Благодійність без сірих зон

Велика війна змінила не лише масштаби благодійності, а і її форми.
Донати стали частиною щоденного життя мільйонів людей, а благодійні збори перетворилися на додаткову фінансову підтримку армії, медицини та гуманітарних потреб.
З розвитком цього напрямку благодійність дедалі частіше виходить за межі простого переказу коштів у фонд чи "на банку" і поєднується з подіями та сервісами. За даними аналітичної платформи Opendatabot, упродовж 2025 року українці щомісяця переказували майже 3 млрд грн на волонтерські збори через "банки". Лише на волонтерські "банки" одного з найбільших фінансових сервісів щомісяця донатили близько 2 млн людей.
Три найбільші державні та приватні ініціативи – United24, фонд "Повернись живим" і фонд Сергія Притули – з початку великої війни акумулювали понад 100 млрд грн.
Ці цифри свідчать не лише про масштаб довіри, а й про те, що благодійність стала системною частиною економіки. Разом з класичними донатами з"являються нові формати зборів.
Благодійні концерти, аукціони, ярмарки, майстер-класи, лекції, спортивні події, продаж символічної продукції дедалі частіше стають способами залучення коштів. Люди купують квитки, реєструються на події або отримують товари, а зібрані гроші спрямовуються на благодійну мету.
Саме тут виникає принципово інша юридична реальність, яку часто ігнорують організатори і донори. Класичний благодійний внесок, коли кошти передаються без компенсації у вигляді товару чи послуги, не є розрахунковою операцією.
Для таких донатів програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) не потрібен.
Це слід проговорювати, щоб не створювати хибного враження про тиск на фонди чи волонтерів.
Однак у випадках, коли благодійність поєднується з оплатою, ситуація змінюється. Читайте також Частину ФОПів зобов"язують з 1 січня користуватись касовими апаратами: як їх вибрати.
Інструкція Продаж квитка на концерт або участь у майстер-класі юридично є оплатою послуги, навіть якщо кінцева мета збору благодійна.
Ігнорування цього факту створює сіру зону, у якій організатори залишаються без захисту, а суспільство – без зрозумілих підтверджень прозорості.
Саме в таких форматах ПРРО стає не інструментом контролю, а способом легалізації та самозахисту. ПРРО дозволяє зафіксувати надходження коштів як оплату, сформувати електронний чек і зберегти його в базі податкової служби. Для учасника події це простий і зрозумілий сигнал, що гроші приймаються відкрито.
Для організатора це доказ коректності операції та можливість уникнути претензій у майбутньому.
Для партнерів, бізнесу та міжнародних донорів це основа довіри, без якої масштабування благодійних проєктів стає неможливим. Питання прозорості особливо загострюється на тлі зростання кількості фінансових зловживань.
За даними правоохоронних органів, у 2025 році в Україні щомісяця реєстрували тисячі кримінальних проваджень за фактами шахрайства, значна частина яких пов"язана з фінансовими операціями.
У такому середовищі відсутність фіксації платежів б"є передусім по доброчесних ініціативах. Саме тому застосування ПРРО в благодійних заходах є питанням не фіскалізації, а довіри.
Він не потрібен там, де є чистий донат, і водночас важливий там, де благодійність поєднується з оплатою.
Чітке розмежування цих форматів дозволяє зберегти свободу волонтерського руху і зменшити простір для зловживань. За роки війни благодійність стала зрілою та різноманітною.
Наступний крок цієї еволюції полягає не в обмеженнях, а в інструментах, які дозволяють новим форматам зборів працювати легально, прозоро і без ризиків.
Так формується економіка довіри, у якій благодійна мета не конфліктує з правом, а посилює її.