах українського виробництва так і було.
Зараз є конкуренція з боку імпорту, тому я не думаю, що це однаково працює всюди", – зазначив він. Однак у Varus заперечили тезу про непропорційно високу або фіксовану націнку ритейлу.
Там кажуть, що фінальна ціна формується не лише з закупівельної вартості, а й логістики, охолодження, енерговитрат та інших складників. Акції ж, за версією мережі, фінансуються спільно.
"Взагалі конкуренція завжди стримує надвисокі прибутки.
Продуктовий рітейл ніколи не був і не може бути високоприбутковим бізнесом, ми працюємо на товарообігу", – стверджує Бережна.