ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

10.07 12:17 | Fin.Org.Ua

 
 
Понад 7,5 млрд грн ПДВ – надходження до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)інформує.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у січні – червні поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 7,5 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з січнем – червнем 2023 року надходження збільшились на понад 1,4 млрд грн, або на 24,5 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за роботу і своєчасно сплачені податки.
Наталя Федаш нагадала, що 20.07.2024 – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року, 30.07.2024 – останній день сплати ПДВ за червень 2024 року.
Керівниця обласної податкової звернула увагу, що з 01.07.2024 платники ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а якщо такі документи були подані пізніше – за днем їх фактичного подання, та відповідно до вимог, визначених ст. 76 ПКУ, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, відповідно до ПКУ (абзац другий п. 200.10 ст. 200 ПКУ).
 
 
Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені можливо надіслати через Електронний кабінет
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.
Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» зі змінами та доповненнями.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.
При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302002), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).
У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.
До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.
Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями, зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.
 
 
Якісне надання адміністративних послуг в ЦОПах – один з пріоритетних напрямків діяльності податкової служби Дніпропетровщини
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.07.2024 адміністративні послуги надаються у 33 Центрах обслуговування платників (ЦОП) при державних податкових інспекціях, мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
Центри обслуговування платників державних податкових інспекцій ГУ ДПС здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, здійснюють інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники можуть отримати широкий спектр інформаційних, консультативних та адміністративних послуг. ЦОПами забезпечується надання 81 адміністративної послуги, 55 з яких надається безкоштовно.
Так, у січні – червні 2024 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 176 631 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 20 535 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 76 224 звернення, або 43,1 відс. від загальної кількості, та на 15 151 звернення більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Протягом першого півріччя поточного року платниками податків отримано 167 630 адміністративних послуг, що на 21 249 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 67 657 адміністративних послуг, або 40,3 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 15 269 послуг більше ніж у відповідному періоді 2023 року.
З початку року здійснено 1 200 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, в тому числі здійснені 388 адресних виїздів до маломобільної групи населення та 751 до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини.
Станом на 01.07.2024 фахівцями мобільного ЦОПу надано 4 026 адміністративних послуг, в тому числі 573 адміністративні послуги під час адресних виїздів до маломобільних груп населення, та 10 036 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 6 010 громадян, якими отримано 1 761 адміністративну послугу та 5 167 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу приділялась увага роз’ясненням податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють контролюючі органи, зокрема: питання Деклараційної кампанії 2024, популяризації електронних сервісів ДПС, застосування РРО/ПРРО, щодо нарахування та сплати земельного податку, порядку визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб тощо.
Серед відвідувачів мобільного ЦОПу розповсюджено понад 11 690 примірників друкованої продукції за податковою тематикою.
 
 
Яка інформація зазначається в гр. 6 форми ведення обліку товарних запасів ФОПами у разі внутрішнього переміщення товару?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)нагадує, що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі – ФОП), які відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Пунктом 1 розд. II Порядку № 496 встановлено, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.
При цьому первинні документи – опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб’єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб’єкта господарювання, серія та номер паспорта/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару (п. 2 розд. І Порядку № 496).
ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.
Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 6 «Постачальник (продавець, виробник) або отримувач товару».
Відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 у графах 3 – 6 зазначаються реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб’єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).
Згідно з п.п. 5 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 вибуттям товарів для цілей Порядку № 496, зокрема, вважається внутрішнє переміщення товару між місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання, що належать одному ФОП.
Таким чином, у разі внутрішнього переміщення товару у графі 6 Форми обліку відповідно до п.п. 3 п. 3 розд. ІІ Порядку № 496 слід зазначати найменування суб’єкта господарювання (власника або користувача господарської одиниці звідки вибуває товар), його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті). З метою однозначної ідентифікації господарської одиниці з якої та в яку переміщується товар, додатково рекомендуємо у первинних документах зазначати назву та адресу таких/такої господарської одиниці.
 
 
Щодо складання зведеної податкової накладної платниками ПДВ, які застосовують за певних умов касовий метод
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)повідомляє.
Відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу (далі – ПКУ) тимчасово, до 01 січня 2026 року, платники податку на додану вартість (далі – податок), які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (із змінами), постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.
Норма п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та у п. 198.2 ст. 198 ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2026 року.
У разі якщо операції, визначені п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:
- покупцям – платникам податку – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ протягом такого місяця;
- покупцям – особам, не зареєстрованим платниками податку, – можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ протягом такого місяця.
Для цілей п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.
При цьому, пунктом 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не передбачено залежності складання зведеної податкової накладної від джерела надходження коштів.
Отже, платники ПДВ, які застосовують касовий метод визначення податкових зобов’язань відповідно до п. 44 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, при здійсненні операцій з поставки товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер постачання, у разі їх оплати за рахунок бюджетних коштів мають право складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано бюджетні кошти, зведені податкові накладні у порядку, передбаченому зазначеним пунктом.
 
 
В який термін здійснюється подання Розрахунку у разі державної реєстрації припинення господарської діяльності?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)звертає увагу, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.
Згідно з п. 4 розд. І Порядку подання платником Розрахунку за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця).
 
 
До уваги платників ПДВ!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до п. 32 прим. 1 підрозд. 2 род. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку на додану вартість в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, зокрема, товари:
- придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та передані в державну чи комунальну власність, у тому числі на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України у період дії воєнного, надзвичайного стану.
Не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
До операцій, наведених у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 род. XX «Перехідні положення» ПКУ норми п. 198.5 ст. 198 ПКУ не застосовуються.
Згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 ПКУ).
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (п. 199.4 ст. 199 ПКУ).
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 – 199.4 ст. 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку (п. 199.5 ст. 199 ПКУ).
Пунктом 10 розд. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, із змінами (далі – Порядок № 21) визначено, що розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях відображається у додатку 6 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6)» (далі – додаток 6) до декларації з ПДВ.
При здійсненні безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/наданні товарів та послуг зазначеній у п. 32 прим. 1 підрозд. 2 розд. XX ПКУ категорії суб’єктів, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, такі операції не є постачанням товарів/послуг згідно з вказаним вище пунктом ПКУ (крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів/послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ), тому такі операції не враховуються при здійсненні розрахунку (перерахунку) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях та не призводять до обов’язку щодо проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
 
 
Інформація для платників рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)нагадує, що Законом України від 21.05.2024 № 3721-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України», який набрав чинності з 01.07.2024, внесено зміни до порядку оподаткування рентною платою за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України (далі – рентна плата).
Так, відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати є загальні користувачі радіочастотного спектра України, визначені законодавством про електронні комунікації та радіочастотний спектр, яким надано право користуватися радіочастотним спектром України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:
- ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;
- ліцензії на мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;
- ліцензії на постачання послуг для потреб мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;
- дозволу на тимчасове мовлення з присвоєнням радіочастоти загальних користувачів у смугах радіочастот, виділених для потреб мовлення;
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для потреб мовлення, отриманого постачальником електронних комунікаційних мереж та/або послуг для надання послуг власнику ліцензії на мовлення;
- присвоєння радіочастоти (згідно з витягами з реєстру присвоєнь) для загальних користувачів.
Платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України на підставі ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.
У разі продовження строку дії ліцензії на користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України рентна плата сплачується з початку строку дії продовженої ліцензії.
Інші платники рентної плати сплачують рентну плату починаючи з дати внесення присвоєння радіочастоти до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів із статусом «задіяне». Сплата рентної плати здійснюється платниками рентної плати з дати отримання першого присвоєння радіочастоти для радіообладнання в даній смузі радіочастот у відповідному регіоні незалежно від загальної кількості присвоєнь, здійснених платнику рентної плати в такій смузі радіочастот у певному регіоні, крім випадків, коли наступні присвоєння радіочастоти здійснені для радіообладнання, потужність якого передбачає застосування іншої, ніж для попередніх присвоєнь, ставки рентної плати (п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Платники рентної плати подають до контролюючих органів копії зазначених у п. 254.1 ст. 254 ПКУ відповідних ліцензій, дозволів у місячний строк після їх видачі та витяги з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння (п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).
Водночас Законом України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089), який 01.01.2022 набрав чинності, визнано втрату чинності Законом України від 01 червня 2000 року № 1770-III «Про радіочастотний ресурс України», відповідно до якого було передбачено видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та порядок отримання дозволів на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою.
Згідно з абзацами першим – третім п. 4 розд. XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1089 ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, що на день набрання чинності Законом № 1089 та умови таких ліцензій є чинними, продовжують діяти до дати переоформлення такої ліцензії відповідно до плану розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні, у тому числі за необхідності здійснюється продовження строку дії таких ліцензій.
Ліцензіати мають право безоплатно переоформити ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на ліцензії на користування радіочастотним спектром протягом року з дня набрання чинності планом розподілу та користування радіочастотним спектром в Україні, якщо інше не передбачено цим планом.
Непереоформлена у встановленому порядку ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України втрачає чинність.
Дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів, видані до дня набрання чинності Законом № 1089, та умови цих дозволів набувають статусу присвоєння радіочастот. Продовження строку дії таких присвоєнь радіочастот здійснюється відповідно до Закону № 1089 (абзац перший п. 5 розд. XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1089).
Присвоєння радіочастоти – це внесення параметрів та визначених умов експлуатації радіообладнання, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення із статусом задіяного присвоєння радіочастоти (смуги, номіналу або радіочастотного каналу) до реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів або до реєстру присвоєнь радіочастот спеціальних користувачів (п. 89 ст. 2 Закону № 1089).
Пунктами 31 – 33 ст. 2 Закону № 1089 визначено, що:
- задіяне присвоєння радіочастоти – це присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, введеного в експлуатацію у визначеному законодавством порядку;
- заплановане присвоєння радіочастоти – присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, для якого процедура розрахунку електромагнітної сумісності виконана з позитивним результатом;
- заявлене присвоєння радіочастоти – присвоєння радіочастоти для відповідного радіообладнання, випромінювального пристрою, радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою спеціального призначення, для якого розпочата процедура розрахунку електромагнітної сумісності.
Отже, суб’єкти господарювання, які отримали відомості з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів, в яких вказані статуси: «задіяне присвоєння радіочастоти» та/або «заплановане присвоєння радіочастоти», «заявлене присвоєння радіочастоти», є платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з дати присвоєння статусу радіочастоти – «задіяне присвоєння радіочастоти», та враховуючи п.п. 254.5.4 п. 254.5 ст. 254 ПКУ, повинні подавати до органів ДПС копії відомостей з реєстру присвоєнь радіочастот загальних користувачів у місячний строк після присвоєння статусу радіочастоти – «задіяне присвоєння радіочастоти».
 
 
Виявлені документально підтверджені суми, не враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи:чи можливо подати нову декларацію?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)повідомляє, що відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Отже, якщо платником податку – фізичною особою виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), для реалізації права на податкову знижку, то він може подати Декларацію з типом «Нова звітна» по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.
 
 
Чи може інша особа сплатити грошове зобов’язання (у т. ч. з єдиного внеску) або податковий борг за суб’єкта господарювання?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)нагадує, що відповідно до п.п. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПКУ).
Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором (п. 36.2 ст. 36 ПКУ).
Виконання податкового обов’язку може здійснюватися платником самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента (п. 36.4 ст. 36 ПКУ).
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов’язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 ПКУ).
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, – податковим агентом, або представником платника податку (п. 38.2 ст. 38 ПКУ).
Відповідно до ст. 19 ПКУ платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Особиста участь платника податків в податкових відносинах не позбавляє його права мати свого представника, як і участь податкового представника не позбавляє платника податків права на особисту участь у таких відносинах.
Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків - фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства.
Представник платника податків користується правами, встановленими ПКУ для платників податків.
Крім цього, згідно з п. 87.7 ст. 87 ПКУ забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.
Враховуючи вищезазначене, сплата податку або збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Разом з тим, відповідно до частини дев’ятої ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, передача платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.
Отже, грошове зобов’язання (крім єдиного внеску) або податковий борг платника податків по податках та зборах може погасити інший суб’єкт господарювання або фізична особа (в тому числі засновник, директор тощо) за умови, що такий суб’єкт господарювання або фізична особа є податковим агентом, або представником платника податку.
Водночас, якщо сума грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків була погашена іншим суб’єктом господарювання (юридичною особою, фізичною особою – підприємцем або фізичною особою), то сплачена сума включається до складу загального оподатковуваного доходу платника податків, за якого було сплачено грошове зобов’язання або борг.
При цьому нормами чинного законодавства не передбачено відповідальності у разі погашення суми грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків іншим суб’єктом господарювання.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Додати коментар

Користувач:
email:





Red candlesticks fall,
A symphony of losses,
Fear grips the market.

- Fin.Org.UA

Новини

00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
22:07 - Ірина Верещук провела нараду з керівниками обласних рад ВПО
22:04 - Мінмолодьспорт: Визначено переможців грантового конкурсу «Час діяти, Нестримні»
21:59 - Андрій Чесноков: Молоді люди є агентами змін та творцями сучасної України
21:51 - єЧерга для вантажівок: З 22 липня послуга буде поширена на ще один пункт пропуску
21:06 - Мінінфраструктури: Оновлено форму квитка на автобусні маршрути
21:00 - Новини 19 липня: глобальний технологічний збій, ситуація зі світлом скоро покращиться
20:50 - Німеччина і ЄС підписали із Сербією угоду про видобуток літію
20:38 - Енергоблок АЕС, який нещодавно включили в мережу, не працює на повну - МАГАТЕ
20:35 - Спрощено процедуру відкриття міжнародних автобусних маршрутів із Чехією
20:18 - Dragon Capital продала частку в Arricano, яка керує чотирма українськими ТРЦ
20:08 - Україна збільшила цьогоріч експорт зерна до 7 мільйонів тонн на місяць
20:03 - Андрій Даник: Правильні дії персоналу "Охматдиту" допомогли уникнути великої кількості жертв
19:40 - "єЧергу" для вантажівок розширять на ще один пункт пропуску на кордоні з Румунією
19:31 - В Україні є мережеві обмеження, які унеможливлюють передачу усієї наявної генерації - Галущенко
19:05 - Фонд держмайна продав Охтирський хлібокомбінат майже за 50 мільйонів
19:00 - Обмеження електроенергії на суботу послабили: в окремі години графіків не буде
18:42 - IEA очікує рекордного зростання попиту на електроенергію у світі, зокрема через спеку
18:33 - Строки ремонтів на АЕС намагаються максимально скоротити - Галущенко
18:06 - Військовий збір з покупців авто може спричинити падіння авторинку - аналітик
17:41 - Ситуація зі світлом поліпшиться вже найближчим часом - міністр енергетики
17:40 - Попит на віддалену ідентифікацію та верифікацію громадян через Систему BankID НБУ суттєво зріс у ІІ кварталі 2024 року
17:25 - Золото: разворот или типичный откат?
17:06 - Податок з обороту. Чи були в держави альтернативи?
17:06 - Гривня пікірує: офіційний курс долара вчергове оновив історичний максимум
16:59 - Український стартап створив перший в країні будинок на 3D-принтері
16:49 - У Міненерго розповіли, як вплине скасування переведення часу на енергетику
16:44 - Не можна допустити, щоб Національне військове меморіальне кладовище перетворили на хаотичне нагромадження різноманітних за стилем споруд, - Олександр Порхун
16:40 - Ситуація в енергосистемі поліпшиться вже найближчим часом - міністр енергетики
16:39 - Міндовкілля: Україна продовжує співробітництво із Фінляндією у сфері розвитку моніторингу якості вод та біорізноманіття


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар27.7784
Канадський долар30.2568
Юань Женьміньбі5.7076
Чеська крона1.7893
Данська крона6.0564
Гонконгівський долар5.3128
Форинт0.115603
Індійська рупія0.49594
Рупія0.0025629
Новий ізраїльський шекель11.3507
Єна0.26354
Теньге0.087302
Вона0.029892
Мексиканське песо2.3152
Молдовський лей2.3441
Новозеландський долар24.9984
Норвезька крона3.8224
московський рубль0.47294
Сінгапурський долар30.8599
Ренд2.263
Шведська крона3.8925
Швейцарський франк46.6613
Єгипетський фунт0.8601
Фунт стерлінгів53.6232
Долар США41.4912
Білоруський рубль15.0811
Азербайджанський манат24.4224
Румунський лей9.0898
Турецька ліра1.2555
СПЗ (спеціальні права запозичення)55.0334
Болгарський лев23.1033
Євро45.186
Злотий10.5498
Алжирський динар0.3007
Така0.34298
Вірменський драм0.10422
Домініканське песо0.68714
Іранський ріал0.0009632
Іракський динар0.030881
Сом0.46797
Ліванський фунт0.000452
Лівійський динар8.2969
Малайзійський ринггіт8.5755
Марокканський дирхам4.0591
Пакистанська рупія0.14528
Саудівський ріял10.7829
Донг0.0015892
Бат1.10139
Дирхам ОАЕ11.0136
Туніський динар12.8663
Узбецький сум0.0032215
Новий тайванський долар1.24709
Туркменський новий манат11.5583
Сербський динар0.36985
Сомоні3.7936
Ларі14.449
Бразильський реал7.3541
Золото99968.9
Срібло1206.41
Платина39770.97
Паладій38313.39

Курси валют, встановлені НБУ на 22.07.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
CRSR061028.111028.111028.111028.114112.44
FSTF021003.071003.071003.071003.075015.35

Дані за 05.07.2024