Навіщо нам ускладнюють оподаткування?
14:25 | Економічна правда. Колонки
Україна знову ходить по колу, намагаючись реформувати "священну корову" бізнес-клімату – спрощену систему оподаткування.
Міністерство фінансів уже окреслило рамку: до 2027 року планується "комплексне рішення".
Офіційна мета звучить шляхетно: закрити тіньові схеми, імплементувати директиви ЄС та побудувати справедливість.
Національна стратегія доходів, яку презентував Мінфін, передбачає зміни в ПДВ для ФОПів та перегляд ставок.
Чиновники обіцяють, що "податкового землетрусу" не буде.
Але будь-який підприємець, почувши словосполучення "покращення адміністрування", інстинктивно перевіряє дійсність закордонного паспорта.
Проблема не в тому, що держава хоче навести лад.
Проблема в тому, що податкова система не існує у вакуумі.
Вона є частиною екосистеми разом із вартістю грошей та доступом до капіталу.
Якщо держава підвищує для малого бізнесу податкове й облікове навантаження, вона паралельно має знизити вартість капіталу та допомогти в організації "довгих" та дешевих грошей в розвиток – як кредитів, так і інвестицій.
Інакше під удар потраплять інвестиції та люди, які обирають цю юрисдикцію для роботи.
Читайте також
Заплатять всі.
Уряд визначився з тим, як ФОПи платитимуть ПДВ
Станом на кінець 2025 року облікова ставка НБУ становить 15,5%.
За даними НБУ, це база, від якої відштовхуються ринкові відсотки.
Середні ставки за гривневими кредитами бізнесу у вересні трималися на рівні 15,3%.
Тепер подивимось, з ким конкурує український підприємець.
У ЄС по-іншому.
За даними Європейського центробанку, у жовтні 2025 року середня ставка за новими кредитами до 250 тис.
євро для компаній становила 3,59%, а для ФОПів – 3,97%.
Прірва між 15% і 3-4% – це різниця між двома моделями.
Або інвестиції та зростання, як в ЄС.
Або виживання, як в Україні.
Бо кредит (якщо він є) з"їдає маржу, бізнес працює на зношеному обладнанні і програє конкуренцію.
Ну і на додачу збільшення податків.
Читайте також
Велика ілюзія малого бізнесу
Для наочності.
Кредит 1 млн грн в Україні під 15,3% коштує 153 тис.
грн відсотків на рік.
У ЄС та сама сума під 3,6% – близько 36 тис.
Різниця – понад 100 тис.
грн щороку на кожному мільйоні інвестицій.
Для малого бізнесу це зарплата, новий станок або перша партія експорту.
Коли звучить пропозиція "забрати спрощенку", має звучати питання: де бізнес візьме дешевий капітал, щоб пройти перехід без зупинки інвестицій?
За оцінкою OECD, у 2021 році малі та середні підприємства (МСБ) в Україні становили 99,9% усіх суб"єктів, забезпечували 81,6% зайнятості та генерували 70,2% доданої вартості.
Більш свіжі дані, на жаль, не знайшов у відкритих джерелах.
Коли правила ускладнюються швидше, ніж з"являються інструменти адаптації, бізнес робить три кроки: згортає інвестиції, скорочує найм або переносить діяльність.
Третій крок сьогодні найнебезпечніший.
Читайте також
Про "вимоги МВФ", які часто є ініціативами українських чиновників
Міграція під час війни вже критично зменшила людський капітал.
Додаткові економічні "штрафи за роботу в Україні" прискорюють відтік найпродуктивніших: підприємців, інженерів, ІТ-сектору.
Якщо Польща пропонує зрозумілі правила і кредити під 4%, патріотизм має підкріплюватися дуже серйозними економічними аргументами.
Де бізнесу брати гроші, якщо кредити дорогі? У нормальному світі – на біржі.
В Україні фондовий ринок – це ініціатива декількох конкретних людей, а не макроекономічної системи як такої.
Звернімося до звіту НКЦПФР за 2024 рік.
Найбільші обсяги торгів припали на ОВДП – 1,54 трлн грн.
Це 86,43% ринку.
Корпоративні облігації – 34,28 млрд грн, або 1,92%.
Тобто, біржа в Україні обслуговує державний борг, а не фінансує розвиток бізнесу.
У такій ситуації спрощена система виконує роль внутрішнього фінансування.
Вона дозволяє акумулювати ресурс на розвиток.
Забрати цей буфер без відкриття альтернатив – це перекрити кисень.
Спрощено пояснюючи, якщо ваша норма прибутку в ФОПі становить 20%, то в разі вимоги платити ПДВ у вас більше немає прибутку.
Читайте також
Дроблення на ФОП: де закінчується бізнес-модель і починається схема
Мінфін декларує правильну ціль: прибрати схеми та "сірий" імпорт.
Але якщо реформа спрацює як "одна кнопка для всіх", наслідком стане зростання витрат, падіння маржі та скорочення інвестицій.
У країні з кредитом 15% цей ланцюжок працює безвідмовно.
Ліквідація спрощеної системи швидко виходить за межі "податкової техніки" і стає соціальним ударом.
Для мікро- та малого бізнесу це означає вищі платежі, складніший облік, більші ризики штрафів та касові розриви.
Це призведе до скорочення реінвестицій та зарплат, підвищення цін.
Ну, і до закриття бізнесу, як логічного наслідку.
Звичайно, що збільшиться тіньова економіка.
Коли легальна робота стає дорожчою і нервовою, зростає частка "кешу", дроблення діяльності та напівформальних моделей.
Це підсилює конфлікти з контролем і знижує довіру до держави.
Ризик відтоку в ЄС підвищується через релокацію бізнесу та рішення людей залишатися там, де правила прості й прогнозовані.
Масштаб шкоди визначить дизайн та суть реформи.
Адже згортання спрощеної системи без компенсаторів дає шок, натомість – плавний перехід із простими правилами та доступом до фінансування знімає значну частину напруги.

