Ставки за ОВДП змінять, але не для всіх. Що передбачає правка Тимошенко в держбюджеті

Після нетривалих політичних консультацій Верховна Рада ухвалила текст державного бюджету на 2026 рік лише на два дні пізніше встановленого законом "дедлайну".
До другого читання документ майже не зазнав змін. Уряду та народним депутатам вкрай складно переглядати майбутні видатки, адже коштів у скарбниці фізично немає.
Під питанням як фінансування цивільних видатків, так і військової кампанії. Знайти додаткові кошти в розбитій війною економіці, яка живе у режимі постійного дефіциту електроенергії та працівників, – питання, над яким ламають голову не лише в Україні, але й за кордоном.
Наприклад, у Міжнародному валютному фонді пропонують боротися зі схемами з ухилення від оподаткування та підвищувати податки. Проте є й інший підхід: не збільшувати доходи, а зменшувати видатки.
Зокрема, переглянути зобов"язання держави за облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП).
Принаймні тими, якими володіє Національний банк.
І схоже, що таку можливість уряд заклав до фінального тексту кошторису наступного року. Чи буде він нею користуватися і чи вплине це на українців, які купили ОВДП? Зекономити на боргах Попри низку правок щодо перегляду видатків на зарплати вчителів, державний бюджет між першим та другим читаннями майже не зазнав змін.
Усе через особливість бюджетного процесу воєнного часу.
Усі показники головного кошторису країни – умовні, адже депутати все одно будуть вносити масштабні зміни, додаючи сотні мільярдів гривень переважно на фінансування оборони.
Так відбувалося у всі роки великої війни.
Виглядає так, що 2026-й не стане винятком. Ба більше, його "умовність" підкреслює той факт, що попри ухвалення закону, уряд досі не має джерел фінансування видатків на сотні мільярдів гривень не лише військової кампанії, але й цивільних потреб.
Остання надія України – репараційна позика від Євросоюзу.
Однак наразі рішення про її надання впирається у блокування зі сторони Бельгії та Угорщини. Хоча деякі правки народних депутатів уряд таки включив до фінального проєкту бюджету на 2026 рік.
Серед них несподівано опинилася пропозиція лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко, яка, у разі реалізації, дозволить уряду зекономити на обслуговування внутрішнього боргу. Читайте також Україна витрачає на держборг більше, ніж на пенсії і "соціалку".
Чи можна вийти з "боргової ями"? Платежі за державним боргом дійсно стали однією з найбільших статей видатків.
У 2026 році уряд планує витратити 656,8 млрд грн на його погашення та 513,1 млрд грн – на виплату процентів.
Попри те, що більшість українського держборгу – перед зовнішніми кредиторами, проте майже всі пов"язані з ним платежі у наступному році будуть здійснюватися на користь власників ОВДП, а найбільшим тримачем цих паперів в Україні є Національний банк. Правка Тимошенко заклала у бюджет можливість проведення репрофайлінгу ОВДП, які перебувають у власності НБУ.
Іншими словами, уряд зможе обміняти облігації, якими володіє Нацбанк, на нові, у яких прописати інші умови: нижчу процентну ставку, пізніші терміни погашення тощо. Лідерка "Батьківщини" заявила: "Всі члени бюджетного комітету одноголосно підтримали нашу правку реструктурувати цей борг, і 175 мільярдів (гривень) направити не на відмивання грошей через комерційні банки і Нацбанк, а на пенсії, зарплати, зброю і нормальне життя країни". Крім цього Тимошенко пропонувала реструктуризувати весь внутрішній борг, аби взагалі не здійснювати платежів за ним у 2026 році.
Але таке рішення майже напевно призвело б до початку глибокої фінансової кризи в Україні.
Адже саме в облігаціях банки зберігають більшість своїх активів, тож у разі неплатежу за ними ефект поширився б по системі з відповідними наслідками для всіх клієнтів банків. На щастя, ця ідея так і залишилася ідеєю.
Проте можливість проведення репрофайлінгу "нацбанківських" облігацій до бюджету все ж потрапила. Ціна емісії Як саме НБУ став найбільшим тримачем внутрішнього державного боргу? Простими словами, це наслідок "друку грошей" – емісії, за допомогою якої держава фінансувала свої видатки у найбільш кризові роки. Левова частина цієї емісії датована 2022 роком.
У перші місяці великої війни оборонні видатки бюджету збільшилися на сотні мільярдів гривень.
Водночас, аби підтримати економіку, уряд запровадив надзвичайні податкові пільги: скасував податок на додану вартість при імпорті товарів, дозволив навіть найбільшим компаніям переходити на спрощену систему оподаткування зі сплатою лише 2% податку з доходу та інші. Як наслідок, у бюджеті утворилася величезна "дірка".
Міжнародні партнери не могли її оперативно закрити, адже на ухвалення відповідних рішень необхідно було багато часу.
Тому уряд звернувся до Національного банку, аби той надрукував кошти, яких не вистачало. Читайте також Уряд винен Нацбанку майже 700 мільярдів.
Хто збагачується на цих боргах? При цьому керівництво держави визначило, що сума емісійного фінансування у 2022 році не повинна перевищувати 400 млрд грн.
Ці кошти НБУ переказував до бюджету, купуючи в уряду ОВДП зі спеціальними умовами: облігації на 120 млрд грн з погашенням у 2037 році, а ставка процента за ними становить 11% річних.
Решту облігацій на 280 млрд грн уряд гаситиме у 2033-2036, 2038-2040 та 2052 роках, а дохідність становить як середнє значення облікової ставки НБУ за 12 місяців, що передують даті платежу. У 2024 році НБУ отримав від уряду 86,63 млрд грн процентів за ОВДП, з яких 60,89 млрд грн – за облігаціями, випущеними у 2022 році.
Решта платежів надійшла за емісійними паперами попередніх років. У 2017 році уряд вже здійснював репрофайлінг ОВДП, що належали Нацбанку.
Операція стосувалася цінних паперів на загальну суму 220 млрд грн (з 360 млрд грн, які належали НБУ на той момент).
В межах цієї реструктуризації процентну ставку за частиною облігацій (на 145 млрд грн) вирішили "прив"язати" до інфляції (рівень річної інфляції + 2,2%).
Ці папери почали гасити у 2025 році. Як можуть змінитися умови облігацій Зміна умов обігу стосуватиметься лише боргів уряду перед Нацбанком і не буде поширюватися на ОВДП, які належать іншим кредиторам, зокрема банкам чи фізичним особам.
Зважаючи на невизначеність у фінансуванні видатків бюджету 2026 року, така зміна умов виглядає логічною. "Репрофайлінг в поточних умовах є і необхідним, і ефективним шляхом для підтримки бюджетної стабільності, зменшення навантаження на бюджет під час війни (яка затягнулася на довший час, ніж прогнозувалось при випуску облігацій), а також згладження обсягів витрат на обслуговування внутрішнього державного боргу в умовах можливого дефіциту ресурсів для покриття дефіциту бюджету на найближчі роки", – вважає директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен Банку" Олександр Печерицин. Він очікує, що уряд спробує домовитися з НБУ про рівномірніший графік погашення емісійних облігацій, адже наразі значні обсяги концентруються в окремі роки. Читайте також Дефолту не буде.
Як Україна домовилася зменшити борг на чверть "Погашення "військових" емісійних облігацій припадає переважно на 2033-2037 роки, а також 2052 рік (70 млрд грн).
Найбільше погашення буде у 2037 році – 120 млрд грн.
Найімовірніше, Мінфін спробує домовитися з НБУ про розосередження цих піків на більш пізні роки", – додає старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Тарас Котович. Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що уряд спробує домовитися про реструктуризацію облігацій, які будуть гаситися у 2026 році.
Зокрема, ОВДП, випущених в обмін на векселі Фонду гарантування вкладів (на 12,1 млрд грн) та облігацій, якими докапіталізовували Укрексімбанк (на 11 млрд грн). У самому ж Нацбанку зазначили, що обговорюють з Мінфіном зміну умов ОВДП, які вже проходили через репрофайлінг у 2017 році (дохідність яких "прив"язана" до інфляції). "Йдеться про їхній обмін на нові інфляційні ОВДП із тими самими строками погашення, але структурованими відповідно до кращих міжнародних практик.
Така операція потенційно дасть змогу зменшити щорічні купонні виплати уряду протягом строку обігу цих цінних паперів", – пояснили в НБУ, не розкривши, що саме там мають на увазі під поняттям "кращі міжнародні практики". В Нацбанку підкреслюють, що для них критично важливо, аби проведення репрофайлінгу відбувалося за згоди самого регулятора – саме такі умови реструктуризації боргу держави перед Нацбанком наразі прописані у бюджеті. "Водночас підходи НБУ та Міністерства фінансів до можливих параметрів такої операції є доволі близькими.
Зокрема, існує спільне розуміння, що обмін не повинен призводити до збитків або зменшення доходів НБУ", – повідомили там. У самому Мінфіні, який і мав би ініціювати проведення репрофайлінгу "нацбанківських" ОВДП, повідомили лише, що відповідна правка у бюджеті "потрібна для того, щоб у разі потреби у 2026 році була чітка законодавча основа для проведення такої операції". Читайте також Кінець дефолту за "кабальним" інструментом? Україна зробила останню пропозицію власникам ВВП-варантів Натомість співрозмовник ЕП у керівництві міністерства повідомив, що наразі питання репрофайлінгу немає у порядку денному.
"Поки що ми не ведемо ніяких переговорів з НБУ на цю тему", – зазначив він. До Різдва всі зусилля Мінфіну будуть спрямовані на завершення іншої важливої операції, яка стосується державного боргу – реструктуризації ВВП-варантів.
Від результатів цього процесу багато у чому залежатиме боргова стійкість країни до початку 2040-х років.