Як відмовитися від ворожого софту

Відмова від російського програмного забезпечення – це шанс для України перейти на сучасні стандарти управління бізнесом.
Проте процес ускладнюють постійні зміни податкового законодавства та ризики помилок у звітності. Лише у 2025 році держава внесла 346 змін до правил надання звітності.
Сподіваюся, вони покликані підвищити якість адміністрування податків, але для бізнесу це створює невизначеність.
У таких умовах перехід на нову систему обліку вимагає прозорості з боку держави та зрозумілої комунікації з підприємцями. Досвід Польщі та Литви показує: держава здатна зробити перехід керованим і безболісним, якщо створює правила гри, а не лише обмеження. Заборона як перший крок Найочевидніше рішення – заборона російського програмного забезпечення.
Це зрозумілий сигнал, проте його реалізація може виявитися складною для тисяч компаній, які роками будували бізнес-процеси навколо 1С та похідних продуктів. Найбільш чутливою сферою залишається податкова звітність.
Саме там екосистема 1С історично вмонтована в повсякденні процеси малого та середнього бізнесу.
Якщо в державному секторі її використання обмежене санкційними рішеннями, то в приватних компаніях перехід досі відбувається нерівномірно. Отже, заборона не вирішує проблеми.
Якщо зробити це одномоментно, без інфраструктурної підготовки, це може спричинити збої в роботі підприємств. Екосистема 1С та законодавство Проблема не лише в продукті, а і в сформованій навколо нього екосистемі. В Україні управління бізнесом вибудовувалося "від податків", тоді як у більшості країн ЄС основою є управлінська ERP-система, яка веде облік активів, процесів і фінансових потоків, а податкова звітність формується як наслідок господарської діяльності.
Перехід до цієї моделі потребує часу і зміни мислення. Читайте також московія продовжує заробляти на софті для бізнесу в Україні.
Чим це загрожує? За роки великої війни було ухвалено понад 60 законів, які змінювали податкові норми.
Якщо врахувати накази Мінфіну, нові форми декларацій, постанови уряду, тимчасові пільги та роз"яснення ДПС, кількість змін вимірюється сотнями. У таких умовах бізнес прагне не інновацій, а стабільності.
Саме тут держава може відіграти ключову роль через стандартизацію та відкриту інтеграцію. Кейс Польщі У 2016-2020 роках Польща поетапно запровадила систему JPK (Jednolity Plik Kontrolny) – єдиний електронний контрольний файл для податкової звітності.
Спочатку її застосовували великі компанії, згодом – середній та малий бізнес.
З 2020 року JPK VAT стала обов"язковою для всіх платників ПДВ. Так держава створила єдиний цифровий стандарт.
Бізнес більше не залежав від конкретного програмного продукту: будь-яка ERP-система, здатна формувати файл у форматі JPK, могла працювати з податковою.
У результаті ринок поступово перейшов на сучасні ERP-рішення, сумісні з відкритими стандартами.
Це витіснило локальні застарілі системи без прямої адміністративної заборони. Кейс Литви Литва впровадила систему i.MAS – цифрову платформу податкового адміністрування.
Податкова (VMI) оприлюднила відкриті технічні специфікації та API, що дозволило ERP-провайдерам долучитися без індивідуальних погоджень. Крім того, бізнес отримав перехідний період без жорстких санкцій за технічні помилки під час адаптації до нових стандартів.
Це зменшило страх перед переходом і пришвидшило відмову від старих систем. Залежність від 1С у Польщі чи Литві ніколи не була співмірною з українською.
У цих країнах російське програмне забезпечення не стало системним елементом економіки.
Однак практики стандартизації та керованого перехідного періоду можуть бути корисними для України в процесі трансформації облікової моделі. Помилки у звітності Перехід на нову систему завжди пов"язаний з ризиками: від технічної несумісності форматів до людського фактору.
У нинішніх умовах будь-яка помилка може означати штрафи, перевірки та додатковий тиск на бізнес. Саме тут держава повинна відіграти роль партнера, а не лише контролера.
Досвід Литви показує, що перехідний "коридор" без штрафів за технічні помилки стимулює компанії швидше відмовлятися від застарілих систем. Підтримка держави Щоб стимулювати бізнес відмовитися від 1С та інших ворожих продуктів, держава повинна запровадити період, вільний від перевірок та штрафів; спростити процедуру виправлення помилок; надати методичну підтримку (єдині стандарти, відкриті API для звітності, консультації та навчальні матеріали); стимулювати розвиток українських ERP-рішень, які відповідають євросоюзівській логіці. Відмова від ворожого софту – це складний і тривалий процес.
Він потребує політичної волі і системної роботи із стандартами, комунікацією та передбачуваними правилами.
Україна має всі передумови для такого переходу.
Питання лише в тому, буде він стихійним через ринковий тиск і ризики чи керованим, з чіткою роллю держави як інституційного архітектора змін.