Чинна модель ПСО спотворює ринок електроенергії – Energy Community

Секретаріат Енергетичного Співтовариства висловив занепокоєння щодо окремих аспектів української моделі ПСО (покладання спеціальних обов"язків на учасників ринку електроенергії) для населення та її впливу на функціонування ринку. Про це йдеться у відповіді Секретаріату на запит "Економічної правди". Зокрема, Секретаріат звернув увагу на ризики, пов"язані з одночасним застосуванням різних законодавчих і регуляторних рішень під час воєнного стану, зокрема непублічних наказів Міністерства енергетики. Йдеться, зокрема, про Наказ Міненерго №132, який з березня 2022 року фактично створив додатковий канал постачання електрики для потреб населення поза стандартним механізмом ПСО (Public Service Obligation, покладання спеціальних обов"язків на учасників ринку електроенергії), визначеним постановою Кабміну №483, та поза конкурентними сегментами ринку. За цим механізмом державні виробники, зокрема "Енергоатом" та "Укргідроенерго", передають нерозпродані обсяги електроенергії "Гарантованому покупцю", який надалі реалізує їх постачальникам універсальних послуг. У відповіді Секретаріат зазначив, що з початку дії воєнного стану неодноразово висловлював занепокоєння через ризик одночасного застосування норм і рішень, які можуть накладатися одне на одне або суперечити одне одному. "Така ситуація може призводити до фактичної заміни чинних правил ринку електроенергії без належного коригування законодавчої та регуляторної бази, що підриває правову визначеність", - наголосили у прес-службі. Окремо Секретаріат вказав на кілька непублічних наказів Міністерства енергетики щодо функціонування ринку електроенергії, серед яких згадується і Наказ №132. Частина таких документів, за інформацією Секретаріату, могла бути змінена або скасована, однак самі накази та пов"язані з ними рішення не є публічно доступними. Також занепокоєння викликає й постанова НКРЕКП №322 щодо функціонування ринку електроенергії в умовах воєнного стану, яка регулярно ухвалювалася та змінювалася без публічних консультацій. Секретаріат також звернув увагу, що у 2022–2023 роках окремі рішення щодо управління ринком електроенергії ухвалювалися неформальною міжвідомчою робочою групою. "Хоча ці рішення не були публічними, вони суттєво впливали на роботу ринку, у тому числі в питаннях, які зазвичай належать до повноважень офіційно визначених державних інституцій", - йдеться у відповіді. Щодо чинної моделі ПСО для населення Секретаріат нагадав, що її розроблення та зміни мають відповідати вимогам статті 62 закону "Про ринок електричної енергії" та меморандуму про співпрацю у сфері спеціальних обов"язків між НКРЕКП і Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Секретаріат зазначив, що у своїх попередніх рекомендаціях пропонував Україні розпочати перегляд моделі ПСО та привести її у відповідність до Директиви ЄС про електроенергію. У нещодавній оцінці змін до ПСО для населення, наданій НКРЕКП 24 квітня 2026 року, Секретаріат повторив, що давні проблеми, пов"язані з цим механізмом, залишаються невирішеними, а нинішня конструкція ПСО продовжує спотворювати ринок та негативно впливати на фінансову ліквідність енергетичного сектору. У цьому контексті Секретаріат закликав до розробки комплексного плану поступового переходу до економічно обґрунтованих цін на електрику для побутових споживачів із урахуванням соціальних та економічних умов України. Окремо у відповіді згадується План України в межах Ukraine Facility, який передбачає ухвалення у другому кварталі 2026 року дорожньої карти поступової лібералізації ринку електроенергії. Такий документ має визначити ключові кроки та орієнтовні строки реформування ПСО, щоб забезпечити поступовий перехід до ринкового ціноутворення разом із ефективним захистом вразливих споживачів. У документі також зазначається, що майбутній механізм ПСО має відповідати положенням Electricity Integration Package, зокрема статтям 5 і 9 Директиви ЄС 2019/944.
Ці положення визначають базові принципи державного втручання у ціноутворення для вразливих побутових споживачів, а також тимчасово - для домогосподарств і мікропідприємств за встановлених умов. Водночас Секретаріат підкреслив необхідність перегляду категорій споживачів, які отримують підтримку. "Допомога має бути адресною, базуватися на чітких критеріях визначення вразливих споживачів і не повинна перетворюватися на широкі субсидії, які консервують ринкові викривлення та послаблюють цінові сигнали", - йдеться у відповіді. Секретаріат також зазначив, що аналізує ринкові викривлення, які могли сприяти накопиченню боргів на балансуючому ринку, та їхній вплив на фінансову стійкість "Укренерго" й інших учасників ринку. Українська сторона повідомляла, що Уряд розглядає можливість запровадження нових спеціальних обов"язків для вирішення цієї проблеми заборгованості. Водночас, Секретаріат очікує та вже отримав відповідні запевнення від українських стейкхолдерів, що будь-які проєкти нових ПСО після їх підготовки та погодження між національними органами будуть передані Секретаріату для оцінки відповідно до вимог закону "Про ринок електричної енергії". Таким чином, питання непрозорих рішень, чинної моделі ПСО та можливого розширення спеціальних обов"язків перебуває у фокусі уваги Енергетичного Співтовариства. Водночас, Секретаріат прямо пов"язує подальшу реформу ПСО з необхідністю підвищення прозорості, правової визначеності, адресності підтримки споживачів і поступового переходу до більш конкурентної та фінансово сталої моделі ринку електроенергії, адже поточний стан реалізації ПСО спотворює ринок. Нагадаємо: Уряд на засіданні 9 березня вніс зміни до положення про ПСО (покладення спеціальних обов"язків), відповідно до яких скасував постачання природного газу для газотурбінних та газопоршневих установок, які виробляють виключно електричну енергію. З 1 квітня підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) по всій Україні зупинили когенерацію та припинили виробляти сотні мегават електроенергії, оскільки Кабмін ухвалив зміни в положення про покладення спеціальних обов"язків (ПСО) на ринку газу.