Понад 3000 об’єктів критичної інфраструктури в Україні потребують захисту – Кулеба
В Україні понад 3000 об"єктів критичної інфраструктури потребують захисту, проте, країна вже перейшла від точкового реагування до системної моделі стійкості.
Про це заявив віце-прем"єр-міністр з відновлення України — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
"Понад 3000 об"єктів критичної інфраструктури потребують захисту.
Загалом реалізація планів енергостійкості потребує понад 5.4 млрд євро", – написав він у Телеграм.
"Ключове – ми не лише відновлюємо, а й посилюємо стійкість.
Фізичний захист вже працює: захищені енергооб"єкти витримують до 40 влучань і залишаються функціональними", – зазначив міністр.
За його словами, досвід України формує новий стандарт стійкості інфраструктури.
Україна має практичну експертизу, яка сьогодні є релевантною не лише для нас, а й для всієї Європи.
Він зазначив, що Україна перейшла від точкового реагування до системної моделі стійкості.
В її основі – плани стійкості регіонів і громад, які охоплюють захист інфраструктури, розподілену генерацію, воду та тепло.
Україна готова ділитися своїм досвідом і разом із партнерами будувати сильнішу систему безпеки для всієї Європи, додав Кулеба.
Читайте також: Без світла, але з теплом.
Як влада готуватиме міста до зими
Нагадаємо:
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що за результатами перемовин із міжнародними партнерами в Брюсселі, у межах Фонду енергетичної підтримки України буде створено Стратегічний Резерв.
Україні вдалося відновити 3,5 ГВт з пошкоджених за зиму 9 ГВт генерації генераційних потужностей, до кінця травня є можливість відновлення більше 2 ГВт.
Міністр енергетики повідомив, що уряд планує відновити 4 ГВт генерації і має мету розбудувати додатково 1,5 ГВт, тому сподівається цього року залучити на це від партнерів п"ять мільярдів євро.
Раніше повідомлялося, що з жовтня 2025 року московія пошкодила понад 9 ГВт генераційних потужностей ТЕС, ТЕЦ та ГЕС.
Наразі після атак вдалося частково відновити 3,5 ГВт.
Раніше повідомлялося, що уряд розглядає гібридну модель фінансування комплексних планів стійкості регіонів і міст – поєднання державних ресурсів і міжнародної підтримки.
