До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській областіповідомляє.
Чи має право платник податку погасити податкові зобов’язання з ПДВ, задекларовані у рядку 18 податкової декларації з ПДВ, шляхом відображення відповідної суми у рядку 20.1 декларації у наступному звітному періоді, яка буде подана у граничний строк та чи будуть застосовуватися штрафні санкції, передбачені ст. 124 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань у встановлений строк?
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ст. 203 ПКУ (п. 200.2 ст. 200 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання з ПДВ, зазначену ним у податковій декларації впродовж 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, для подання податкової декларації (п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 ПКУ).
Сума самостійно обчисленого платником податку грошового зобов’язання, яку зазначено ним в податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається до контролюючого органу вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, визначається як податковий борг (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
У разі несплати платником в граничний термін узгодженої суми податкових зобов’язань з ПДВ за податковою декларацією, така сума набуває статусу податкового боргу.
Якщо за результатами звітного (податкового) періоду виникає від’ємне значення суми ПДВ, розраховане згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1. 3 ст. 200 прим. 1 ПКУ (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації (п.п. «а» п. 200.4 ст. 200 ПКУ).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Згідно з п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку № 21 сума від’ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу, який виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.
Сума, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (рядок 20.1) дорівнює сумі рядка «Усього» графи 8 таблиці 1 (Д2) (додаток 2).
Отже, у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення ПДВ, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди та обліковувався в інтегрованій картці платника (далі – ІКП) станом на перше число місяця, у якому було подано таку декларацію, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Разом з цим, у разі наявності у складі податкового боргу, який обліковується в ІКП станом на 1 число інших сум узгоджених грошових зобов’язань, то відповідно до вимог п. 87.9 ст. 87 ПКУ погашення таких сум грошових зобов’язань відбуватиметься згідно з черговістю виникнення такого податкового боргу.
Тобто, зарахування суми, яка була вказана у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ у рахунок зменшення податкового боргу з ПДВ в ІКП проводиться у граничний день подання податкової декларації з ПДВ виключно для погашення податкового боргу з ПДВ у такому порядку: у першу чергу – у рахунок основного платежу, у наступну чергу – у рахунок погашення штрафів, в останню чергу – у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.
Нормою п. 124.1 ст. 124 ПКУ передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Зарахування від’ємного значення суми ПДВ у рахунок погашення податкового боргу здійснюється в останній день граничного строку подання податкової декларації з ПДВ та, при цьому, не змінює факту порушення платником податку строків сплати узгодженого грошового зобов’язання.
Таким чином, у разі якщо узгоджена сума грошового зобов’язання з ПДВ не була сплачена платником податку у строки, визначені ПКУ, та в подальшому погашена за рахунок від’ємного значення ПДВ, до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 124 ПКУ, залежно від тривалості прострочення сплати такого грошового зобов’язання:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.