Як змінити систему будівництва

У лютому парламент ухвалив закон про скасування актів виконаних робіт.
Тепер, якщо послуга надана й оплачена, то підтвердження цього факту паперовим документом більше не обов"язкове.
Для бізнесу це перемога, та є сфери, яких цей закон не торкнувся.
Там радянська юридична спадщина досі тримає в заручниках мільярдні проєкти.
Ідеться про будівництво за публічні кошти. Акти радянських п"ятирічок Стандартом документообігу на будівництві в Україні є форми КБ-2в та КБ-3 (КБ – капітальне будівництво).
Їхні попередники затверджені постановою Центрального статистичного управління СРСР у грудні 1972 року.
Відтоді форма змінила назву і відомство, але не логіку.
Форми, затверджені наказом №281 Мінрегіону від 1 листопада 2021 року, обов"язкові для будівництва за державні кошти. У приватному секторі вони стали індустріальним стандартом за інерцією.
Їх недолік – у надлишку статистичних та бухгалтерських даних і переважно паперовому документообігу.
Через це система фокусується не на фіксації факту виконання роботи, а на оформленні документів та пошуку помилок у них. "Продаж підпису" на акті Підписання акта КБ-2в є умовою для оплати і старту відліку строку оплати.
Схема "шлагбаум" працювала так: замовник не підписував акт і не платив за виконані роботи, поки не було "неформальних домовленостей".
Тобто пострадянська архітектура регулювання створила систему, у якій замовник може "продати" підпис на акті разом із сприятливим ставленням під час приймання робіт. НАЗК звертає увагу на проблему відсутності єдиної електронної системи обліку розрахунків у будівництві.
За наявності такої системи замовник не зможе впливати на черговість оплат і затримувати розрахунки з окремими підрядниками.
Відсутність цифрового обліку розрахунків у поєднанні з нерівномірним бюджетним фінансуванням створює корупційні ризики, відлякуючи доброчесний бізнес. Коли помилка стає злочином В Україні форми КБ-2в і КБ-3 мають статус офіційних документів. Це означає, що будь-яка неточність – арифметична помилка, описка, розбіжність між фактичним обсягом і кошторисом – може кваліфікуватися за ст.
366 ККУ як службове підроблення та заволодіння чужим майном шляхом зловживання посадовими повноваженнями за ст.
191 ККУ.
Покарання за такий злочин – до десяти років позбавлення волі і для замовника, і для підрядника. Читайте також Державне, приватне, міжнародне: чому ціни на житло для ВПО відрізняються в рази Це суттєво змінює поведінку учасників будівництва.
Замовник і підрядник діють не з логіки ефективності чи якості робіт, а з міркувань особистої безпеки та запобігання кримінальній відповідальності чи підготовки доказів для суду.
Відмова від підписання, затягування процедур і вимога додаткових перевірок стають нормою.
Як наслідок "паперові війни" стають важливішими за результат. Як це працює у світі У Франції прийняття робіт передбачає односторінковий протокол із трьома опціями: прийнято, прийнято із застереженнями або не прийнято.
У Німеччині роботи вважаються прийнятими, якщо замовник не відреагував у розумний строк.
Відмова можлива лише через суттєві дефекти.
У США та Великій Британії використовується документ для фіксації завершення проєкту. У цих підходах ключовий фокус – на результаті, а відносини між підрядником та замовником партнерські.
Тягар доведення недоліків покладається на замовника, що спрощує завершення проєктів і зменшує простір для маніпуляцій. Рішення – у цифрових правилах Альтернативою формам КБ міг би стати цифровий документообіг.
Тим паче, що Україна зробила перші кроки з цифровізації галузі.
Зокрема, запрацювала єдина державна електронна система у сфері будівництва, запроваджений цифровий інструмент для фіксації стану будівництва, триває розробка та наповнення електронної системи управління публічними інвестиціями DREAM. У світі використовують електронні системи менеджменту будівництва для фіксації виконання робіт у режимі реального часу за принципом daily log.
Дані накопичуються в єдиній системі і доступні для всіх учасників процесу.
Це зменшує простір для маніпуляцій, "шлагбаумів" та "паперових воєн". Якщо хід робіт детально фіксується в електронній системі, замовник втрачає можливість маніпулювати прийманням і оплатою робіт, підрядник – стимул "купувати" сприятливе ставлення, а правоохоронці – підстави для кримінальних справ через технічні помилки, адже такі помилки можна виправити в системі. Бар"єри для відбудови Під час повоєнної відбудови Україна розраховує на сотні мільярдів доларів міжнародного фінансування, значна частина якого передбачатиме участь іноземних підрядників.
Водночас іноземний підрядник не працюватиме в системі, де один підпис блокує оплату, а відсутність штучних перешкод треба "купувати".
Особливо якщо помилка в документах може завершитися кримінальною справою. Для міжнародного бізнесу така модель токсична з точки зору комплаєнсу та ділової етики.
У такій ситуації відмова від застарілої логіки актів КБ і перехід до цифрового підходу є базовою умовою успішної відбудови України.
Без цього може не бути ні інвестицій, ні відновлення зруйнованої Росією інфраструктури.