Про визначення доходу, отриманого через платформу OnlyFans
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регламентовано в розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Дохід з джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів діяльності за межами митної території України (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім окремих видів доходів, встановлених у п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ.
Крім того, відповідно до п. 161 підрозд. 10 розд. XX ПКУ доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, є базою оподаткування військовим збором.
Згідно з п.п. «а» п. 176.1 ст. 176 ПКУ платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов’язаний відповідно до ПКУ подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.
Форма книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2017 року № 591.
Крім того, в п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, встановлених у п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше 1095 днів для інших документів, на які не поширюються вимоги п.п. 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Отже, відповідно до вимог ПКУ платник податку – фізична особа зобов’язаний вести облік доходів, витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, а також зобов’язаний забезпечити зберігання документів та інформації, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування.
Слід зазначити, що згідно з п. 1 ст. 22 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованою Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах» із застереженнями (далі – Конвенція), з будь-якою інформацією, яку Сторона отримала згідно з цією Конвенцією, поводяться як з таємною так само, як з інформацією, отриманою відповідно до внутрішнього законодавства цієї Сторони або за умов таємності, які застосовуються на території Сторони, що надає інформацію, якщо такі умови є більш суворими.
Така інформація в будь-якому випадку розголошується лише особам або органам (зокрема судам та адміністративним чи наглядовим органам), які причетні до оцінки, збору чи стягнення, до здійснення виконавчих заходів чи кримінального переслідування щодо податків, належних до сплати цій Стороні, або причетні до прийняття рішень за апеляціями стосовно таких податків. Цю інформацію можуть використовувати лише вказані особи чи органи, і тільки для зазначених цілей. Незважаючи на положення п. 1, вони можуть розголошувати її під час відкритого судового розгляду або в судових рішеннях, що стосуються таких податків, за наявності попереднього дозволу вповноваженого органу Сторони, що надає інформацію. Проте будь-які дві чи більше Сторін можуть за спільною згодою відмовитися від умови отримання попереднього дозволу (п. 2 ст. 22 Конвенції).
