Стартували переговори з ЄС: ключові виклики та пріоритети щодо агросектору
| Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації
Україна розпочала практичний етап підготовки до вступу в ЄС. За аграрним блоком необхідно підготувати галузь до роботи за правилами єдиного європейського ринку й виконати 16 індикаторів. Попереду – складні реформи і доступ до 440 мільйонів нових споживачів.
Предметні дискусії щодо аграрного сектору Уряд розраховує запустити восени. Які фінансові, екологічні та інституційні зміни необхідні для інтеграції українського АПК до ЄС, обговорили учасники експертної дискусії «Євроінтеграція на зв’язку. Сільське господарство та сільський розвиток».
Кластер 5 («Ресурси та сільське господарство») вважається одним із найскладніших у переговорному процесі. Україна є потужним глобальним гравцем і європейські фермери бояться прямої конкуренції. Аграрне ядро кластера складається з трьох розділів, за якими Україна має виконати 16 бенчмарок (індикаторів):
Розділ 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій», що охоплює правила Спільної аграрної політики ЄС (CAP) та механізми прямої підтримки;
Розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарія та фітосанітарія» із жорсткими стандартами контролю «від лану до столу»;
Розділ 13 «Рибальство та рибний промисел».
Першим критичним іспитом для України стане масштабна екологічна модернізація та гармонізація правил використання пестицидів із вимогами європейського Green Deal (Зеленого курсу).
«Екологічна реформа засобів захисту рослин безпосередньо зачепить щонайменше 10 мільйонів гектарів оброблюваних земель – це майже 40% усіх сільгоспугідь на підконтрольних територіях. За оцінками асоціацій, така технологічна перебудова коштуватиме українському агробізнесу біля 2 мільярдів євро щороку. Водночас екологічна модернізація є необхідною умовою довгострокового доступу української продукції до європейського ринку та сприятиме підвищенню рівня безпеки для довкілля і сільських територій», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Наступним складним треком стануть перемовини щодо субсидій. ЄС витрачає близько третини свого загального бюджету на підтримку фермерів. Включення України в чинну систему дотацій створить критичне навантаження на європейський бюджет. Через це однією з головних тем переговорів стануть перехідні періоди та спецпрограми захисту саме для малих і середніх фермерів України.
Паралельно Україні потрібно створити інфраструктуру для впровадження Спільної аграрної політики ЄС. Йдеться про Виплатну агенцію (Paying Agency) для аудиту й розподілу європейських коштів та інтегровану систему моніторингу на базі Державного аграрного реєстру (ДАР). Для запуску цієї системи необхідно укомплектувати штат із 250-400 кваліфікованих фахівців. За вимогою ЄС це має бути виключно державна структура з постійним фінансуванням із держбюджету. В умовах війни це серйозний виклик для бюджету.
Поки перемовини по агросектору готуються до старту, Уряд та профільні асоціації формують сильну доказову базу та детальні економічні розрахунки. Україна планує захищати національні інтереси в Брюсселі на основі чітких цифр, аналізу впливу реформ на виробників та посилення партнерства між українськими й європейськими галузевими асоціаціями. Найближчими місяцями Уряд зосередиться на просуванні низки законодавчих ініціатив, зокрема щодо засобів захисту рослин, ветеринарного благополуччя, безпечності кормів та органічного виробництва, гармонізованих із законодавством ЄС.
