Галон – усьому голова. Причини та наслідки паливних криз у США

17 жовтня 1973 року арабські країни-експортери нафти, а також Сирія та Єгипет, оголосили, що не постачатимуть пальне Сполученим Штатам. Ембарго запровадили у відповідь на збройну та фінансову підтримку Вашингтоном Ізраїлю.
Останній за десять днів до того в рамках війни Судного дня відбив атаки Єгипту і Сирії та після шоку перших днів перейшов у контрнаступ. Це ембарго поширилося і на низку інших західних країн та Японію, які підтримали Ізраїль.
За день до його оголошення ОПЕК підняла ціни на нафту на 70% до 5,11 дол.
за бар., а до 1974 року її вартість злетіла до 12 дол.
за бар. Штати та їх союзники не були до цього готові.
"Чорний жовтень" переріс у стагфляцію – одночасне падіння виробництва, високий рівень безробіття та стрімку інфляцію – у США, Японії та країнах Західної Європи.
Арабське ембарго закінчилося в березні 1974 року, але спричинило тривалий нафтовий шок, який змінив не лише американську, а й світову економіку загалом. Ембарго вдарило по основах американського життя: старше покоління громадян США досі пам"ятає різке подорожчання бензину, закриті заправні станції та кілометрові черги на відкритих.
У лютому 1974 року на 20% американських АЗС не було ні краплі бензину.
Доходило до того, що власникам авто, номери яких закінчувалися на парну цифру, дозволяли заправлятися лише в парні дні. Через понад 40 років, у жовтні 2026-го, Штати, як і весь світ, знову стикаються з енергетичною кризою.
За все платить споживач: вартість галона (3,785 літра) дизпального на АЗС у США вперше в історії перевищила 6 дол. Причина та ж, що і в 1973-му: війна на Близькому Сході.
Президент США Дональд Трамп почав і не може закінчити війну проти Ірану, яка призвела до обвалу судноплавства в критично важливих Ормузькій та Баб-ель-Мандебській протоках. Напередодні виборів у Конгрес, які не обіцяють Трампу нічого хорошого, очільник Білого дому вдається до незвичних кроків.
Зокрема, він стверджує, що у високих цінах на пальне винна Україна – через удари по російських НПЗ. Ба більше, Трамп уклав з Путіним дизельну угоду і скасував санкції за "законом Грема", мотивуючи це турботою про фермерів та прагненням закінчити війну в Україні.
Хоча і фактчекери, і спікер Палати представників Майк Джонсон визнають: на скорочення експорту дизпального найбільше впливає ормузька криза. Як розвивалися паливні кризи в США протягом останніх 50 років? Наскільки дорожчало пальне на заправках і до яких економічних наслідків це призводило? Перший нафтовий шок Ціни на бензин у Сполучених Штатах після Великої депресії 1930-х років і до Другої світової війни були стабільними, зокрема завдяки провідній ролі Вашингтона: до 1939 року Штати забезпечували видобуток близько 60% світової нафти. У 1929-1946 роках вартість галона бензину на американських заправних станціях ніколи не опускалася нижче 0,17 дол.
та не перевищувала 0,21 дол.
Ця тенденція збереглася в 1950-1960-х роках, коли ціни на пальне росли на 1-2 центи щороку.
Дешеве пальне тоді сприймалося американцями як належне. Тим часом напередодні Другої світової війни на сцену вийшов ще один великий гравець – Саудівська Аравія, де у 1938 році відкрили значні поклади нафти. Через п"ять років тодішній президент США Франклін Рузвельт оголосив саудівську нафту "життєво важливою" для безпеки Сполучених Штатів, запропонувавши Ер-Ріяду фінансову підтримку.
Після відкриття в 1948 році найбільшого родовища саудити стали головним експортером нафти у світі. Читайте також Ормуз спотикання: Іран та США відновили війну за контроль над протокою Натомість видобувний потенціал США наближався до піку.
У 1956 році геофізик Меріон Кінг Габберт спрогнозував, що видобуток у континентальних штатах сягне максимуму в 1965-1970 роках, після чого знижуватиметься.
Так і сталося: у 1970-му видобуток досяг рекордних на той час 9,6 млн бар.
на добу і почав падати. Це змусило збільшити імпорт пального, що зробило країну, ослаблену безславною війною у В"єтнамі та Волтергейтським скандалом, вразливою до ембарго. На початку 1973-го середня вартість бензину в США становила 0,39 дол.
за галон (2,58 дол.
у цінах 2023 року), але було очевидно, що ситуація на тлі спаду видобутку та зростання попиту зміниться.
У квітні тодішній президент Річард Ніксон, який був "по самі вуха у Волтергейті", скасував імпортну квоту для Саудівської Аравії, щоб збільшити поставки та стабілізувати ціни. Нафтове ембарго 1973 року спричинило в США панічні закупівлі та довгі черги на заправках Getty Images Однак це дало зворотний ефект.
6 жовтня 1973 року коаліція арабських держав на чолі з Єгиптом і Сирією напала на Ізраїль у день єврейського свята Йом Кіпур (Судний день).
У відповідь Вашингтон доставив Ізраїлю зброю.
Тоді Ер-Ріяд переконав партнерів з ОПЕК ввести нафтове ембарго проти США та їх союзників. "У квітні ми скасували квоти для Саудівської Аравії, а в жовтні вони наклали квоти на нас", – писав американський історик із сфери енергетики Джей Хейкс. Читайте також Кінець епохи нафтового картелю? Чому ОАЕ виходять з ОПЕК Маніпулювання цінами на нафту та її постачанням сталося в найбільш непідходящий для Сполучених Штатів момент: нафтові гіганти не мали резервів, щоб одразу вивести на ринок додаткові обсяги в разі потреби. Ціни на нафту стрімко злетіли: із 2,9 дол.
за бар.
перед введенням ембарго до 12 дол.
за бар.
у січні 1974 року.
На заправках вартість бензину зросла на 36% – з 0,39 дол.
до 0,53 дол.
за галон (з 2,58 дол.
до 3,15 дол.
у цінах 2023 року). Ба більше, виникли дефіцит пального та кілометрові черги на АЗС.
Хоча ембарго закінчилося в березні 1974-го, криза тривала.
Уряд Ніксона вдавався до радикальних заходів: від регулювання цін, обмеження швидкості на магістралях, розширення дії літнього часу на весь рік заради економії пального та наказу промисловості перейти на вугілля до створення стратегічного нафтового резерву та запуску разом із союзниками Міжнародного енергетичного агентства (МEA). Дорожній знак обмежує максимальну швидкість 55 милями на годину, штат Меріленд, травень 1973 року Getty Images Не всі ці кроки були ефективними: економісти вважають, що обмеження цін посилило паніку та поглибило кризу.
Ніксона почали ще більше критикувати через рішення про цілорічний літній час, адже діти були змушені йти до школи в темряві. Через десять місяців цю норму скасували і більше до неї не поверталися.
Дослідження Міністерства транспорту США згодом показали, що економія енергії від маніпуляцій з літнім часом виявилася мізерною або взагалі відсутньою. Обмеження цін на заправках посилило паніку та поглибило кризу Getty Images Другий нафтовий шок Дефіцит пального та зростання цін у 1973-1974 роках виявилися лише "розминкою" перед другим шоком, коли ціни сягнули нових рекордів. У січні 1979 року ісламська революція в Ірані, через яку почав падати обсяг експорту нафти, перемогла: проамериканський шах Мохаммед Пахлаві втік з країни.
До влади прийшов режим аятоли Рухолли Хомейні, який порівнював Білий дім із "дияволом" та припинив експорт чорного золота до США. Точкою неповернення вважається 4 листопада 1979 року, коли група "Мусульманські студенти – послідовники шляху Імама" захопила посольство США в Тегерані й утримувала заручників 444 дні.
Проти країни ввели торговельне ембарго, а в банках США заморозили іранських активів на 12 млрд дол. У 1980 році війну проти Ірану почав Ірак, що спричинило ще більші перебої з поставками.
Обидві країни, намагаючись підірвати економіку та експорт нафти противника, масовано атакували торговельні судна і танкери в Перській затоці та Ормузькій протоці.
За схожим сценарієм зараз розгортається війна США проти Ірану: Вашингтон і Тегеран обмінюються обстрілами танкерів в Ормузі. Читайте також Повний Ормуз.
Через війну в Перській затоці ЄС та Україні не вистачить газу Для американських споживачів паливна криза у 1979 році була ще болючішою, ніж у 1973-му, оскільки Вашингтон вжив чимало заходів для скорочення попиту, а люди були розчаровані після років дефіциту та захмарних цін. У 1979 році ціни на бензин у США вперше в історії перевищили 1 долар за галон Getty Images "1973-й став шоком для американців, але тоді було відчуття, що треба змиритися.
Панував дух патріотизму, люди стали менше їздити на автомобілях, тому дефіцит і цінові шоки не були такими серйозними.
Однак до кінця 1970-х років люди вже втомилися від того, що їх просили йти на жертви", – пояснював Хейкс. До 1981 року середня ціна на бензин на заправних станціях зросла до 1,38 дол.
за галон (4,51 дол.
в цінах 2023 року) – у 3,5 разу більше, ніж у 1971-му. Подолання двох шоків стало переломним моментом не лише для США, а й для світової економіки.
Країни Заходу стабілізували ситуацію завдяки поєднанню жорсткої монетарної політики, масштабного впровадження енергоефективних технологій та диверсифікації джерел постачання, розірвавши пряму пропорційну залежність між зростанням ВВП та обсягами споживання пального. Тодішній голова ФРС Пол Волкер підвищив облікову ставку до рекордних 20%.
Це спровокувало короткострокову рецесію і зростання безробіття, але приборкало стагфляцію, збило спекулятивний попит на сировину та стабілізувало долар. Криза в Перській затоці і "Буря в пустелі" Влітку 1990 року Ірак на чолі із Саддамом Хусейном вдерся до Кувейту і за кілька днів окупував його.
У відповідь ООН заборонила купувати нафту обох країн.
Таким чином війна та ембарго вилучили із світових ринків 4,3 млн бар.
на добу.
На них тоді припадала майже третина видобутку та експорту в Перській затоці. Ціни на нафту стрімко зросли: у липні-жовтні 1990 року Brent подорожчав із 17 до 36 дол.
за бар.
Ціна галона бензину підскочила з 1,07 дол.
до 1,4 дол.
Зростання вартості енергоносіїв стало ключовим тригером рецесії в США у 1990-1991 роках.
Після військової операції з деокупації Кувейту "Буря в пустелі" ціни знизилися. Читайте також Третя світова почалась.
Поки що в економіці країн Близького Сходу Як реагували на кризу? МЕА в січні 1991 року активувало "надзвичайний план дій".
Метою стало покриття дефіциту поставок та виведення на світовий ринок додаткових 2,5 млн бар.
нафти на добу протягом п’ятнадцяти днів. Війна в Кувейті швидко завершилася після операції міжнародної коаліції на чолі із США "Буря в пустелі" Getty Images Адміністрація Джорджа Буша-старшого розробила Energy Policy Act 1992, який став ключовим документом енергетичної стратегії США.
Закон передбачав підвищення енергоефективності, розвиток екологічно чистих видів палива та відновлюваних джерел енергії, зменшення обсягів споживання іноземної нафти. Урагани "Катріна" і "Рита" Ціни на енергоносії почали зростати на рубежі тисячоліть, але їх стрибок відбувся після вторгнення США в Ірак у 2003 році, яке знову порушило експорт нафти. Ще більше скоротило пропозицію ресурсу закриття у 2005 році нафтопереробних заводів на узбережжі Мексиканської затоки внаслідок ураганів "Катріна" і "Рита" – одних із найбільш руйнівних стихійних лих в історії США.
400-тисячне місто Новий Орлеан (штат Луїзіана) унаслідок "Катріни" на 80% затопило після прориву двох дамб і понад 1,3 млн американців втратили домівки і засоби до існування. Штат і до того вважався одним з найбідніших і найнебезпечніших у США, а "Катріна" ще більше оголила його проблеми.
Новий Орлеан охопила хвиля злочинності.
На тлі хаотичних антикризових дій адміністрацію Джорджа Буша-молодшого тоді нещадно критикували, а його рейтинги суттєво просіли. Витікання нафти з резервуарів, Новий Орлеан, 11 вересня 2005 року Getty Images До урагану регіон видобував майже третину і переробляв майже половину всієї нафти в США.
Після ураганів видобуток зупинявся, а вартість нафти в Штатах злетіла до рекордних на той час 70 дол.
за бар.
Через десять місяців після стихійного лиха річний видобуток нафти був на 30% меншим, ніж до "Катріни". У вересні узбережжям пронісся ураган "Рита", через який видобуток знизився до 1,5 млн бар.
на добу.
Як реагувала влада? Міністерство енергетики США позичило НПЗ 9,1 млн бар.
сировини із стратегічного резерву.
Вашингтон також долучився до скоординованого випуску запасів на 30 млн бар.
спільно з МЕА. Світова фінансова криза На тлі зростання попиту в липні 2008 року ціни на нафту сягнули рекордних 145 дол.
за бар.
після мінімуму у 20 дол.
у 2001 році, коли Штати були в рецесії.
Середня вартість галона бензину на американських АЗС у 2002-2008 роках зросла на 140% до середньорічних 3,27 дол.
за галон (4,77 дол.
в цінах 2023 року). Коли ж унаслідок світової фінансової кризи мільйони американців втратили роботу, житло та заощадження, попит на нафту й бензин різко впав і вартість чорного золота до лютого 2009 року обвалилася на понад 70%.
На 30% до 2,35 дол.
(3,34 дол.
в цінах 2023 року) знизилася й середня ціна галона бензину. Пандемія Пандемія коронавірусу і світовий локдаун показали, наскільки низькими можуть стати ціни на нафту, коли пропозиція перевищує попит.
Протягом короткого періоду у квітні 2020 року барель нафти на деяких ринках торгувався нижче нуля. На тлі карантинних обмежень попит на бензин теж різко впав.
У квітні 2020 року середня ціна на всі сорти бензину в США становила 1,94 дол.
за галон (2,28 дол.
в цінах 2023 року).
У 13 штатах вартість пального опускалася нижче 1 дол. Дві війни Велика війна московії проти України спричинила глобальну енергетичну кризу на тлі спроб країн Євросоюзу зменшити свою залежність від нафти та газу з рф. Ціни на нафту зросли на понад 50% за кілька тижнів.
Аби протидіяти цьому, тодішній президент Джо Байден випустив з резервів 180 млн бар.
протягом шести місяців.
До цього кроку приєдналися понад 30 країн і котирування вгамувалися. США та ЄС ввели санкції і встановили для російської нафти "стелю цін".
Мета – зменшити фінансування Москвою війни, не вилучаючи її енергоносії з ринку.
Як початок великої війни позначився на американських АЗС? 14 червня 2022 року середня вартість галона бензину вперше в історії перевищила 5 дол. Читайте також Рейси затримуються: як дефіцит пального б"є по авіаційній галузі Високі ціни були зумовлені ще й повзучою інфляцією.
Пандемія призвела до закриття заводів і на тривалий час порушила глобальні ланцюги постачання, що спричинило дефіцит товарів та їх подорожчання.
Із січня 2021 року по червень 2022 року інфляція в США зросла з 1,7% до максимальних за 40 років 9,1%. На початку пандемії ціни на бензин у США падали, але війни все змінили Getty Images Війна США та Ізраїлю проти Ірану з 28 лютого 2026 року і блокада Ормузької протоки спричинили найбільше в історії порушення роботи нафтових ринків.
За наслідками ормузька криза гірша за шоки 1973, 1979 та 2022 років разом узятих. Під загрозою перебувають 20% світових поставок нафти, дорожчають добрива та продовольство, а кінця війні, попри нетривале перемир"я, поки не видно.
Штати, Ізраїль та Іран займають у війні непохитні позиції, а хаотичні дії Білого дому з введенням та скасуванням санкцій і непрогнозованими митними війнами проти союзників лише посилюють невизначеність і не сприяють падінню цін на пальне. Напередодні виборів вартість галона дизпального в США перевищила 6 дол. Getty Images Нова дизельна угода Вашингтона з Кремлем, за оцінками ЗМІ та експертів, не знизить вартість пального перед виборами в Конгрес, чого так прагне Трамп.
Аналітики одноголосні: головна проблема – війна за Ормуз.
Найкращий сценарій – якомога швидше завершити цей конфлікт і відновити подобу стабільності.