Тиждень міжнародного діалогу: як Україна переходить від реформ до побудови ринку капіталу

П’ять днів для міжнародного діалогу. Усі зустрічі тижня, попри різний формат, були присвячені одній темі — як створити ринок капіталу, який працюватиме за європейськими правилами, залучатиме приватні інвестиції та стане одним із фундаментів економічного відновлення України. Якщо раніше міжнародні партнери допомагали Україні будувати базові інституції, то сьогодні разом із ними обговорюється архітектура майбутнього фінансового ринку. І це, мабуть, найкращий показник того, як змінилося місце України у міжнародному фінансовому діалозі

Ще кілька років тому міжнародні партнери насамперед цікавилися, чи зможе Україна зберегти фінансову систему в умовах війни та чи має регулятор достатньо повноважень для її підтримки. Сьогодні дискусія змінилася. Європейські регулятори, міжнародні фінансові інституції та потенційні інвестори вже говорять про інше — яким буде український ринок капіталу після війни, як він інтегруватиметься до європейського фінансового простору та чи зможе стати одним із драйверів економічного відновлення.

Саме такими були головні теми міжнародного тижня Голови НКЦПФР Олексія Семенюка.

Спочатку у Франкфурті відбулася зустріч із президентом німецького фінансового регулятора BaFin Марком Бренсоном, де сторони домовилися розширити співпрацю у сфері нагляду за ринками капіталу, розвитку посттрейдингової інфраструктури, використання даних для нагляду та захисту інвесторів.

Наступним етапом став візит до Deutsche Brse Group, де обговорювали вже не окремі регуляторні рішення, а майбутню архітектуру українського ринку капіталу: розвиток депозитарної інфраструктури, інтеграцію цифрових фінансових інструментів, взаємодію з міжнародними індексними провайдерами та підготовку українського ринку до роботи за європейськими стандартами.

Логічним продовженням стала участь української делегації у Ukraine Recovery Conference 2026 у Гданську, де головною темою було залучення приватного капіталу до відбудови України. Саме там стало очевидно, що питання розвитку ринку капіталу вже сприймається не як вузькопрофільна реформа, а як один із ключових інструментів економічного відновлення держави.

Завершився цей міжнародний тиждень закритою дискусією з міжнародними інвесторами та представниками фінансової спільноти. І саме вона найкраще показала, як змінилося ставлення до України.

Замість загальних запитань про стабільність країни звучали питання про деталі реформ.
•Як Комісія мінімізує дискрецію регулятора?
•Як MiCA-сумісне регулювання віртуальних активів співіснуватиме з повноваженнями Національного банку?
•Як Україна планує перетворювати внутрішні заощадження громадян на довгострокові інвестиції?
•Чи матимуть реформи достатній запас міцності після завершення війни?

Іншими словами, сьогодні міжнародні партнери оцінюють уже не сам факт
існування українського ринку, а якість майбутньої моделі його розвитку.

Українська сторона має що відповісти.

Комісія вже реалізує комплекс реформ, які гармонізують українське законодавство з європейським правом. Йдеться про законодавство у сфері віртуальних активів, сек’юритизації, модернізацію структури самого регулятора, цифровізацію процесів та впровадження сучасних інструментів нагляду. Значна частина цих змін є складовою міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом і має чіткі показники виконання.

Саме тому під час дискусії найбільший інтерес викликали відповіді на практичні питання щодо майбутнього українського ринку капіталу.

Чому варто інвестувати в Україну?

—«Україна — одна з найбільш недооцінених інвестиційних можливостей Європи. Відбудова створює безпрецедентний попит на капітал, а євроінтеграція означає перехід на правила Європейського Союзу під наглядом міжнародних інституцій.

Хто інвестує сьогодні — отримує можливість увійти на ринок до початку його повномасштабного зростання».

Фондовий ринок фактично не працює. Чому це має змінитися?

—«Проблема полягає не лише в масштабі ринку, а й у структурі стимулів. Сьогодні вони спрямовують більшість капіталу в державний борг. Комісія працює над тим, щоб створити умови для розвитку індивідуальних інвестиційних рахунків, сек’юритизації, накопичувального пенсійного забезпечення та інших інструментів довгострокового інвестування.

Ринок починає працювати тоді, коли правильно побудовані стимули».

Реформи просуваються надто повільно?

—«Ми працюємо в умовах повномасштабної війни, але водночас реалізуємо структурні зміни, які є частиною міжнародних зобов’язань України. Їх виконання оцінюють і Європейський Союз, і МВФ.

Наше завдання — не швидкі рішення, а незворотні зміни».

Як захистити інвестора?

—«Захист інвестора починається зі зрозумілих правил. Ми послідовно мінімізуємо ручне втручання, цифровізуємо процеси та впроваджуємо європейські стандарти розкриття інформації.

Найкращий антикорупційний механізм — це прозорі правила, які однаково працюють для всіх».

Чи не стримуватиме регулювання інновації?

—«Інновації потребують не відсутності правил, а передбачуваності. Саме тому ми будуємо регулювання ринку віртуальних активів відповідно до європейської моделі MiCA.

Капітал приходить туди, де є зрозумілі правила гри».

Що буде після завершення війни та міжнародних програм підтримки?

—«Найкращою гарантією незворотності реформ є їх інтеграція до європейського законодавства. Це вже не лише внутрішня політика України, а частина нашого шляху до членства в Європейському Союзі.

Кожен етап реформ стає спільним зобов’язанням України та ЄС».

Який виклик сьогодні є найбільшим для фінансового сектору?

—«Україні необхідно навчитися перетворювати внутрішні заощадження громадян на довгостроковий інвестиційний ресурс».

Жодна країна не може відбудувати економіку лише за рахунок державного бюджету чи міжнародної допомоги. Для цього потрібен приватний капітал, а приватний капітал приходить туди, де є довіра».

Якою ви бачите Комісію через п’ять років?

—«Ми бачимо НКЦПФР сучасним європейським регулятором, інтегрованим до міжнародної системи фінансового нагляду, а український ринок капіталу — ліквідним, технологічним і здатним фінансувати розвиток української економіки.

Наше завдання — перейти від регулятора, який наздоганяє світ, до регулятора, з яким світ працює на рівних».

Показово, що всі міжнародні зустрічі цього тижня — незалежно від їх формату — зрештою були присвячені одній темі. Не окремим законопроєктам чи технічним змінам, а тому, яким має стати український ринок капіталу після війни.

Якщо ще кілька років тому міжнародні партнери допомагали Україні створювати базові інституції, то сьогодні разом із нею вони вже обговорюють архітектуру майбутньої фінансової системи. І це, мабуть, найкраще свідчення того, наскільки змінилося місце України у міжнародному фінансовому діалозі.

Бо якщо подивитися ширше, всі зустрічі були про одне й те саме: як зробити так, щоб Україна не просто відновила фінансову систему, а одразу побудувала її сучасною, сумісною з ЄС і здатною працювати з технологіями майбутнього.

Довідково:

BaFin і FCA допомагають відповісти на питання: «Яким має бути сучасний регулятор?»

Deutsche Brse, LSEG і Clearstream — «Якою має бути інфраструктура ринку?»

FTSE Russell — «Як зробити український ринок видимим і приваблиим для глобальних інвесторів?»

ESMA та IOSCO — «За якими міжнародними правилами має працювати Україна?»

МВФ, OECD і ЄБРР — «Як перетворити ці правила на реальні реформи та економічне зростання?»

Саме тому всі ці зустрічі виглядають як єдина стратегія, а не набір окремих міжнародних візитів.