З відчуттям підвищеної тривоги. Як бізнес і влада адаптувались до постійних повітряних атак?

З квітня 2026 року росіяни цілеспрямовано та інтенсивно атакують українські автозаправні станції, а найбільше страждають прифронтові області – від Сумщини та Харківщини до Запоріжжя й Дніпропетровщини.
Життя і робота на прифронтових територіях все більше ускладнюються.
Один із індикаторів цього – сирени повітряної тривоги. ЕП виміряла, яку частку стандартного робочого дня (з 9:00 до 18:00) обласні центри провели під повітряною тривогою – від 2023 року до кінця червня 2026-го. На заході країни тривоги майже не заважають працювати.
У Львові, Луцьку та Ужгороді сирени лунають в 1-2% робочого часу – кілька годин на місяць.
Київ тримається близько 4%, і за чотири роки ця цифра майже не змінилася. Читайте також Топ-200 найбільших компаній України Зовсім інші цифри на сході та північному сході.
Якщо у 2023 році жителі Сум проводили під тривогою 11% робочого часу, то у першому півріччі 2026-го – вже 72%: сирена звучить сім із десяти робочих годин. Тривалість тривог у Харкові за той самий період зросла із 16% до 63%, Чернігові – із 6% до 36%.
Полтава й Дніпро проводять понад п"яту частину робочого часу під сиреною, удвічі-втричі більше, ніж три роки тому.
У Краматорську тривога покриває 83% робочого дня. Розрив між Харковом і Львовом у 2023 році був шестикратним.
Цьогоріч він перевищує сорок разів. .weekly_charts figure{ margin-inline-start: 0px;!important; margin-inline-end: 0px;!important; font-size:13px; } label[for^="inputs"] { font-size:14px; } form[class*="inputs"] { font-size: 14px; } .weekly_charts { display: flex; flex-wrap: wrap; /* Додає перенос елементів */ justify-content: center; /* Центрує елементи по горизонталі */ gap: 10px; /* Додає проміжок між елементами */ } import {Runtime, Inspector} from "https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js"; import define from "https://api.observablehq.com/d/c1eac7324817b796@354.js?v=4"; new Runtime().module(define, name => { if (name === "vis1") return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-55699435")); }); Зональність додала бізнесу годин Об"єктивно порівняти ці роки складніше, ніж здається.
З 2025-го влада поступово перевела оповіщення з обласного рівня на райони та громади: наприклад, сирена тепер часто лунає не по всій Харківщині, а лише у конкретному районі. Тому ми рахували сигнали саме для обласних центрів.
Інакше б така статистика показала, що, наприклад, Дніпропетровщина перебуває у тривозі майже весь робочий час, хоча в самому Дніпрі сирена звучить чверть робочого дня. Як спрацювала зональність? Більш точне оповіщення повернуло бізнесу чимало робочих годин. Найяскравіший приклад – Дніпро.
У 2026 році на тривоги там припадало на 22% робочого часу (з 9:00 по 18:00).
Проте, якби кожна тривога в будь-якому районі Дніпропетровської області автоматично поширювалася і на місто, цей показник сягнув би 97,6%.
Для Запоріжжя різниця теж велика: 56% фактично проти 83,3% без зональності; для Харкова – 63,2% проти 86,3%; для Сум – 72% проти 81,7%. Навіть для Києва ефект помітний: якби у місті оголошували тривогу щоразу, коли її оголошували в Київській області, то частка простою робочого часу у столиці сягала б 14,3% проти фактичних 3,8%. Для бізнесу ці відсотки конвертуються в години простою та втрачений виторг.
Гендиректорка "Ашан" Марта Труш розповідала, що мережа зачиняє всі магазини під час кожної тривоги, Так, за 2025 рік українська мережа простояла близько 4 000 годин, приблизно кожну десяту годину роботи. Читайте також Яких спеціалістів і де бронюють роботодавці Українська рада торгових центрів (ТЦ) рахує втрати по всій країні: у січні 2026-го ТЦ втратили через тривоги рекордні 17% робочого часу, і навіть у травні ця частка трималася близько 18%.
Найгірше торговим центрам Сумщини, де тривоги перекривають від половини до 60% часу роботи.
А з початку великої війни по країні в середньому один торговий центр простоює зачиненим 125 робочих днів – пів року роботи. За даними опитування Європейської бізнес асоціації, простої через чинну систему оповіщення можуть сягати до 50% робочого часу, а якщо під час тривоги зупиняється половина економіки, щоденні втрати можуть становити до 9 млрд грн. Міста і місцеві влади реагують на тривоги по-різному.
У Харкові під час сирени зупиняється метро: поїзди довозять пасажирів до найближчої станції, і підземка починає працювати як укриття.
Значна частина харківського бізнесу при цьому не зачиняється на кожен сигнал, а реагує лише на повідомлення про балістику чи КАБи – інакше довелося б не працювати більшу частину дня. Читайте також Яких втрат зазнає Київ через повітряну тривогу Схожа логіка в Сумах: за 72% робочого часу під тривогою закриття на кожен сигнал означало б зупинку торгівлі як такої.
У Дніпрі усі станції метро там підземні, і потяги там не зупиняються навіть під час тривоги.
Запоріжжя ще 2022 року відмовилося зупиняти громадський транспорт на час сирени, інакше місто, де тривога тривала більшу частину робочого дня, просто не доїжджало б на роботу. Найчіткіше економічну логіку зональності сформулював Харків.
Міська влада прямо пов"язала диференційовані тривоги з роботою інфраструктури, банків, ЦНАПів, держустанов і бізнесу.
До розділення сигналів місто "зупинялося" навіть тоді, коли загроза стосувалася віддалених громад області.
За даними Харківської міськради, за рік диференційована система скоротила тривалість тривог для міста на 2271 годину, або майже 100 діб, у порівнянні з обласним сигналом.