П'ять типових помилок ESG-звітів, яких бізнесу краще не робити

У червні Кабінет міністрів схвалив проєкт змін до закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", який передбачає обов’язкове складання, подання та оприлюднення звітності зі сталого розвитку для окремих категорій підприємств. Ця звітність має включати інформацію про вплив компанії на довкілля, соціальні питання, права людини, трудові відносини, антикорупційні практики та зворотний вплив цих тем на сам бізнес. Подаватися вона буде разом із фінансовою звітністю – у вигляді окремого розділу в управлінському звіті.
Таку інформацію компанії подаватимуть за Європейськими стандартами (ESRS) у складі звіту з управління – разом із фінансовою звітністю. Нові вимоги поширюватимуться на великі підприємства та материнські компанії великих груп та середні і малі компанії, цінні папери яких допущені до торгів на регульованих ринках капіталу. Звітність впроваджуватиметься поетапно: з 2028 року – для великих підприємств із понад 500 працівниками; з 2029 року – для інших великих компаній та великих груп; з 2030 року – для середніх і малих публічних компаній. Читайте також: Корупційна екологічна євроінтеграція У Міністерстві фінансів зазначають, що такий крок гармонізує правила гри для українського та європейського бізнесу, сприятиме прозорості, залученню інвестицій і виконанню зобов’язань в межах Угоди про асоціацію з ЄС. Тобто звітність із питань сталого розвитку переходить з добровільної CSR-риторики в обов’язкову регуляторну норму – спершу для великого бізнесу та компаній, що планують інтеграцію з європейськими ринками або залучення капіталу.
Це вже не питання "чи потрібно", а питання як, коли і наскільки якісно буде підготовлений ваш звіт. Утім, звичка зводити сталий розвиток до волонтерства, корпоративних донатів або кількох PR-заходів формує і звітність відповідного рівня – з деклараціями без змісту. Читайте також: ESG навпомацки Перші публікації міжнародних ESG-звітів за ESRS уже це підтверджують: помилки типові, а ризики – цілком реальні.
В українській практиці теж досі часто плутають ESG та КСВ. Якщо компанія хоче уникнути greenwashing-репутації, пройти аудит і справді продемонструвати системний підхід – варто навчитися бачити різницю між хорошим текстом і якісною звітністю. Розглянемо типові помилки, з прикладами, поясненнями і конкретними рекомендаціями для бізнесу.
Адже якість першого звіту може визначити репутацію на роки вперед. Перша помилка – відсутність аналізу суттєвості Багато компаній починають писати звіт із кінця – просто заповнюючи структуру або копіюючи підходи інших.
Але стандарти ESRS ґрунтуються на принципі подвійної суттєвості.
Це означає: спершу потрібно визначити, які теми реально важливі для вашої компанії – як з точки зору фінансових ризиків (що може вплинути на прибуток, репутацію, витрати), так і з точки зору впливу на довкілля та суспільство. Приклад: компанія вважає, що головна її ESG-дія – висадка дерев.
Але при цьому веде діяльність у зоні ризику забруднення ґрунтів, або має постачальників, що використовують дитячу працю.
Якщо це не потрапляє до звіту – аудитори можуть поставити під сумнів достовірність усього документу. Що робити: провести повноцінний аналіз суттєвості, із залученням функціональних команд, зовнішніх стейкхолдерів і на основі джерел – ESRS, GRI, галузеві гіди, консультації з громадами, дані внутрішнього аудиту.
Важливо – не лише сформувати матрицю, а й задокументувати логіку її формування. Друга помилка – шаблонні формулювання і пусті заяви У багатьох звітах трапляються фрази, що звучать добре, але нічого не означають: "ми підтримуємо сталий розвиток", "поважаємо права людини", "зменшуємо вплив на довкілля".
Проблема в тому, що без конкретних даних, KPI, прикладів або політик – це не проходить перевірку. Пояснімо через аналогію.
Уявіть, що бізнес – це театр.
На сцені відбувається вистава – процеси закупівель, виробництва, логістики, маркетингу.
А в залі – глядачі: працівники, громади, регулятори, інвестори.
ESG – це те, що важливо і для акторів, і для глядачів.
Якщо компанія грає лише PR-сцену, не помічаючи справжнього впливу – вона втрачає довіру публіки. Як писати правильно? Замість загального: "ми підтримуємо інклюзію" – напишіть "у 2024 році запущена програма менторства для жінок у лідерських позиціях, 28% керівного складу – жінки".
Або замість "зниження викидів" – вкажіть "на 12% скорочено Scope 1 та 2 порівняно з 2022 роком, базуючись на GHG Protocol".
Конкретика – ключ. Третя помилка – непрозорі політики та непідтверджені заяви Навіть якщо компанія справді щось робить – важливо чітко це описати.
Хто відповідає? Які процедури? Яка частота моніторингу? Яка база даних? Наприклад, не варто писати "зменшено викиди", не пояснюючи, як це рахували, які джерела включено, який базовий рік. Правильний підхід – посилання на методології (GHG Protocol, SBTi), опис процесу, дані за період.
Те саме стосується політик: лише наявність документа – не показник.
Важливо вказати, коли ухвалено, хто переглядає, як контролюється виконання.
Ідеально – публікація самих документів або ключових положень. Четверта помилка – відсутність інтеграції з бізнес-стратегією ESG – не окрема тема.
Це частина управління бізнесом.
У звіті потрібно показати, як ESG-фактори впливають на витрати, дохід, ланцюг постачання, інвестиції. Якщо компанія пише про зміну клімату – вона має пояснити, як це впливає на її операції.
Наприклад, "перебої водопостачання в регіоні можуть зупинити виробництво – адаптаційний план розроблено".
Без цього – це декларація, а не звітність. П’ята помилка – ігнорування локального контексту і голосу громад Типовий сценарій: головний офіс пише звіт, не запитавши філії, не аналізуючи місцеві ризики.
Але якщо ваш завод працює в регіоні з дефіцитом води, або поруч живе громада, яка скаржиться на шум, – це потрібно врахувати.
Подвійна суттєвість передбачає: вплив і на компанію, і на суспільство.
Без діалогу – його не виміряти. Рекомендація – консультації з громадами, фокус-групи, відкриті канали комунікації.
В ідеалі – інтеграція цього голосу в оцінку суттєвості.
Інакше – ризик репутації, недовіра і можливі регуляторні наслідки. Читайте також: Природа як новий клас активів Усі ми хочемо бути прикладом для наслідування, а не – для розбору помилок.
Якість першого звіту – це лакмусовий папірець.
Ви або покажете, що серйозно ставитесь до ESG, або – що просто "відписалися".
І тоді аудит, стейкхолдери, регулятори – не пробачать легковажності. Українському бізнесу сьогодні не потрібно чекати санкцій чи директиви.
Варто визнати: ESG – це вже частина конкурентоспроможності.
І якщо ви не розумієте, які теми суттєві у вашому секторі – це не лише про слабкий звіт, це про слабке управління. А в часи турбулентності, війни і перебудови економіки — це надто велика розкіш.