ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!

15.05 17:21 | Fin.Org.Ua

 
 
Плата за землю: до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 2,1 млрд гривень
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)інформує.
У січні – квітні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,1 млрд грн плати за землю. Надходження виросли у порівнянні з січнем – квітнем 2023 року на понад 101,4 млн грн, або на 5 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків та нагадала, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. 
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. 
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Державна реєстрація укладення договорів оренди земельних ділянок під час воєнного стану покладається на районні військові адміністрації (без потреби внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).
 
 
Для повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску необхідно подати заяву
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що відповідно до п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417 (далі – Порядок № 417), повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) здійснюється у випадках:
1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на належний рахунок 3556;
2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556;
3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на бюджетний рахунок за надходженнями;
4) помилкової сплати податкових зобов’язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, на рахунок 3556;
5) виявлення технічної та/або методологічної помилки за сумами, які були зараховані на рахунок 3556 з єдиного рахунку.
Згідно з п. 6 Порядку № 417 повернення сум єдиного внеску здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення (далі – Заява).
У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява про повернення коштів з рахунків 3556 подається до територіального органу ДПС за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених коштів, за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417.
Повернення єдиного внеску у випадку, передбаченому п.п. 3 п. 5 Порядку № 417, здійснюється відповідно до вимог ст. 43 ПКУ.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі через Електронний кабінет та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
До Заяви платник обов’язково додає копію розрахункового документа (квитанції, платіжної інструкції тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (до Заяви в електронній формі – електронну копію зазначеного документа). Копія цього документа завіряється платником особисто.
Пунктом 7 Порядку № 417 визначено, що після надходження до територіального органу ДПС Заяви, яка подана в електронній формі, інформація щодо цієї Заяви автоматично вноситься до Журналу реєстрації заяв про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи податкових органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.
Інформація щодо Заяви, поданої у паперовій формі, вноситься до Журналу працівником самостійного структурного підрозділу територіального органу ДПС, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, Заява подається за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску одним із таких способів:
- особисто платником єдиного внеску чи уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою;
- в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Надсилання платником заяви в електронній формі реалізовано через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє створити та надіслати довільну кореспонденцію (лист, заяву, запит тощо) до відповідного контролюючого органу.
Детально дізнатись про роботу меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету можна ознайомившись з інструкцією користувача у меню «Допомога» відкритої частини Електронного кабінету.
Протягом одного робочого дня після надсилання електронної Заяви до контролюючого органу платника буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації Заяви в контролюючому органі, до якого дану Заяву направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації Заяви в контролюючому органі платник може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
 
 
Своєчасна сплата екологічного податку – важливий компенсатор негативного впливу на навколишнє середовище
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Упродовж чотирьох місяців поточного року до загального фонду держаного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 49,2 млн грн екологічного податку, що на понад 3,8 млн грн, або на 8,4 відс. більше ніж за відповідний період 2023 року.
Екологічний податок є одним із важливих компенсаторів негативного впливу на природу різного роду шкідливих та небезпечних факторів, які виникають у процесі господарської діяльності платників. Своєчасно сплачені податкові зобов’язання з екологічного податку забезпечують фінансування природоохоронних заходів. 
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
- обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
- обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
- обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242.4 ст. 242 ПКУ).
 
 
Яка застосовується нормативно грошова оцінка земельної ділянки ЮО – платником ЄП при розрахунку загального МПЗ за звітний рік, якщо протягом такого року нормативна грошова оцінка змінюється?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до абзаців першого – третього п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок.
Підпунктом 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.
Розрахунок МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка яка проведена, обчислюється за формулою встановленою п.п.38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ.
Згідно з п.п. 38 прим.1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГОд х К х М / 12, де:
МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;
НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю;
К – коефіцієнт, який становить 0,05;
М – кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Одним із елементів елементом формули МПЗ, встановленої п.п. 38 прим. 1.1.1 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ є нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).
Частиною другою ст. 20 Закону № 1378-IV визначено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).
Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).
Частиною другою ст. 18 Закону № 1378 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:
- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років;
- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 – 10 років.
Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI (далі – Закон № 3613), адміністратором Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) є державне підприємство або державна установа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для публічного моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами (частина третя ст. 6 Закону № 3613).
Оскільки складовою відомостей про нормативну грошову оцінку земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці є відомості з Кадастру (ст. 13 Закону № 3613), то при розрахунку МПЗ платнику податку доцільно використовувати інформацію про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.
Таким чином, при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі, розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюється юридичною особою – платником єдиного податку (третьої або четвертої групи) за податковий (звітний) період із урахуванням довідки (витягу) про розмір нормативно грошової оцінки земельної ділянки з відповідним кумулятивним індексом за період з дати затвердження нормативно грошової оцінки до року її застосування.
При цьому, якщо суб’єкт господарювання – платник єдиного податку з певних причин не може своєчасно отримати витяг (довідку) про змінену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то для розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання такий платник податку самостійно розраховує МПЗ з урахуванням інформації про нормативну грошову оцінку земель, наявну у Кадастрі.
Після отримання довідки (витягу) про зміну розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки суб’єкт господарювання зобов’язаний відповідно до ст. 50 ПКУ уточнити показники податкової декларації платника єдиного податку третьої або четвертої групи.
 
 
До якого контролюючого органу подається декларація з рентної плати в частині рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту та як сплачується така рентна плата?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відповідно до п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води є, зокрема, суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб водного транспорту.
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів для потреб водного транспорту згідно з п.п. 255.3.1 п. 255.3 ст. 255 ПКУ є час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) дорівнює календарному кварталу (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).
Згідно з п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, податкову декларацію, яка містить, зокрема додатки з рентної плати за спеціальне використання води (п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ).
Водночас, платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) (п. 63.3 ст. 63 ПКУ).
Тому положення п.п. 257.3.4 п. 257.3 ст. 257 ПКУ щодо подання податкової звітності з рентної плати необхідно застосовувати з урахуванням п. 63.3 ст. 63 ПКУ, тобто за неосновним місцем обліку – місцезнаходженням об’єкта оподаткування (водного транспорту).
Підпунктом 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату щокварталу наростаючим підсумком з початку року.
Податкова декларація з рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не подається (абзац перший п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) квартал, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту за перший квартал не сплачується (абзац другий п.п. 255.11.16 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).
Рентна плата за спеціальне використання води для потреб водного транспорту сплачується до бюджету територіальної громади за місцем обліку платника рентної плати.
Реквізити рахунків для територіальних громад для сплати податків, зборів та платежів (в т. ч. рентної плати за спеціальне використання води для потреб водного транспорту), відкритих Державною казначейською службою України, розміщено на субсайтах відповідного територіального органу ДПС або на вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv
 
 
Чи необхідно сплачувати до бюджету суму податкового зобов’язання відповідно до поданої звітності або отриманого ППР у разі наявної переплати?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків визначені ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до абзацу третього п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:
а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);
б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;
в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.
Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених ст. 95 ПКУ, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов’язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПКУ). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац сьомий п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
Тобто, якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань у платника обліковуються надміру сплачені суми з відповідного платежу, то такі нараховані грошові зобов’язання в автоматичному режимі погашаються за рахунок наявної переплати.
 
 
До уваги платників!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що на сьогодні розділ «Онлайн-навчання» (https://tax.gov.ua/baneryi понад 300 відео, текстових та презентаційних матеріалів.
Зокрема, у зазначеному розділі можливо ознайомитись з інформаційними та презентаційними матеріалами щодо функціонування Е-кабінету (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet а саме щодо:
• Подання звітності через Е-кабінет; 
• Сплати податків фізичною особою* через Е-кабінет; 
• Сервісів для фізичних осіб в Е-кабінеті;
• Направлення листів до контролюючого органу через Е-кабінет; 
• Подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації;
• Перегляду інформації щодо стану розрахунків з бюджетом; 
• Отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетом; 
• InfoTAX. Податкова інформація в смартфоні; 
• Інформації про бізнес партнера в Е-кабінеті за згодою платника податків; 
• Інформації про податковий борг банківській установі за згодою платника податків.
*Надавачі послуг з оплати рахунків подають угоду про приєднання до публічної угоди про інформаційне співробітництво
Розділ «Онлайн-навчання» мобільний. Він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників податків. Вся інформація викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
 
 
До уваги платників плати за землю!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)  платниками плати за землю є  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв),  землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).
Водночас повідомляємо, що відповідно до статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:
особи з інвалідністю першої і другої групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:
для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як  2 гектари;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Також пунктом 281.3 статті 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 цієї статті, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (пункт 281.4 статті 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (пункт 281.5 статті 281 ПКУ).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Також повідомляємо, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Додати коментар

Користувач:
email:





Ринок – це ризик,
Та з його допомогою можна,
Заробити багато.

- Fin.Org.UA

Новини

09:50 - Залучення молоді до промоції української ідентичності є одним із пріоритетних завдань Мінмолодьспорту
09:30 - У Києві відбувся «РазомДіємо Фест» в межах всеукраїнської комунікаційної кампанії з підтримки ЄС громадянського суспільства та незалежних ЗМІ в Україні
09:14 - Оперативна інформація щодо наслідків ведення бойових дій російською федерацією та роботи піротехнічних підрозділів ДСНС України
08:45 - ПФУ: Завершено фінансування пенсій за травень 2024 року
08:35 - Щитоподібна залоза: чому важливо пильнувати за її здоров’ям та як це зробити?
07:35 - Фінансовий астрологічний прогноз на 26.05.2024
00:00 - Новини від Міністерства енергетики України
19:30 - Міністр фінансів України та фінансові лідери G7 обговорили в Італії бюджетні потреби України та використання заморожених активів рф
18:22 - Енергетики не прогнозують 26 травня відключення світла по Україні
17:33 - SpaceX обмірковує план продажу акцій на суму 200 мільярдів доларів
16:43 - Глава НБУ про обмеження переказів між фізособами: можливі індивідуальні ліміти
15:56 - Україна домовляється про збільшення імпорту електроенергії із ЄС для компенсації дефіциту
15:02 - Міністри фінансів G7 підтримали план використання активів московія для фінансування України
14:59 - Сьогодні у світі відзначається Міжнародний день зниклих безвісти дітей
14:53 - Обмін досвідом, підтримка та поглиблення співпраці: у Німеччині відбулася зустріч українського та баварського МВС
14:40 - Ігор Клименко: Україна має унікальний досвід у сфері цивільного захисту, ділимося ним із колегами
14:12 - НБУ збільшив продаж валюти на міжбанку до 684 мільйонів доларів
14:08 - Як на мобільний звʼязок впливають відключення: оператори розповіли наскільки готові мережі
14:00 - Як у боротьбі з ворогом не знищити власну економіку
13:00 - Президент Світового банку готовий керувати кредитом G7 для України
12:10 - Міністерка фінансів США не бачить проблем в узгоджені більшого кредиту Україні під заставу російських активів
11:41 - Укренерго додав дві години відключенням світла ввечері - ДТЕК
11:35 - МКІП: Генеральним директором УКРІНФОРМу призначено Сергія Череватого
11:10 - Енергетична ситуація в регіонах на 25 травня: через негоду знеструмлено 28 населених пунктів у Кіровоградській та Хмельницькій областях
11:00 - ЕНЕРГЕТИЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНАХ на 25 травня: через негоду знеструмлено 28 населених пунктів у Кіровоградській та Хмельницькій областях
10:58 - Юлія Свириденко закликала інвесторів використовувати Платформу співінвестування для підтримки приватного сектору України
10:46 - За добу Україна отримувала аварійну енергетичну допомогу з Польщі та Румунії
10:24 - Ситуація в енергосистемі на 25 травня: обмеження споживання електроенергії можливе у вечірні пікові години
10:05 - СИТУАЦІЯ В ЕНЕРГОСИСТЕМІ на 25 травня: обмеження споживання електроенергії можливе у вечірні пікові години; на Харківщині та Донеччині газовики відновили газопостачання для понад 4,4 тисячі абонентів
10:00 - Військові технології у 2030 році: тренди і прогнози світових експертів


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.5323
Канадський долар29.2535
Юань Женьміньбі5.538
Чеська крона1.7581
Данська крона5.8289
Гонконгівський долар5.1351
Форинт0.112925
Індійська рупія0.48274
Рупія0.002506
Новий ізраїльський шекель10.9294
Єна0.25545
Теньге0.090527
Вона0.029299
Мексиканське песо2.4043
Молдовський лей2.2619
Новозеландський долар24.5064
Норвезька крона3.7826
московський рубль0.44807
Сінгапурський долар29.7084
Ренд2.1804
Шведська крона3.7493
Швейцарський франк43.8347
Єгипетський фунт0.8509
Фунт стерлінгів51.0186
Долар США40.1153
Білоруський рубль14.581
Азербайджанський манат23.6097
Румунський лей8.7428
Турецька ліра1.2439
СПЗ (спеціальні права запозичення)53.0985
Болгарський лев22.2196
Євро43.491
Злотий10.2168
Алжирський динар0.29444
Така0.35923
Вірменський драм0.101843
Домініканське песо0.67765
Іранський ріал0.00094084
Іракський динар0.030164
Сом0.44558
Ліванський фунт0.000442
Лівійський динар8.1112
Малайзійський ринггіт8.2796
Марокканський дирхам3.9156
Пакистанська рупія0.14195
Саудівський ріял10.5357
Донг0.001559
Бат1.06607
Дирхам ОАЕ10.7586
Туніський динар12.5712
Узбецький сум0.0031311
Новий тайванський долар1.21335
Туркменський новий манат11.29
Сербський динар0.36176
Сомоні3.6171
Ларі14.7362
Бразильський реал7.7185
Золото93814.44
Срібло1223.07
Платина41247.75
Паладій39132.88

Курси валют, встановлені НБУ на 27.05.2024

ТікерOpenMaxMinCloseVolume
2289101093.31093.31093.31093.3523690.70
2292641047.221047.221047.221047.22715251.26
2302621086.531086.531086.531086.53662783.30
XS121416000160001600016000112000.00

Дані за 24.05.2024